Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Болонскіа освіта (Автосохраненный).docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
52.34 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Контрольна робота

з дисципліни: «Вища освіта і Болонскій процес»

Виконала

Студентка групи УТм-6-1-14з

Биковець М.Ю.

Перевірив викладач:

Язвінська О.М.

м. Київ 2014 р.

ПЛАН

Вступ………………………………………………………………………..……..3

1.Основні історичні етапи Болонського процесу………………………..……..4

2.Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти в основних документах Болонського процесу……………………………………………….5

3.Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу……….….8

Висновки…………………………………………………………………………10

Список використаної літератури………………………………………….…11

ВСТУП

Актуальність теми. Освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Процес наближення України до Європи відбувається за кількома напрямами, один із яких – освітянський. У 1999 р. міністерства освіти 29 країн підписали Болонську декларацію. Цим актом країни-учасниці вирішили створити до 2010 р. єдиний європейський освітньо - науковий простір. В умовах приєднання України до Болонського процесу цілком закономірною постала необхідність перебудови і вдосконалення системи державного управління вищою освітою по спрямуванню української освіти на досягнення нею сучасного світового рівня, збільшення внеску в розвиток економіки, науки, освіти, культури країни й добробуту народу. Таким чином, актуальність теми дослідження визначається насамперед соціальним замовленням: до чого і як необхідно готувати майбутніх спеціалістів у сучасних соціально-економічних умовах, і що слід змінити в системі державного управління вищою освітою України.

Предметом «Вища освіта і Болонський процес» є дослідження процесу еволюції національних освітніх систем світу, факторів, що зумовили потребу в створенні єдиного Європейського освітянського простору, реформування вітчизняної вищої освіти на основі Болонської декларації у контексті світових, загально цивілізованих вимірів.

Метою дисципліни є формування інтелектуально - морального потенціалу нації, формування цілісного уявлення про політичні, соціально-економічні передумови.

1. Основні історичні етапи Болонського процесу.

Болонський процес — система заходів європейських державних установ (рівня міністерств освіти), університетів, міждержавних і громадських організацій, пов'язаних із вищою освітою, спрямована на структурне реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень з метою створення до гою р. європейського наукового й освітянського простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підвищення конкурентоспроможності європейської вищої школи.

Нині Болонський процес — це 47 країн-учасниць, тисячі вищих навчальних закладів, студентство яких прагне інтегруватися.

Процес об'єднання Європи та його поширення на Схід супроводжується формуванням спільного освітянського та наукового простору. Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья (Італія), де започатковано цю ініціативу.

В історії Болонського процесу виділяють три етапи:  Передісторія: від Великої Хартії Університетів (1988 р) до Болонської декларації;  Початок: Болонська декларація (1999 р);   Розвиток: після Болонської декларації.  Ідеї ​​створення європейського університетського співтовариства та єдиного європейського простору вищої освіти виходять від найстарішого в Італії й у всій Європі Болонського університету. Ще в 1986 році, готуючись до свого 900-річного ювілею, він звернувся до всіх університетів Європи з пропозицієюприйняти Велику Хартію Університетів - Magna Charta Universitarum. Ідея була з ентузіазмом підхоплена, і під час ювілейних урочистостей в 1988 році цей документ, що проголошує універсальні і вічні цінності університетської освіти, а також необхідність тісних зв'язків між ними, був підписаний ректорами 80 ВНЗ.  Поступово процес європейської інтеграції вищої освіти став підніматися з університетського на державний рівень. У 1998 р. в Парижі в стінах Сорбонського університету відбулася нарада міністрів освіти чотирьох країн (Франція, Великобританія, Німеччина, Італія). Підписана ними Сорбонської декларація "Про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти" вперше обгрунтувала стратегічну мету створення зони європейської вищої освіти і прискорила подальший розвиток подій.  У 1999 році в м. Болоньї (Італія), відбулася історична перша конференція тридцяти європейських міністрів освіти. Прийнята ними декларація "Зона європейської вищої освіти", визначила основні цілі, що ведуть до досягнення порівнянності і до гармонізації національних освітніх систем вищої освіти в країнах Європи. З цієї декларації і починається Болонський процес.  Надалі зустрічі європейських міністрів освіти стали регулярними з інтервалом у два роки, щоразу до болонського процесу приєднувалися нові країни.

Другий історичний етап розвитку Болонського процесу відбувся у 2001 р. в Празі, країни, що приєдналися до Болонського процесу на Празькому саміті це – Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія. Представники 29 країн, що підписали декларацію, зустрілися, щоб оцінити досягнуті успіхи і визначити напрямки й пріоритети дій на наступні роки. Головна мета - формування Зони європейської вищої освіти й конкурентоспроможності вищих навчальних закладів Європи. Вища освіта повинна розглядатися як суспільне благо, вона була, є і залишається важливою цінністю західного суспільства. Міністри звернули увагу на: 1 .Енергійне продовження Болонського процесу. 2.Сприяння забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти. 3.Навчання протягом усього життя ( система безперервної освіти). 4.Вищі навчальні заклади і студенти. 5.Створити групу сприяння для доведення справи Болонського процесу до кінця, яка повинна бути утворена з представників усіх країн, що підписали відповідні документи. Позитивні моменти впровадження ступеня "бакалавр наук" Більшість європейських країн запровадили, впроваджують або планують впровадити систему вищої освіти, яка полягає в послідовному здобутті ступенів "бакалавр", "магістр" і "доктор наук". Реформи в цьому напрямі проводять у системах вищої освіти, що базуються виключно на університетах (тобто "унітарні" системи), а також в "бінарних" або "дуалістичних" системах.

Третій історичний етап на Бергенському саміті,   2005 р. в норвезькому місті Бергені. На цій зустрічі до Болонського процесу приєдналася Україна, а також Молдова, Вірменія, Азербайджан, Грузія. Бергенська зустріч підтвердила зміну дій із створення планів на майбутнє на практичне втілення у життя, а саме:

  • прийняття спільної структури кваліфікаційних рівнів Зони європейської вищої освіти з обов'язковою розробкою національних структур кваліфікаційних рівнів до 2010 року - початок робіт із даного питання назначено на 2007 рік;

  • прийняття директив та стандартів забезпечення якості, створення запиту до ENQA, EUA, ESIB, EURASHE щодо розробки подальших пропозицій, що стосуються запропонованої реєстрації агенцій забезпечення якості;

  • подальше наголошення на важливості соціального виміру вищої освіти, що включає академічну мобільність (але не лімітується нею);

  • необхідність взаємодії між Зоною європейської вищої освіти та іншими частинами світу ("зовнішній вимір");

  • зростаюча важливість адресації розвитку Зони європейської вищої освіти після 2010 року.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.