Планування та цілі організації

Процес планування розглядають як вид діяльності. Усі організації займаються цим видом діяльності, однак немає двох організацій, які б планували однаково. На рис. 3.1 показано загальну схему процесу планування, якою послуговується багато організацій, проте кожна з них має свою специфіку.

Цілі організації

Цілі вирішальні для ефективності організації, крім того вони виконують декілька завдань у процесі планування. їх розрізняють за видами. (Зважте на те, що деякі менеджери використовують терміни завдання і цілі як синоніми).

Завдання, що їх виконують цілі. Цілі слугують виконанню чотирьох важливих завдань². По-перше, вони забезпечують об'єднання зусиль людей, що працюють в організації. Ціль організації Nike щодо подвоєння доходів до 2001 р. дає змогу кожно­му в організації зробити свій внесок у зростання та експансію, на які зорієнтована організація.

По-друге, формулювання цілей суттєво впливає на інші аспекти планування: пра­вильне визначення цілей сприяє ефективному плануванню, а воно, відповідно, забез­печує формулювання наступних цілей. Ціль організації Nike на зростання змушує менеджерів планувати експансію, шукаючи нові ринкові можливості. Крім того, ці працівники повинні завжди бути готовими до виникнення загроз з боку конкурентів та віднаходити нові ідеї для підтримки майбутньої експансії.

По-третє, цілі можуть слугувати джерелом мотивації для працівників організації. Цілі, що свідчать про важливість і складність завдання, можуть спонукати людей працювати більше, особливо коли досягнення мети передбачає отримання нагороди³. Італійський виробник меблів Industrie Natuzzi SpA використовує цілі для мотивації праці робітників. Кожен працівник має визначену норму часу для виконання конкретної операції - встановлення ніжок крісла або зшивання шматків шкіри для оббивки меблів. Ідентифікаційні номери працівників та їхні норми витрати часу вводять до комп'ю­терної бази даних. Якщо працівник виконує роботу швидше від передбаченого ліміту, то комп'ютер автоматично додає надбавку до його заробітної платні⁴.

По-четверте, цілі забезпечують ефективний механізм оцінки та контролю. Це озна­чає, що майбутнє виконання може бути оцінене в термінах успішного досягнення теперішніх цілей.

Види цілей. Організації ставлять перед собою різноманітні цілі. Як зазначено, чотири головні види цілей - це місія, стратегічна, тактична та оперативна цілі. Місією організації є формулювання її фундаментального, унікального завдання, яке започат­ковує відмінний від інших організацій тип бізнесу і визначає структуру операційної діяльності у термінах продукції та ринку⁵. Стратегічні цілі - це цілі, поставлені менеджерами вищого рівня в організації, які концентрують увагу на загальних пи­таннях. Тактичні цілі ставить середня ланка менеджменту організації. Вони перед­бачають, які дії потрібно виконати для досягнення стратегічних цілей, які вони ж і забезпечують. Оперативні цілі визначає нижча ланка менеджерів. Вони пов'язані з короткотерміновими завданнями, що потрібні для виконання тактичних цілей.

Види планів

Організації розробляють багато різних планів. Загалом, це стратегічні, тактичні та оперативні плани.

Стратегічні плани. Стратегічні плани - це плани, які розробляють для досягнення стратегічних цілей. Точніше, стратегічний план ~ це генеральний план, який містить вирішення щодо розміщення ресурсів, пріоритети та послідовні дії, потрібні для досягнення стратегічних цілей⁶. Такі плани розробляє рада директорів та менеджери вищого рівня. Зазвичай, ці плани мають довготривалі перспективи та вирішують питання щодо розміщення ресурсів, конкурентних переваг і синергії. Детальніше їх описано в наступному параграфі.

Тактичні плани. Тактичний план націлений на виконання частини стратегічного плану. Такі плани задіюють вищий і середній рівні менеджерів та мають дещо коротші терміни і конкретний об'єкт. Тактичні плани дають змогу вирішити як саме зробити щось конкретне. Тактичне планування ми розглянемо після вивчення стратегічного.

Оперативні плани. Оперативні плани концентровані на виконання тактичних планів для досягнення оперативних цілей. їх розробляють менеджери середнього та нижчого рівня. Ці плани мають короткотермінові об'єкти та досить вузьку сферу при­кладання. Кожен з них охоплює невелику сферу діяльності. Оперативне планування детальніше проаналізоване в останньому параграфі цього розділу.

Суть стратегічного менеджменту

Стратегія - це загальний план для досягнення цілей організації. Відповідно. стратегічний менеджмент є методом використання можливостей бізнесу і подо­лання перешкод для його провадження. Це загальний і постійний процес менеджмент), спрямований на формулювання та застосування ефективної стратегії, яка забезпечу є найліпший варіант поєднання організації з її середовищем та сприяє досягненню стратегічних цілей¹.

Компоненти стратегії

Добре розроблені стратегії охоплюють три складові: особливу компетентність організації, сферу дії та розміщення ресурсів. Особлива компетентність означає те, що організація може робити особливо добре; це ті сильні сторони, що їх має невелика кількість організацій. Організація Limited, велика мережа крамниць одягу, була здатна діяти оперативно, і об прискорити обіг товарів. Вона щоденно вивчала уподобання покупців і за допомогою "орієнтованих на продаж" комп'ютерів переда­вала замовлення виробникам у Гонконзі. Чартерні рейси перевозили до США товари, які з'являлися в крамниці через 48 год після замовлення; тоді як іншим роздібним торгівцям потрібно тижні, а іноді й місяці для поставки цих же товарів. Організація Limited обігнала своїх конкурентів, використовуючи особливу компетентність⁸.

Сфера дії стосовно стратегії визначає розмір ринку, на якому діятиме організація. Hershey Foods сферу своєї діяльності обмежила кондитерською справою та кількома пов'язаними з нею видами діяльності у харчовій промисловості. її найбільший кон­курент - організація Mars, - навпаки, ще функціонує на ринку товарів для тварин, а також в електронній індустрії. Деякі організації стають конгломератами, беручи участь у десятках, а то й сотнях різних ринків.

Стратегія також повинна охоплювати схему розподілу запланованих ресурсів організації, зокрема між сферами її діяльності. General Electric, наприклад, прибутки, отримані в успішному бізнесі в США, інвестує в новий бізнес у Європі та Азії. Однак вона може інвестувати й у різні галузі вітчизняного виробництва або, наприклад, в економіку Латинської Америки. Рішення, які ухвалюють щодо того, де і скільки інвес­тувати, відображають питання розміщення ресурсів. Розміщення ресурсів - це вибір організації щодо розподілу своїх ресурсів між сферами діяльності⁹.