3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, якщо во­но спричинило особливо тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.

1. Суспільна небезпечністьцього злочину полягає в тому, що він знахо­диться у протиріччі із загальноприйнятим природним укладом статевих відносин, супроводжується моральною зневажливістю, поєднаною із насиль­ством або використанням безпорадного стану людини, здатний спричинити шкоду здоров'ю потерпілої особи, глибоку психічну травму.

2. Потерпілим від злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.

3. З об'єктивної сторонизадоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у виді: 1) неприродного статевого зв'язку чоловіка із жінкою (зв'язок шляхом рег 05 або рег опит); 2) мужолозтва, орогенітально-го контакту чоловіка з чоловіком (рег ок)', 3) лесбіянства; 4) інших дій, спря­мованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування по­терпілої особи до мастурбації репіз'о). Зазначені статеві зв'язки або інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, повинні супроводжуватися фізичним насильством або погрозою застосування такого насильства чи використанням безпорадного стану по­терпілої особи. Отже, суспільне небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні з двох дій (складне діяння). Перша —обов'язкова дія для об'єктивної сторони злочину — це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга — допоміжна, необхідна для вчи­нення першої, — фізичне або психічне насильство або використання безпо­радного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

4. За конструкцієюоб'єктивної сторони склад злочину, що комен­тується, є формальним, а тому він вважаєтьсязакінченим з моменту почат­ку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задово­лення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як не-закінчений замах на вчинення злочину (ч. З ст. 15 та відповідна частина ст. 153 КК).

5. Фізичне насильство — див. п. 6 коментарю до ст. 152 КК.

6. Погроза застосування фізичного насильства — див. п. 7 коментарю до ст. 152 КК.

7. Використаннябезпорадного стану потерпілої особи— див. п. 8 комен­тарю до ст. 152 КК.

8. З суб'єктивної сторони злочин здійснюється з прямим умислом та з ме­тою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчи­нення злочину необов'язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи з хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу да­ти згоду на подальші добровільні природні статеві зв'язки) не є ознаками складу злочину.

9. Суб'єктом злочину може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі, якій виповнилося 14 років. При здійсненні певних дій сексуального харак­теру безпосереднім фізичним виконавцем може бути лише особа чоловічої статі (при мужолозтві) або жіночої статі (при лесбіянстві), Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від виду обов'язкової дії сексуального характеру.

10. Для застосування ч. 2 ст. 153 КК достатньо встановити хоча б одну з таких обтяжуючих обставин: 1) вчинення даного злочину повторно;

2) здійснення злочину групою осіб; 3) здійснення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 КК;

4) здійснення злочину щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.

11. Повторним є насильницьке задоволення статевої пристрасті непри­родним способом, якщо йому передувало здійснення такого ж злочину. Для визнання злочину повторним не має значення, чи була особа засуджена за раніше вчинене насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, чи були обидва злочини закінченими і чи є особа їх безпосереднім фізичним виконавцем, співвиконавцем або іншим співучасником. Ознака повторності виключається, якщо за раніше вчинене насильницьке задово­лення статевої пристрасті неприродним способом судимість була погашена чи знята, або закінчилися строки давності, вказані в статтях 49, 80, 106 КК. Якщо за раніше вчинений злочин особа ще не була засуджена, то здійснен­ня вдруге такого ж злочину потребує кваліфікації обох злочинів лише за ч. 2 ст. 153 КК, якщо ці злочини були закінченими і були відсутні інші обтяжу­ючі обставини. Дії особи, яка вчинила насильницьке задоволення статевої пристрасті не­природним способом і через значний проміжок часу вдруге вчинила замах на цей злочин щодо тієї чи іншої потерпілої особи, слід кваліфікувати за су­купністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 153 КК та частинами 1 або 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 153 КК за ознакою повторності.

12. Здійснення злочину групою осіб — див. п; 16 коментарю до ст. 152 КК.

13. Здійснення злочину особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 КК.Це спеціальний вид повторності щодо повторності, ознаки якої розглядалися в п. 11 коментарю до цієї статті. Особливість її в тому, що дії винного за вчинення злочинів, передбачених статтями 152 або 154 КК, потребують самостійної кваліфікації, якщо особа за раніше вчинене зґвалтування або примушування до вступу в статевий зв'язок не була засуджена. Вчинене нею потребує кваліфікації за сукупністю злочинів за відповідною частиною ст. 152 або ст. 154 та за ч. 2 ст. 153 КК.

14. Не можуть кваліфікуватися за ознакою повторності випадки, коли осо­ба одночасно із насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприрод­ним способом здійснює зґвалтування щодо цієї ж потерпілої особи. Такі ви­падки кваліфікуються за сукупністю цих злочинів, але за іншими ознаками.

15. Якщо суб'єкт, діючи з єдиним умислом, без значної перерви у часі вчинив два або більше акти насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однієюі тією Ж потерпілою особою, то його дії потрібно розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ч. 1 ст. 153 КК.

16. Вчинення злочину щодо неповнолітньої (неповнолітнього) — див. п. 17 коментарю до ст. 152 КК.

17. Для застосування ч. З ст. 153 КК необхідно встановити такі кваліфіку­ючі обставини: 1) вчинення злочину щодо малолітньої чи малолітнього;

2) спричинення особливо тяжких наслідків. Подібні ознаки зазначені в ч. 4 ст. 152 КК. Про їх зміст див. пункти 19 та 20 коментарю до ст. 152 КК.

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок