5.3. Облік використання виробничих запасів

Після поповнення запасів, можна починати виробничу діяльність. Для цього матеріальні цінності видаються зі складу у виробництво. Кількість використаних запасів Ви визначаєте згідно первинних документів щодо списання їх зі складу та залишку їх на початок звітного місяця (див. початковий Баланс).

В автотранспортних підприємствах (і в будь-яких інших підприємствах, що мають власний автотранспорт) особливе місце займає облік паливно-мастильних матеріалів (ПММ), запасних частин і автомобільних шин.

Для обліку видачі палива зі складу використовуються лімітно-заправочні відомості, що відкриваються на місяць для кожного автомобіля. Відпуск палива водіям здійснюється комірником в межах ліміту, встановленого на місяць.

Первинним документом для обліку і списання кількості витрачених на роботу автомобіля ПММ є подорожній лист (Додаток 6). Після завершення роботи водій представляє подорожній лист, в якому механік (чи інша уповноважена особа) проставляє дані по спідометру і залишки палива в баку автомобіля (л) при поверненні. Показники спідометра і залишків в баку при виїзді чи поверненні заносяться в диспетчерський журнал. При видачі водію нового подорожнього листа диспетчер вписує в нього із диспетчерського журналу залишок палива в баку згідно попереднього подорожнього листа. Повернутий подорожний лист підлягає обробці, тобто розраховується ряд техніко-експлуатаційних показників роботи автомобіля за зміну, а саме: пробіг, вантажообіг в т/км, кількість поїздок, фактичне і нормативне витрачання палива.

У розділі «Рух палива, літрів» подорожнього листа автомобіля щодня відбиваються залишок палива при виїзді, кількість виданого палива і залишок палива при поверненні автомобіля в гараж. А в розділі «Результати роботи автомобіля і причепів» відбивається витрата палива по нормі (на фактичний пробіг автомобіля) і фактично. На підставі цих даних подорожнього листа диспетчером заповнюється Журнал реєстрації подорожніх листів (Додаток 7) та Картка обліку руху палива по автомобілю за звітний місяць.

На основі карток обліку руху палива по всіх автомобілях і розрізі видів палива техніком по обліку паливно-мастильних матеріалів складається зведена відомість обліку витрачання паливно-мастильних матеріалів по автомобілях. Відомість приймається бухгалтером після звірення в ній даних про залишки палива з актами зняття залишків в баках автомобілів, а також даними про фактичне отримання палива водіями з даними звітів матеріально-відповідальних осіб за поточний місяць. Після цієї процедури цей документ стає підставою для списання бензину і дизельного палива на витрати виробництва. Крім того, дані обліку картки обліку руху палива є підставою для оформлення списань перевитрати палива чи виплати премій за економію ПММ.

Документування руху палива й обліку витрат по конкретному автомобілю (водію) відображено на рис. 5.1.

Приклад складання картки обліку руху палива демонструє Додаток 11. Витрачання палива за нормою, мастильних матеріалів, шин та запасних частин демонструє рис. 5.2.

Рис. 5.1. Документування руху ПММ по водіях

–

+

–

+

–

+

6. Вп _і = (H_L * L_і + H_W * W_і ) * (1 + К) / 100 + Но * То

–

+

8. Вп _і = (H_L * L_і + Hg * Gпр * L_і + H_W * W_і) * (1 + К)/ 100

–

+

10. Вп _і = (H_L * L_і + H_W * L_і * Gпр + 0,5* H_W * L_і * g) * (1 + К) / 100 + Н_Z * Z

–

+

12. Вп _і = (H_L * L_і + H_W * W_і) * (1 + К)/ 100 + Ноб * Тоб * (1 + Кс)

13. Вп_і = (H_L * L_і ) * (1 + К) / 100

14. Sп_і = Ц_L * Вп _і

15. Q₃ = 0

17. Вм _іk= (Hм _k * Вп _і ) / 100

18. Sм _іk = Цм _k * Вм _іk

19. Q₃ = Q₃ + Sм _іk

–

+

21. Sш _і = Цш * Nш * L _і * Hш / 1000 * 100

22. Sзч _і = Нзч * L _і * Ке / 1000

+

Рис.5.2. Блок-схема визначення вартості витраченого палива, мастильних матеріалів, шин та запасних частин

Н_L, H_g, Н_W, H_Z, Н_о, Н_об – лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу (л), а також норми витрат палива, відповідно, на одну тонну спорядженої маси причепа або напівпричепа (л/100т/км), на виконання транспортної роботи на 100 ткм (л), на їздку з вантажем автомобіля-самоскида (л), на роботу незалежного обігрівача (л/год.), на роботу спеціального обладнання (л/год) або літри на виконану операцію;

Нм – норми витрат мастильних матеріалів (моторних олив, трансмісійних олив, спеціальних олив та пластичних мастил), л/100л Вп;

Нш – норми витрат на відновлення і ремонт одного комплекту шин на 1000 км пробігу для відповідного розміру шин і умов експлуатації, %;

Нзч – норми витрат на запасні частин і матеріали, грн./1000 км;

Н_АВ – норма амортизаційних відрахувань на 1000 км пробігу вантажного автомобіля, %;

ЦL, Цм, Цкш – ціна одиниці, відповідно, автомобільного палива, мастиль-них матеріалів та комплекту шин, грн.;

То – тривалість роботи обігрівача (розраховується згідно додатку Г або використовується коригуючий коефіцієнт), год.;

Тоб – час роботи обладнання, годин або кількість виконаних операцій;

Т – тривалість виконання замовлення, год.;

Gпр – споряджена маса причепа або напівпричепа, т;

g – вантажність причепа, т;

Z – кількість їздок з вантажем, шт.;

К – сумарний коригуючий коефіцієнт до лінійної норми:

Кс – сумарний коригуючий коефіцієнт до норми на роботу спеціального обладнання;

Ке – коефіцієнт коригування витрат запасних частин і матеріалів в залежності від умов експлуатації;

Х _в – замовлення з відрядною оплатою;

Х _п – замовлення з погодинною оплатою;

L, Lв – пробіг автомобіля, відповідно, загальний та з вантажем, км;

Р – обсяг перевезень вантажу, т;

Gпр – споряджена маса причепа або напівпричепа, т;

Х₁, Х₂, Х₃ – замовлення, отримані, відповідно, від постійних кредитоспро-можних, випадкових кредитоспроможних і постійних некредитоспроможних та випадкових некредитоспроможних клієнтів.

n – кількість замовлень, отриманих, відповідно, від постійних кредитоспроможних, випадкових кредитоспроможних і постійних некредито-спроможних та випадкових некредитоспроможних клієнтів.

і – чергове замовлення, і = 1…n;

W – обсяг транспортної роботи, ткм;

Вп, Вм – витрати, відповідно, палива та мастильних матеріалів, л;

k – черговий вид мастильних матеріалів, що використовується при виконанні і-го замовлення, k = 1,…,4;

Sп, Sм, Sш, Sзч – планові витрати, відповідно, на паливо, мастильні матеріали, відновлення і ремонт автомобільних шин, запасні частини і матеріали, грн.;

Nш – кількість однотипних комплектів шин на автомобілі (без запасних), шт.;

Sзп – заробітна плата водія (основна і додаткова) з відрахування у фонди соціального страхування, грн.

Норми на виконання транспортної роботи Н_W залежно від виду палива становлять:

• бензин – 2,0 л/100 т/км;

• дизельне паливо – 1,3 л/100 т/км;

• зріджений нафтовий газ – 2,5 л/100 т/км;

• стиснений природний газ – 2,0 м³/100 т/км;

• при газодизельному живленні двигуна – природного газу 1,2 м³/100 т/км і дизельного палива 0,25 л/ 100 т/км.

Для автопоїздів, повна маса та максимальна швидкість яких дорівнює або перевищує відповідно 40 тонн і 100 км/год (заданими заводу-виробника), норма на транспортну роботу становить 1,0 л дизельного палива на 100 т/км.

Норма на одну тонну спорядженої маси H_g (автопоїзда, автомобіля, причепа або напівпричепа) застосовується при розрахунках лінійної норми витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля відносно спорядженої маси базового автомобіля, при розрахунках лінійної норми автопоїздів тощо. Норми на одну тонну спорядженої маси H_g (л/100 т/км) залежно від виду палива дорівнюють відповідним нормам на виконання транспортної роботи згідно з п.1.3.

Норма на їздку з вантажем H_Z застосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів зі самоскидальними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження на кожну їздку з вантажем. H_Z установлено у такому розмірі:

• 0,25 л рідкого палива (0,25 м³ природного газу) на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;

• 0,2 м³ природного газу і 0,1 л дизельного палива при газодизельному живленні двигуна.

Для великовантажних автомобілів-самоскидів «БелАЗ» установлено H_Z = 1,0 л на їздку.

Норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях Ноб, застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, які виконують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани, компресорні, бурильні установки тощо). Норми на роботу спеціального обладнання в літрах на годину роботи обладнання або в літрах на одну технологічну операцію наведені в [50].

Норма на роботу незалежного обігрівача Нон застосовується для автомобілів, обладнаних незалежними обігрівачами. У [50] наведені норми витрат палива незалежними обігрівачами автомобілів на одну годину роботи обігрівача. Користування обігрівачами допускається при температурі навколишнього середовища від 0 до +10 °С – до 50% тривалості роботи автомобіля на лінії, при температурі нижче 0 °С – від 50 до 100% тривалості роботи автомобіля. Витрата палива на роботу обігрівача враховується в загальних нормативних витратах палива згідно з п.4.2 [50]. За умови відсутності у [50] норми на роботу незалежного обігрівача застосовується відповідний коригуючий коефіцієнт (Таблиця 5.10).

Нормативи витрат мастильних матеріалів, наведені в [50], установлені на 100 літрів (100м³СПГ) нормативних витрат палива Вп, розрахованих для даного автомобіля:

• нормативи витрат олив – в л/100 л (л/100 м³ СПГ) Вп;

• нормативи витрат мастил – в кг/100 літрів (кг/ 100 м³ СПГ) Вп.

Нормативи витрат олив і мастил зменшуються на 50% для всіх автомобілів, які знаходяться в експлуатації до трьох років (крім автомобілів, відмічених у додатку В знаком (*)).

Нормативи збільшуються до 20% для автомобілів, які знаходяться в експлуатації більше восьми років.

Витрати мастильних матеріалів при капітальному ремонті агрегатів установлюються в кількості, рівній одній заправочній місткості системи змащування даного агрегату.

Урахування дорожніх, кліматичних і інших експлуатаційних факторів проводиться за допомогою поправочних коефіцієнтів, наведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми в таблицях 5.10 та 5.11.

У випадку застосування одночасно кількох коригуючи коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі цих надбавок (зменшуючи коригуючи коефіцієнти є від’ємними):

Н_L = К1 + К2 + … + К_n (5.1)

Таблиця 5.10

Коригуючи коефіцієнти для підвищення норм витрат палива

Умова роботи	Поправочні коефіцієнти
Робота в зимових умовах – в залежності від фактичної температури повітря	від 0°С до -10°С –до 5%; від -10°С до -20°С – від 5% до 10%; від - 20°С і нижче – від 10% до 15%
Примітка. Дана надбавка вводиться після встановлення протягом трьох днів не менше на вісім годин ранку температури в межах визначеного діапазону. Першим днем встановлення температури, за рішенням керівництва підприємства, може встановлюватись будь-який день. При здійсненні перевезень в інші кліматичні зони, в тому числі за межі України, поправочний коефіцієнт встановлюється з урахуванням температурних умов початкового і кінцевого пунктів повідомлення
Робота в гірській місцевості при висоті над рівнем моря	від 500 до 1500 метрів – на 5%; від 1501 до 2000 метрів – на 10%;
Робота на дорогах зі складним планом (наявність в середньому на 1 км шляху більше п’яти заокруглень радіусом менше 40 м, тобто на 100 км шляху не менше 501 повороту)	до 10%
Робота в умовах міста	з населенням до 0,5 млн. чол. – 5 %; з населенням від 0,5 до 1,0 млн. чол. – до 10%; з населенням більше 1,0 млн. чол.. – до 15%.
Робота, яка потребує постійних технологічних зупинок, пов'язаних з навантаженням і розван-таженням, посадкою і висадкою пасажирів тощо (в середньому більше однієї зупинки на один кілометр пробігу – маршрутні автобуси, автомобілі по обслуговуванню поштових скриньок, інкасація грошей та ін.)	до 10%;
Перевезення багатогабаритних, вибухонебезпечних та інших вантажів, що вимагає зниження швидкостей руху автомобілів (до 20 км / год.)	до 10%;
При пробігу першої тисячі кілометрів автомобілями, що вийшли з капітального ремонту, і новими, а також при централізованому перегоні таких автомобілів	до 10%; при перегоні в спареному або в строєному стані – до 20 %;
Для автомобілів, що експлуатуються більше 8 років	до 5%;
Погодинна робота вантажних бортових автомобілів (крім самоскидів) та вантажопасажирських або їх постійна робота в якості технологічного транспорту, або в якості вантажних таксомоторів	до 10%;
Робота в кар’єрах (з важкими шляховими умовами), їзда по полях (при проведенні сільськогосподарських робіт), а також при вивезенні лісу (на лісових ділянках за межами головної магістралі)	до 20%;
Робота у важких шляхових умовах в період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, паводках та ін. стихійних лихах	до 35% на термін не більше одного місяця;
При учбовій їзді	до 15%
При використанні кондиціонера, установки «клімат-контроль» чи автономних систем обігріву	до 5%;
Для автомобілів-фургонів та при обладнанні бортових автомобілів чи автопоїздів тентами	до 5% при їзді за межами приміської зони

Таблиця 5.11

Коригуючи коефіцієнти для зменшення норм витрат палива

Умова роботи	Поправочні коефіцієнти
Робота за межами приміської зони на дорогах із цементобетонну, асфальтобетону, бруківки, мозаїки	до -15%;
Робота за межами приміської зони на дорогах із бітумомінеральної суміші, дьогтебетону, щебеню (гравію)	до -5%;
Експлуатація міських автобусів, що працюють в режим «на замовлення» або з іншою метою і не на постійних маршрутах	до -10%

Крім нормативних витрат палива, дозволяється додаткове його споживання у таких обсягах:

• на внутрішньогаражні роз'їзди і технічні потреби (технічні огляди, регулювальні роботи, приробіток деталей двигунів і автомобілів після ремонту тощо) – не більше 1 % від загальної кількості палива, спожитого підприємством;

• не більше 10 л рідкого палива на місяць на один газобалонний (газодизельний) автомобіль для його запуску в холодну пору року (температура навколишнього середовища нижча 0 °С). При експлуатації газобалонних (газодизельних) автомобілів на рідкому паливі зазначена надбавка не застосовується;

• при тривалих простоях автомобілів під завантаженням і розвантаженням в пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено виключати двигун (нафтобази, спеціальні склади тощо), а також при тривалих простоях автомобілів у зимову і холодну пору року з працюючим двигуном (очікування інвалідів, хворих, клієнтів, нічліг у дорожніх умовах тощо) або при перевезенні спеціальних вантажів, які потребують постійного обігрівання салону (кузова) автомобіля, дозволяється додаткове споживання палива з розрахунку: одна година простою відповідає витраті палива за лінійною нормою на 5 км пробігу автомобіля.

Для автомобілів і їх модифікацій, для яких нормативи витрат мастильних матеріалів не увійшли до [50], встановлюються тимчасові нормативи витрат мастильних матеріалів у таких розмірах:

1) для дизельних та газодизельних вантажних автомобілів і автобусів з повною масою понад 3,5 т:

• моторна олива – до 2,8 л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

• трансмісійна олива – до 0,4 л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

• спеціальні оливи – до 0,1 л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

• пластичні (консистентні) мастила - до 0,3 кг/100 л (кг/100 м3 СПГ) Qн;

2) для решти автомобілів і автобусів:

• моторна олива – до 1,8 л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

• трансмісійна олива – до 0,15 л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

• спеціальні оливи – до 0,05 л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

• пластичні (консистентні) мастила – до 0,1 кг/100 л (кг/100 м3 СПГ) Qн;

Облік руху запасних частин і організація контролю їх використання вимагають: чіткого поділу запчастин на нові і ті, що були у вжитку (експлуатації), визначення джерел надходження (утворення), визначення вартості (оцінки) і первинних документів обліку (таблиця 5.12).

Таблиця 5.12

Організація обліку запасних частин

Групування запчастин	Джерела надходження	Облікова вартість (оцінка)	Первинні документи
1. Нові	Отримані у постачальників	за вартістю придбання	– товарно-транспортна накладна, – приходний ордер, – акт приймання
	Виготовлені	за вартістю (собівартістю) виготовлення	накладна-вимога (на внутрішнє переміщення матеріалів) типова форма № М-11
2. Були використані (були в експлуатації): – придатні до вико-ристання без ремонту	Зняті із списаних автотранспортних засобів	початкова вартість	– накладна (форма № М-11), на основі Акта на списання авто-транспортних засобів (форма № ОЗ-4)
– відремонтовані	З ремонтного цеху	50% початкової вартості (за ці-ною можливого використання)	– накладна (форма № М-11),
– потребують ремонту	Зняті із списаних і діючих транспортних засобів	за ціною мож-ливої реалізації, але не більше 10% початкової вартості	– накладна (форма № М-11), на основі акта (форма № ОЗ-4) чи документа (порядка), які під-тверджують поломку деталі на діючому автомобілі
– на придатні до використання	Зняті із списаних і діючих транс-портних засобів	за ціною металобрухту	– накладна (форма № М-11) на основі Акта (форма № ОЗ-4)

Вартість використаних запасів Ви визначаєте методом, передбаченим завданням на курсову роботу (ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, ЛІФО).

Оцінка запасів за методом Ф1ФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Приклад складання звіту запасів за звітний місяць демонструє приклад наведений у таблиці 5.13. Оскільки підприємство здійснювало заправку автомобілів ззовні (на власній території не було заправочної станції), то доречно було використати для визначення вартості використаних запасів метод ФІФО.

Таблиця 5.10