5. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату

Реферат – стислий виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних джерел. Реферат завжди має письмову форму і використовується для виголошення доповіді, підготовки наукового звіту, написання статті.

Види рефератів:

1) оглядовий – огляд і аналіз певного кола наукових джерел;

2) пошуковий – виклад змісту наукової роботи, що висвітлює відповідну інформацію та містить елементи самостійного пошуку;

3) автореферат – виклад результатів власного дослідження на здобуття наукового ступеня.

Робота над рефератом спрямована на вироблення в студентів вміння аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні підходи, погляди; вміння розкривати своє ставлення до досліджуваних проблем, формувати на цій основі правильні обґрунтовані висновки.

Мета написання рефератів:

1. розширення кругозору студентів та поглиблення їх знань з того чи іншого предмета;

2. розвиток основних практичних умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, вміння знаходити й працювати зі спеціальною літературою, складати список використаних джерел і оформлювати опрацьований матеріал);

3. формування гностичних (наукових) умінь;

4. оволодіння стилем наукового мовлення та етикою наукового диспуту.

Реферат традиційно виконується державною мовою обсягом не більше 10-15 сторінок, містить вступ, основну частину (2-3 пункти), висновки та список літератури (не менше, ніж 8-10 джерел).

6. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті

Наукова стаття – вид наукової публікації, у якому описано кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовано способи їх отримання, а також накреслено перспективи подальших напрацювань. Вона присвячена певній темі і розрахована на фахівців, які обізнані у цій темі.

Стаття друкується у фахових виданнях та наукових збірниках.

Друкують наукові статті у фахових часописах або в збірниках наукових праць. Обсяг наукові статті становить від 6 до 24 сторінок, тобто 0,35 – 1 друк. арк.

Наукові статті бувають:

1. повідомлювальні (інформують про нові результати дослідження),

2. оглядові (аналіз подій, явищ, зіставлення їх, виявлення найважливіших напрямів у розвитку науки),

3. аналітичні (всебічний аналіз досить репрезентативних фактів, який виводить на розв’язання наукової проблеми),

4. дискусійні (про спірні питання).

Ознаками мови наукової статті є логічність, ясність, стислість, точність наукової термінології, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі фактів, доказовість змісту тексту, завершеність (цілісність розкриття одного або кількох питань), логічність і обґрунтованість висновків, наявність міркувань і покликань.

Структурними компонентами кожної статті є:

1. заголовок;

2. анотація й ключові слова (особливо для фахових видань);

3. текст статті;

4. література.

Композицію тексту статті складають:

1. вступ, який містить:

а) постановку проблеми, з’ясування її актуальності й науково-практичного значення;

б) аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання певної проблеми і на які опирається автор;

в) порушення невирішених раніше питань, яким присвячена стаття;

г) формулювання мети і завдань статті;

д) визначення методів дослідження;

е) акцент на джерельній базі дослідження;

2. основна частина, яку традиційно викладають з дотриманням принципу логічності й послідовності від простого до складного, від відомого до невідомого;

3. висновки;

4. перспективи подальшого вивчення проблеми.

Завершальним етапом написання наукової статті є її самоконтроль: остаточне вичитування, коригування змісту й списку літератури, виправлення граматичних і технічних огріхів.