Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 2, лекція 1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
237.06 Кб
Скачать

Тема 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу

Лекція 3 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів з необхідністю і значенням фінансової інформації; метою і завданнями аналізу фінансових звітів; привчати творчо оперувати набутими знаннями, розвивати логічне мислення студентів.

ПЛАН

  1. Необхідність, суть і значення фінансової інформації.

  2. Мета і завдання аналізу фінансових звітів.

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо необхідності, суті і значення фінансової інфлрмації, ознайомити з метою і завданнями аналізу фінансових звітів.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції:

- визначити необхідність, суть і значення фінансової інформації;

- охарактеризувати мету і завдання аналізу фінансових звітів;

Рекомендована література:

  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.

  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.

  3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).

  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).

  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).

  6. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.

  7. Гадзевич О. І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.

  8. Дєєва Н. М. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.

  9. Ізмайлова К. В. Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.

  10. Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.

  11. Цал-Цалко Ю. Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

  1. Необхідність, сутність та значення фінансової інформації.

Для того, щоб мати чітку уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити ресурси, виявити напрями, які потребують розвитку, визначити головні питання, котрі потребують корегування. Чи знаєте Ви, який фінансовий стан підприємства? Знаходиться воно в стадії підйому чи скорочення своєї діяльності? Скільки це буде продовжуватись? Наскільки ефективно працює підприємство та що можна зробити для підвищення рентабельності? Ці відповіді можна знайти, коли Ви розберетесь у фінансових звітах.

За Біликом фінансова інформація – це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:

  • господарських ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;

  • рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

  • оборотів фірми та якість її активів;

  • обсягу та якості потоків грошових коштів.

Цал-Цалко під інформацією розуміє (від латинського — пояс­нення, повідомлення, викладення), зазвичай, розуміють впоряд­ковані відомості про процеси і явища.

Інформаційне забезпечення є першочерговим завданням у будь-якому аналітичному дослідженні і важливим інструментом для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень. Фінансовий аналіз проводиться з використанням системи еконо­мічних даних, дослідження яких породжує економічну інформа­цію, що використовується в управлінні.

Іншими словами, прийняття управлінських рішень пов'язане з постійним опрацюванням інформації, а сам процес управління має інформаційний характер. На кожній зі стадій управління викорис­товується конкретна вхідна інформація й одночасно формується вихідна інформація, яка є вхідною на інших стадіях управління.

Потреби фінансового аналізу забезпечуються нормативно-довідковими, плановими та обліковими (фактичними) інформа­ційними ресурсами. Вони відбивають певні події, явища, проце­си, які бажано, щоб так відбулися, що мають так відбутись, або вже так відбулися.

Нормативно-довідкова інформація об'єднує положення зов­нішніх і внутрішніх нормативних актів, які регламентують гос­подарську діяльність підприємства. Вона формує межі величин показників, що повинні забезпечити ефективний і оптимальний механізм господарювання.

Важливе місце в довідковій інформації для потреб фінансово­го аналізу підприємства займають відомості щодо діяльності ін­ших суб'єктів господарювання, особливо конкурентів.

Планова інформація пов'язана з функцією планування через систему планових завдань, показників та інших даних, які опи­сують господарські процеси, що мають відбутись в заданому ча­совому періоді і забезпечують ефективну діяльність підприємства.

Облікова (фактична) інформація утворюється в системі бухга­лтерського, статистичного і податкового обліку і відбиває госпо­дарські процеси, що вже здійснилися, а також їх фактичний стан.

Використання у фінансовому аналізі всіх видів інформаційних ресурсів забезпечує оцінку діяльності підприємства в динаміці, рівня виконання плану, величини планових показників, діагнос­тику досягнення нормативного сценарію господарювання.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один з них – це аналіз фінансових звітів фірми. Це можна зробити трьома способами:

  1. Вивчити звіт про фінансові результати та баланс підприємства;

  2. Порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів фірмою на певні періоди;

  3. Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів за допомогою цих трьох підходів – допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямки майбутньої діяльності фірми.

Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства.

При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан фірми в минулому часі і в звітний період. Такий аналіз дозволяє визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:

  • фінансову структуру – активи, які належать компанії і зобов’язання, котрі вона на себе взяла, в тому числі її гнучкість;

  • оперативний цикл – стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;

  • тенденції та порівняльну ефективність – напрямок розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи зі співставлення фінансових результатів за ряд періодів цієї компанії.

Головне в аналізі фінансових звітів – це зрозуміти та правильно інтерпретувати результати обробки даних.

Масштаб і напрямок роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів починається з попереднього знайомства з компанією, далі проходить до поглибленого розгляду її діяльності та структури її фінансів, відображених в фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на принципах:

А) відкритості інформації;

Б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

В) корисності чи значущості та вірогідності;

Г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності.

У фінансовому аналізі фінансовому менеджменті використовують такі концепції фінансового обліку:

  1. грошового вимірювання;

  2. реалізації;

  3. обережності;

  4. матеріальності;

  5. зіставлення (накопичення);

  6. вартості;

  7. функціонуючого підприємства;

  8. самостійного господарюючого суб’єкта;

  9. постійності;

  10. розкриття інформації;

  11. об’єктивності;

  12. подвійності;

  13. систематичної перевірки.

Зауважимо, що коли необхідно порівняти показники різних фірм, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати з якоюсь фірмою тільки тому, що вона належить до тієї ж галузі промисловості. Потрібно вибирати компанії з даної галузі промисловості, котрі мають схожі характеристики, а саме:

  • близький асортимент продукції;

  • аналогічні розміри;

  • єдину дату закінчення фінансового року;

  • використання схожої облікової політики;

  • знаходження в регіонах з однаковими рівнями накладних витрат;

  • застосування схожих методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).

Також Цал-Цалко виділяють певні вимоги до фінансової інформації:

1. Своєчасність.

2. Достатність.

3. Рівні деталізації та агрегації.

4. Зрозумілість.

5. Недопущення зміщення.

6. Релевантність.

7. Зіставлюваність.

8. Надійність.

9. Надмірність.

10. Економічна ефективність (рентабельність).

11. Квантифікація (можливість кількісного вираження якісної інформації).

12. Прийнятність формату.

Своєчасність означає, що інформація фінансового аналізу має бути доступною для користувачів до того моменту, поки вона для них має значення. Звичайно, користувачі не дізнаються негайно про те, що відбулася якась подія, існує деякий проміжок між по­дією та часом, коли дані про неї будуть відображені у звітності. Також існує певний проміжок часу між моментом, коли дані під­лягають аналізу та коли ці дані стають доступними для користу­вачів.

Достатність можна трактувати виходячи з того чи є обсяг по­казників достатнім для тієї точності прийняття рішення, яка ба­жана для користувачів. Достатність включає в себе також трива­лість часового горизонту для правильного оцінювання ефективності діяльності господарюючих систем. З тих пір, як достатність може впливати на спроможність користувачів робити висновки на основі конкретних даних, вирішальним для подання інформа­ції є чутливість як до висловлених потреб споживачів, так і до тих, які вони мають на увазі.

Тому загальний, концептуальний підхід до вироблення полі­тики достатності інформації має засновуватися на розумінні про­стої істини, що подання даних користувачам має за мету ство­рення інформаційних ресурсів і відповідно реальних можли­востей для цілеспрямованого здійснення функцій управління.

Рівні деталізації та агрегування даних є також важливими по­казниками визначення корисності інформації. Для поліпшення можливостей аналітичних досліджень потрібно забезпечити єди­ну методику аналізу щодо показників формування, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Якщо користувачі не розуміють інформацію, що подається за результатами фінансового аналізу, то вони не зможуть викорис­товувати її достатньо ефективно.

Зміщення стосовно суті інформації може бути спричинене ве­ликою кількістю проблем, пов'язаних з неможливістю форму­вання даних щодо подання відносно часового горизонту та зіста­влення або здійснення процедури спостереження. Для користу­вачів така ознака визначається суттєвістю інформаційних ресур­сів щодо їх кількісної та якісної характеристик.

Кількісна суттєвість пов'язана з маніпулюванням фактичних розмірів явищ і процесів господарської діяльності, а якісна — порушеннями нормативної методики формування показників.

Три інші ознаки інформації— релевантність, зіставлюваність та надійність— можуть спричинити проблему негативного впли­ву на формування показників. Найочевиднішим питанням, яке розглядається при фінансовому аналізі, є доречність інформації для вибору кращого з альтернативних рішень, що можуть розгля­датися в системі управління. Однак небезпечним аспектом цієї концепції є те, що коли дані доступні для користувача, то він, можливо, буде їх використовувати, незважаючи на їх доречність чи недоречність, тому необхідно захистити користувачів від та­кого підходу та надавати їм такі дані, які можуть бути викорис­тані в моделі та дійсно будуть доречними для рішення і забезпе­чать значимість результатів.

Коли вирішується, чи є дані корисними, необхідно оцінити, чи можна їх зіставляти з іншими доречними даними. Зіставлю­ваність означає, що за важливими напрямами порівняння умови мають бути однаковими. Дійсно, визначення терміна «важливі напрями» залежить від ситуації, яка розглядається. Може бути бажаним для даних мати подібний часовий горизонт. Або може бути необхідним, щоб дані репрезентували ту саму сукупність показників. Головним моментом є те, що значення деяких роз­біжностей між двома сукупностями даних має бути зведене до однієї, і тільки однієї розбіжності, тому що всі інші умови одна­кові.

Мета фінансової звітності – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

  • придбання, продажу та володіння цінними паперами;

  • участі в капіталі підприємства;

  • оцінки якості управління;

  • оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

  • забезпеченості зобов’язань підприємства;

  • визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

  • регулювання діяльності підприємства;

  • інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.