- •Розділ III злочини проти волі, честі та гідності особи (ст.146 - ст.151)
- •1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- •1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку —
- •3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.
- •1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службове залежні, —
- •1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
- •2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- •1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
- •2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
1. Суспільна небезпечністьцього злочину полягає в тому, що він посягає на нормальний моральний і фізичний розвиток неповнолітніх, їх статеву недоторканість. Передчасні статеві зв'язки деморалізують світогляд підлітків на статеві зносини, в певних випадках призводять до настання тяжких наслідків.
2. Потерпілим може бути особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості. Визначальною ознакою для потерпілої особи є. не-досягнення нею статевої зрілості. Разом з тим, якщо особа досягла шлюбного віку, то добровільні з нею статеві зв'язки не тягнуть кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 22 Сімейного кодексу України, прийнятого 10 січня 2002 р., шлюбний вік для жінки встановлено у 17, а для чоловіка — у 18 років.
Статева зрілість —це такий фізіологічний стан організму людини, який характеризується здатністю повного виконання статевих функцій. Так, для осіб жіночої статі він характеризується процесом повного формування її організму до статевих зносин, зачаття плоду та здатністю його виносити, можливістю до нормальних пологів та годування дитини.
Особи як жіночої, так і чоловічої статі до 14-річного віку вважаються такими, що не досягли статевої зрілості. Питання щодо досягнення статевої зрілості у віці з 14-ти років і до шлюбного віку вирішується у кожному випадку на підставі висновку судово-медичної експертизи.
3. Об'єктивна стороназлочину являє собою добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
Добровільними статевими зносинами слід визнати такі, що здійснюються без застосування фізичного насильства, погрози застосування такого насильства або використання безпорадного стану потерпілої особи. Особливої уваги потребує встановлення останньої обставини. Якщо потерпіла особа внаслідок свого розумового відставання або малолітнього віку не могла розуміти характеру та значення здійснюваних з нею дій, скоєне слід оцінювати як зґвалтування з використанням безпорадного стану потерпілої особи і кваліфікувати за частинами 3 або 4 ст. 152 КК.
4. Злочин вважається закінченим з початку статевих зносин. Якщо потерпіла особа була спочатку зґвалтована, а потім мала із ґвалтівником добровільні статеві зносини, все скоєне слід кваліфікуватиза сукупністю злочинів за частинами 3 або 4 статей 152 та 155 КК.
5. Суб'єктивна сторона.Щодо дії повинен мати місце прямий умисел. А щодо факту — досягла потерпіла особа статевої зрілості чи не досягла, ставлення суб'єкта може бути умисним або необережним.
6. Суб'єктомзлочину може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі, що досягла 16-річного віку.
7. В частині 2 ст. 155 КК передбачені обставини, що обтяжують відповідальність за злочин: вчинення його батьком, матір'ю або особою, що їх замінює (1); спричинення безплідності та інших тяжких наслідків (2).
Батько або матипідлягають відповідальності за ч. 2 ст. 155 КК незалежно від того, чи перебувають (або перебували) вони між собою у шлюбі або чи є щодо них запис у відповідних документах (посвідка про народження). Головною ознакою визнання їх батьками є кровне споріднення із потерпілою особою. Під особами, які замінюють батьків, слід розуміти прийомних батьків (вітчим, мачуха), усиновителів, опікунів і піклувальників.
Безплідність —це нездатність жінки або чоловіка до запліднення, для особи жіночої статі це також нездатність до виношування плоду та пологів. Інші тяжкі наслідки — це, наприклад, випадки самогубства потерпілої особи, тяжка хвороба, що настала внаслідок статевих зносин з нею.
Стаття 156. Розбещення неповнолітніх