- •Тема 3. Типи економічних систем
- •Суть та основні елементи економічної системи. Критерії приналежності до економічної системи.
- •Традиційна економічна система.
- •Ринкова економічна система та її характерні риси.
- •Особливості та принципи командно-адміністартивної економічної системи.
- •4. Суспільні інтереси переважають над особистими.
- •5. Виробництво заради виробництва без врахування потреб споживачів.
- •8. Робітники закріплені по професіях та географічних регіонах.
- •5. Змішана економічна система. Моделі змішаної економіки.
- •6. Перехідна економіка України. Основні закономірності переходу до ринкової економіки.
6. Перехідна економіка України. Основні закономірності переходу до ринкової економіки.
Перехід від однієї економічної системи до іншої породжує особливий, перехідний стан економіки. Перетворення однієї економічної системи в іншу займає, як правило, тривалі історичні періоди, вимірювані в минулому сторіччями, а останнім часом — десятиліттями. Наприкінці XX ст. почався масовий перехід декількох десятків країн від адміністративно-командної до ринкової економіки.
Економіці перехідного типу властиві деякі специфічні риси:
вихідною точкою є криза з обов'язковими негативними явищами - інфляція, безробіття, спад виробництва, інвестиційна криза, диференціація доходів;
старі механізми управління економікою зруйновані, нові ще не створені або функціонують не повністю;
формуються нові відносини власності.
Як показує досвід функціонування економіки постсоціалістичних країн, існують загальні закономірності перехідної економіки, які проявляються у поступовому вирішенні таких головних завдань:
реформування відносин власності (приватизація);
роздержавлення (зняття з держави безпосередніх функцій управління);
демонополізація (створення і захист конкурентного середовища, подолання державної монополії, антимонопольна політика);
лібералізація цін (перехід до ціноутворення на основі попиту і пропозиції);
макроекономічна стабілізація (мінімізація дефіциту державного бюджету, обмеження інфляції, забезпечення росту зайнятості, анти циклічна політика);
формування ринкової інфраструктури (товарних, фондових, бірж, служби зайнятості, інвестиційних фондів, довірчих товариств тощо);
створення системи соціального захисту населення (системи соціального забезпечення і соціального страхування).
інституційні перетворення (запровадження ринкового господарського законодавства).
Процес переходу до нової економічної системи – це завжди болісний і тривалий процес. Є цілий ряд характеристик перехідної економіки: нестійкість, невизначеність, висока ризикованість, багатоваріантність, суперечливий характер, історичність. У різних країнах існують свої специфічні риси трансформаційних перетворень. Існують, навіть, національні моделі перехідної економіки: польська модель „шокової терапії”, чеська модель „оксамитової революції”, „еволюційний” китайський варіант переходу, і українська „клаптикова” модель, у якій, на жаль, з самого початку не існувало виваженої стратегії переходу і тому прийшлося періодично змінювати політику перетворень, поєднуючи і ній різні варіанти, запозичені із досвіду інших країн..
Перехідний процес в Україні надто затягнувся. З самого початку українці втратили свої заощадження. У середині 90-х років Україна пережила гіперінфляцію. Обсяги виробництва зменшувались протягом усіх 90-х років так, що у 2000 році обсяг виробництва складав приблизно 40% від обсягу 1990 року. У 1996 р. була проведена грошова реформа, але з серпня 1998 р. знову спостерігалася інфляція, оскільки змінилися умови постачання та ціна на нафту і газ з Росії.
З 2000 року в Україні сформувалася стійка тенденція до економічного зростання, яка, на жаль, пригальмувалась на прикінці 2005 року. Не зважаючи на це в кінці грудня 2005 року ЄС офіційно визнав Україну країною з ринковою економікою.