3. Регламент викладання та контролю засвоєння навчального матеріалу для студентів денної форми навчання

3.1. Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх поточне оцінювання

Оскільки навчання в Національному транспортному університеті здійснюється на засадах Болонської декларації згідно з затвердженими Тимчасовими положеннями щодо проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу, то паралельно застосовуються дві системи оцінювання, а саме ЕСТS (Європейська система трансферту кредитів) та національна (5-ти бальна).

Згідно рейтингової 100 – бальної шкали оцінювання знань студентів весь програмний матеріал курсу “Облік” поділено на чотири змістовних модуля, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно темам модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові:

1) лекції проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами – їх обов’язкове відвідування контролюється викладачем та куратором;

2) практичні заняття проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами – активна участь на них контролюється викладачем;

3) творчі роботи передбачають отримання студентом індивідуальних завдань, своєчасне виконання яких та захист у встановлені строки контролюється викладачем.

4) модульні контрольні роботи проводяться викладачем по завершенню вивчення модулів у вигляді тестів та задач.

Поточна оцінка (рейтинг) студента розраховується як сума зазначених вище складових елементів з урахуванням кількості лекцій та практичних занять протягом семестру. Так, відвідування лекцій та практичних занять по завершенню кожного семестру оцінюють максимально 10 балами. Якщо студент з будь-яких причин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та практичних занять протягом модулю:

(3.1)

де В _іj – показник відвідуваня лекцій та практичних занять і-им студентом впродовж j – го модуля;

Nф _j – фактична кількість лекцій та практичних занять, що відвідувалися і-им студентом на протязі j-го модуля;

Nmax _j – максимально можлива кількість відвідувань лекцій та практичних занять в j-му модулі;

Нб _j – нормована кількість балів за відвідування лекцій та практичних занять в j-му модулі;

Так, якщо під час 1 модулю було 14 лекцій і 5 практичних занять, а студент відвідав 8 лекції і 4 практичних заняття, то його оцінка за відвідування лекцій та практичних занять складе 7,6 (12/19*12). Отриманий результат за арифметичними правилами округляється до цілої одиниці, тобто до 8 балів.

Активність на практичних заняттях перевіряється впродовж кожного семестру і оцінюється максимально 30 балами за перший семестр та 10 балами – за другий. Розрахунок цієї оцінки здійснюється на основі показника інтенсивності і якості роботи:

, (3.2)

де П_іj – показник інтенсивності і якості роботи і-го студента на практичних заняттях протягом j – го модуля;

ФО_іj – сума фактично зароблених оцінок на практичних заняттях і-им студентом на протязі j-го модуля;

МО_j – максимально можлива кількість балів отриманих на практичних j – го модуля ;

НО_j – нормована кількість балів за активність роботи на заняттях j-го модулю.

Наприклад, за роботу на практичних заняттях за 1 модулем студент отримав такі оцінки: 3; 4, тобто загальна сума зароблених оцінок склала 7 балів. На трьох заняттях, передбачених навчальною програмою за цим модулем, він максимально міг заробити 15 балів. Таким чином з максимально можливих нормованих 15 балів студент за 1 модулем фактично набрав лише 7 балів. Якщо б студент не приймав участі в роботі на семінарських заняттях і не отримав би жодної оцінки, то показник інтенсивності роботи за відповідним модулем дорівнював би 0.

Творча робота у першому семестрі оцінюється 10 балами, а у другому – 40.

В першому семестрі творча робота передбачає правильне оформлення типової первинної документації з бухгалтерського та податкового обліку, а також групувальних документів, в другому семестрі – виконання курсової роботи, що складається з двох модулів та змістовних модулів в рамках кожного з цих модулів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Характеристика модулів курсової роботи в рамках рейтингового оцінювання знань студентів

№ п/п	Назва модулю (ЗМ, складові ЗМ)
Модуль 1	Аналітичний облік (містить розрахунки до синтетичного обліку діяльності підприємства)
ЗМ 1	…
ЗМ 2	…
…	…

Продовження таблиці 3.1

№ п/п	Назва модулю (ЗМ, складові ЗМ)
Модуль 2	Синтетичний облік (містить оборотну відомість, бухгалтерські рахунки, фактичний кошторис використання прибутку, сальдово-оборотну відомість, калькуляцію собівартості виготовлення продукції (надання послуг), баланс, звіт про фінансові результати)
ЗМ 1	…
ЗМ 2	…
ЗМ 3	…
…	…

Поетапне виконання курсової роботи впродовж семестру контролюється викладачем і оцінюється відповідною кількістю балів згідно 1-5 пунктів таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання курсової роботи по дисципліні «Облік»

Види робіт	1 Модуль	2 Модуль	Всього
1. Логічне викладення матеріалу	5	5	10
2. Своєчасність виконання етапів роботи	10	10	20
3. Ступінь завершеності кожного етапу роботи	10	10	20
4. Творчий підхід	4	4	8
5. Вміння застосовувати теоретичний матеріал на практиці	6	6	12
6. Відповідне оформлення роботи	-	10	10
7. Захист курсової роботи	-	20	20
Разом	35	65	100

Іншу частину балів за виконану роботу, пункти 6 та 7, студент отримує після здачі її не пізніше, як за два тижня до початку залікової сесії методисту кафедри «Фінанси». Якщо робота подана із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. При подачі роботи куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати роботу з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально.

Одержані роботи викладач перевіряє і виставляє оцінки. За своєчасне і правильне виконання першого, третього, шостого та сьомого видів робіт курсової роботи студент може максимально отримати 60 балів (за шкалою ЕСТS). За національною шкалою (5-ти бальною) це відповідає оцінці задовільно. Для отримання більш високої оцінки необхідно виконати другий, четвертий та п’ятий вид робіт. Ці роботи оцінюється за шкалою ЕСТS максимально в 40 балів.

Кількість балів за курсову роботу конвертується в нормовану для визначення підсумкової оцінки по дисципліні за допомогою таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Порядок конвертації 100-бальної шкали у нормовану кількість балів для визначення підсумкової оцінки по курсовій роботі

Сума балів за
1 Модуль		2 Модуль		Усього
Рейтинг студента	Нормо-вана кількість балів	Рейтинг студента	Нормо-вана кількість балів	Рейтинг студента	Нормована кількість балів, яка враховується на підсумковому контролі за семестр
30–35	10	60–65	30	90–100	40
23–29	7	53–59	23	75–89	30
15–22	3	45–52	17	60–74	20
<15	0	<45	0	<60	0

Модульні контрольні роботи. По кожній з них студент може отримати максимально по 20 балів, тобто – 40 загалом за один семестр. Тести проводяться або у комп’ютерному класі за спеціально розробленою програмою, або письмово по білетах. Час і аудиторія для тестування визначаються додатково. Технологія тестування передбачає наступне:

1. Викладач заздалегідь готує 30–50 тестових завдань та 10–15 задач, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Загальну кількість тестів і задач для проведення оцінювання за певним модулем визначає викладач виходячи із специфіки навчального матеріалу, що контролюється.

2. За правильно розв’язану задачу студент отримує 5 балів, за правильну відповідь по тесту 1 бал. Виходячи з того, що максимальна оцінка за цією складовою становить 20 балів, завдання за модулем 1, наприклад, може складатися з 20 тестів (20 х 1), за модулем 2 – з двох задач та десяти тестів (2 х 5 + 10 х 1). Можуть бути і інші співвідношення тестів і задач в залежності від навчальних програм за спеціальностями.

3. Під час тестування на основі комп’ютерної програми студент методом випадкової вибірки отримує необхідну кількість завдань. Для обмірковування відповіді на один тест дається 1 хвилина, на розв’язання однієї задачі – 10 хвилин. Загальний час виконання тестових завдань та розв’язання задач може перевищити регламент не більше як на 5 резервних хвилин. При письмовій формі проведення тестування складання білетів здійснює викладач на основі випадкової вибірки. Загальна кількість сформованих таким чином білетів має відповідати кількості студентів, які проходять тестування на даний час.

4. Після завершення тестування за комп’ютерною програмою студент безпосередньо на місці отримує оцінку, що відповідає кількості правильних відповідей. Повторне тестування на даному занятті не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку.

Підрахунок рейтингу студента по всіх вище наведених складових поточного оцінювання в розрізі модулів і семестрів зображено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Максимальний рейтинг студента при поточного оцінювання його знань впродовж усього курсу вивчення дисципліни «Облік»

Складові поточної оцінки	1 Семестр		2 Семестр
	1 Модуль	2 Модуль	3 Модуль	4 Модуль
1. Відвідування лекцій та практичних занять	5	5	5	5
2. Активність на практичних заняттях	15	15	5	5
3. Творча робота	–	20	10	30
4. Модульні контрольні роботи	20	20	20	20
Разом:	40	60	40	60
Разом:	100		100

Рейтинг студента у семестрі є підставою для визначення кваліфікаційної оцінки за курсом “Облік” без складання іспиту. Конвертація оцінок системи ЕСТS в національну представлена в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Порядок конвертації оцінок

Оцінка за системою ЕСТS	Визначення	Оцінка за 100 – бальною шкалою	Оцінка за національною системою
А	Відмінно	90 –100	5
ВС	Добре	75 – 89	4
DЕ	Задовільно	60 – 74	3
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	1 – 59	2