3. Методологія науки муніципального права

Успішне вирі­шення українським муніципальним правом (як і будь-якою нау­кою) завдань, які постають перед ним, безпосередньо залежить від стану методології.

Під методологією науки розуміють вчення про методи пізнання, теоретичне обґрунтування методів і спосо­бів пізнання, які використовуються в науці; теорію методів, су­купність певних теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних способів дослідження явищ; систему певних теорій, гносеологічних та онтологічних принципів, законів і категорій, які опосередковують загальні властивості й зв’язки буття і нау­кового пізнання. Науковий метод — це сукупність правил, при­йомів, принципів, засобів, способів дослідження відповідних явищ та процесів, шляхів пізнавальної діяльності, визначення Їх меж та встановлення основних взаємозв’язків із суміжними яви­щами. Це комплекс засобів, який дозволяє з багатьох варіантів знайти оптимальний шлях до наукової істини.

Наука муніципального права застосовує наукові методи дос­лідження, які використовує все вітчизняне державознавство — загальнонаукові (діалектичний, системного аналізу, соціологіч­ний) та спеціальні (порівняльного правознавства, нормативно-логічний, структурно-функціональний, історико-юридичний, ме­тоди переходу від загального до особливого, від абстрактного до конкретного тощо).

Методологічну основу дослідження муніципально-правової дійсності складає загальнонауковий метод діалектики. Діалек­тичний метод дозволяє розглянути динаміку соціальних проце­сів: зв’язок муніципального права з іншими галузями права, а та­кож з муніципальною практикою; становлення і розвиток інсти­тутів місцевого самоврядування в Україні та у зарубіжних країнах тощо. Діалектика розглядає усі самоврядні явища у роз­витку, в органічному зв’язку з політичними, економічними, соці­альними, культурними та іншими процесами, які відбуваються у суспільстві. Саме такий підхід дозволяє виявляти та вирішувати муніципально-правові проблеми, що виникають у суспільстві, розкрити діалектичну єдність та детермінованість загальних про­цесів формування правової, демократичної та соціальної держави в Україні з інституціоналізацією місцевого самоврядування.

Діалектична методологія дослідження муніципально-правових проблем потребує підходити до будь-якого явища як до сис­теми. Тому в науці муніципального права важливе значення має метод системного аналізу, який дозволяє розглядати муніципаль­но-правові явища у сукупності соціальних зв’язків, виявлення цілого та його частин, вивчити окремі інститути місцевого само­врядування в цілісній системі організації публічної влади. Специфіка методу системного аналізу у муніципальному праві полягає у тому, що логічним центром дослідження стають зако­номірності розвитку місцевого самоврядування як цілісного ор­ганізму. Системний метод спирається на категорії «елемент», «структура», «система».

Так, аналіз системи місцевого самоврядування доводить, що вона, безумовно, є цілісною системою як з позиції її виникнення, так і, що найважливіше, з позиції її фун­кціонування. На місцевому рівні процес створення систем управ­ління проявляється у формуванні внутрішніх структур муніци­пального організму, призначених для вирішення завдань місце­вого значення, що постають перед ним в конкретних умовах, та оптимальної реалізації функцій і повноважень структурних еле­ментів системи локальної демократії. Метод системного аналізу дає можливість виявити специфічні форми взаємозв’язку муніципально-правових інститутів по забезпеченню цілісності систе­ми. Так, компетенція кожного органу або посадової особи місце­вого самоврядування залежить від їхнього функціонального при­значення та місця у системі місцевого самоврядування.

Вивчення муніципально-правових явищ було б неповним, статичним без з’ясування функціональних якостей інститутів місцевого самоврядування. Тому вагоме місце в системі методів муніципальної науки займає метод функціонального аналізу. Так, наприклад, функціональний аналіз діяльності територіаль­ної громади (її динамічна спрямованість) сприяє проникненню у політико-правову природу цього суб’єкта місцевого самовряду­вання, розкриває обсяг, характер і зміст його діяльності. Тільки за допомогою поняття функцій надається конкретна визначе­ність цього феномену конституційного права. Без функціональ­ного аналізу неможливе вивчення будь-якого елементу системи локальної самоорганізації. Лише визначивши функції терито­ріальних громад можна уявити, яку роль відіграють вони в сис­темі місцевого самоврядування, в державному механізмі, в сус­пільстві взагалі та яке їх соціальне призначення.

В методології науки муніципального права важливе місце займає історичний метод дослідження. Всі муніципально-правові інститути вивчаються в їх історичному розвитку на загальному фоні розвитку суспільства, притаманних йому деформацій та протиріч. Принцип історизму передбачає дотримання двох важ­ливих умов: по-перше, розгляд муніципально-правових явищ з точки зору їх виникнення та розкриття закономірностей і тен­денцій розвитку; по-друге, вивчення конкретних муніципально-правових інститутів з позицій сучасності. Історизм — шлях зв’яз­ку минулого і сучасного, теорії і практики, тому що все нове у теорії муніципального права в кінцевому результаті виростає із узагальнення досвіду, з практичних потреб суспільного розвитку. Історичний підхід передбачає розвиток теорії на основі фактів.

Механізм діяльності муніципально-правових інститутів може бу­ти повністю усвідомлений лише у зв’язку з аналізом їх еволюції в теоретичній площині та законодавчій практиці. Історичний аналіз законодавства про місцеве самоврядування, виявляючи основні напрями і тенденції муніципального розвитку, дозволяє сприйняти все найкраще, що виробила практика місцевого будів­ництва в Україні та інших країнах, дати йому оцінку з позицій сьогодення та створити ефективніше законодавство.

В науці муніципального права широко використовується і метод порівняльно-правового аналізу. Велике значення для роз­витку даної сфери наукового знання має вивчення та викорис­тання практики місцевого самоврядування в найбільш розвину­тих, демократичних державах. Необхідність компаративного ана­лізу зарубіжного досвіду не викликає сумнівів. Саме таким шля­хом можна вести пошук нових ідей та механізмів, виявляти глобальні тенденції розвитку права і політики. Більшість консти­туційних та муніципальних проблем держав сучасного світу но­сять тотожний характер, і тому завжди корисно знати, які меха­нізми були задіяні ними при вирішенні таких питань.

Порівняльно-правовий характер науки муніципального права проявляється у тому, що при вивченні муніципально-правової матерії України розглядаються аналогічні явища та процеси в ін­ших країнах світу. Сюди входить аналіз основних теорій та кон­цепцій місцевого самоврядування, які реалізуються на теренах порівнюваних країн; вивчення загальних закономірностей і тен­денцій розвитку локальної демократії в різних державах з ураху­ванням їх національних та історичних особливостей; порів­няльний аналіз муніципально-правового законодавства, вивчен­ня специфіки муніципально-правових відносин, а також дослі­дження основних муніципально-правових інститутів в цих країнах тощо.

В науці муніципального права широко застосовується метод логічного аналізу, що обумовлено природою юриспруденції. За допомогою логічного аналізу вирішуються питання співвідно­шення місцевого самоврядування з соціальним та державним уп­равлінням; класифікації інститутів муніципального права; дослі­джуються форми муніципального устрою тощо.

Наука муніципального права широко використовує й соціоло­гічні методи: опитування, інтерв’ювання, анкетування, соціаль­не експериментування, організаційно та нормативно-правове проектування, імітаційно-ігрове моделювання ситуацій в області муніципального права тощо.

Так, моделювання як метод дослі­дження соціальних процесів має важливе значення для поглиб­лення наших знань, їх додаткової перевірки, для свідомого уп­равління суспільними процесами. Кожна наукова модель перед­бачає виявлення найбільш загальних закономірностей розвитку, головних рис того чи іншого явища та дозволяє апробувати їх практичну доцільність. Важливою умовою теоретичного моде­лювання муніципальних явищ та процесів є чітке врахування об’єктивних закономірностей розвитку суспільства (зокрема, високого рівня індивідуальної та масової правової культури, здатності населення до самовідповідальності, наявності міцної фінансово-економічної бази тощо).

Певне значення у науці муніципального права має метод ста­тистичного аналізу, який допомагає виявляти ефективність дії муніципально-правових норм, визначати їх вплив на суспільні процеси. Кількісний фактор — важливий показник реальності де­мократичних інститутів, врегульованих муніципально-правови­ми нормами. Тому наука муніципального права аналізує статис­тичні дані, які торкаються усіх сфер місцевого і державного жит­тя, що регулюються однойменною галуззю права, та на їх основі робить відповідні висновки. Статистичний метод, зокрема, вико­ристовується при дослідженні структури депутатського корпусу місцевого самоврядування, кількісних показників про форми зв’язку депутатів з виборцями, динаміки активності виборців на основі виборчої статистики тощо.

Кібернетичний метод (кібернетика — наука про закони уп­равління складними динамічними системами в природі та сус­пільстві) розкриває широкі можливості для науки муніципально­го права. Особливість кібернетики полягає в тому, що вона дос­ліджує кількісні зв’язки та співвідношення в процесах управлін­ня. Саме через кількісні характеристики можна підійти до аналізу якісних змін в муніципально-правових процесах. Пред­метом правової кібернетики можуть бути якісні та структурні зміни, а також формально логічні зв’язки та відносини, які іс­нують в системі місцевого самоврядування, в локальній правотворчості та правозастосувальній практиці. Кібернетичні моделі можуть використовуватись зокрема, для розробки оптимальних систем побудови органів місцевого самоврядування. Кількісне відтворення функцій тих чи інших органів в моделі сприятиме формуванню кращого варіанту їх структури та компетенції; на­приклад, кількісне відтворення певних процесів роботи рад свідчитиме про проникнення математики в аналіз муніципальної діяльності.

Останній допоможе детальніше з’ясувати законо­мірності структури і функцій відповідних органів, устрою адмі­ністративно-територіальних одиниць, визначити ступінь їх само­врядності та ефективності. Вже одне це дає широке поле ді­яльності для використання методів кібернетики при аналізі му­ніципального права.

Окрім зазначених наука муніципального права використовує також й інші методи дослідження. В сукупності всі методи нау­кового пізнання дають нам оптимальне уявлення про ті чи інші сторони муніципально-правової дійсності. Застосування різнома­нітних методологічних засобів дозволяє з різних боків підійти до дослідження муніципально-правової реальності, простежити вплив конституційних норм, міжнародно-правових та локальних актів на соціальну практику. Але для того, щоб мати найповніші знання про предмет, дослідник в процесі творчості повинен син­тезувати ці методи, що призведе до цілісного, системного резуль­тату. Це дозволить усвідомити особливе значення муніципально­го права в системі права України, структуру та зв’язки його скла­дових, їх функціональну характеристику.