Ознайомлення учнів з новими інтонаційними моделями

1) Демонстрація нової інтонаційної моделі та її комунікативне значення в різних ситуаціях мовлення.

2) Пояснення комунікативного значення (у першому випадку — наказ, у другому — прохання).

3) Запис моделей на дошці, вдаючись до мінімального графічного відтворення Інтонаційної Моделі.

4) Прослуховування діалогів у звукозапису, де трапляються нові Інтонаційні Моделі, що сприятиме становленню такої ознаки як гнучкість.

5) Безпосередня автоматизація дій учнів з новими ІнМ, щоб сформувати такі ознаки навички як автоматизованість та сталість

Автоматизація дій учнів з новими інтонаційними моделями

Вправи на 1) рецепцію інтонаційних моделей 2) вправи на репродукцію інтонаційних моделей.

Вправи на рецепцію інтонаційних моделей 1) на впізнавання ІнМ, 2) на диференціацію ІнМ 3) ідентифікацію.

Вправи на (ре)продукцію інтонаційних моделей 1) імітацію, 2) підстановку 3) трансформацію ЗМ, 4) на самостійне вживання ІМ на рівні фрази та понадфразової єдності.

Контроль та оцінка вимови Необхідно розрізняти фонетичні помилки, -фонологічні помилки.

Володіючи лише фонетичними навичками, ми ще не вміємо розмовляти, чому? Тому що ми маємо наповнити смислом звукові комплекси. Навчити учнів розуміти і вживати ці комплекси у різних видах мовленнєвої діяльності. Отже, сьогодні ми вивчаємо нову тему – Навчання лексичного матеріалу або Формування фонетичної компетенції

ПЛАН

1. Активний, пасивний і потенціальний словниковий запас

2. Види лексичних навичок

3. Процес засвоєння лексичного матеріалу

А) Ознайомлення з новим лексичним матеріалом (семантизація)

Б) Автоматизація дій з новим лексичним матеріалом активного словника

4. Типи вправ для навчання лексики

5. Автоматизація дій з новим лексичним матеріалом пасивного і потенційного словників

1. Активний, пасивний і потенціальний словниковий запас

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою — з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні.

Оволодіння лексикою передбачає як безперервне накопичення і розширення словникового запасу, так і оперування ним у різних видах МД — аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.

Відбір лексичного мінімуму. Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.

У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Активний лексичний мінімум — це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.

Пасивний лексичний мінімум — це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесення до активного або пасивного мінімуму. Вчитель має справу лише з результатами відбору, працюючи згідно з вимогами чинної програми та з певним підруч­ником.

Лексичний мінімум для окремого класу. Конкретні кількісні дані про активний і пасивний мінімуми для різних класів, що наводяться у програмі, не слід вважати достатньо науково обгрунто­ваними та остаточними, бо вони безпосередньо пов'язані з умовами навчання, що весь час змінюються, а також з цілями і змістом навчання (співвідношенням видів МД, тематикою, конкретним підручником і т.п.).

Лексична одиниця. Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця. (ЛО), яка може бути

Словом - beautiful

сталим словосполученням - by no means, the root of the trouble

навіть так званим "готовим" реченням (тобто таким, що не змінюється у мовленні) - How do you do?

Основні критерії відбору лексики.

сполучува­ність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні;

семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику;

стилістична необмеже­ність (перевага не надається жодному із стилів мовлення).

Додаткові критерії відбору лексики – частотності, багатозначності, словотворчої та стройової здатності. Чим вищі показники слова за цими критеріями, тим цінніші вони для процесу навчання іноземної мови і тим скоріше вони мають бути включені до словника-мінімуму.