3. Перелік рекомендованих підручників, методичних та дидактичних матеріалів Базова

1. Горбунов Н.И. Минералогия и коллоидная химия почв. – М.: Наука, 1974. – 314 с.

2. Соколова Т.А., Дронова Т.Я., Толпешта И.И. Глинистые минелалы в почвах: Учебное пособие. – Тула: Гриы и К., 2005. – 336 с.

3. 3. Трофимов С.Я., Соколова Т.А., Дронова Т.Я., Толпешта И.И. Минеральные компоненты почв. – учебное пособие по некоторым главам курса химии почв. – Тула: Гриф и К, 2007. – 104 с.

Допоміжна

1. Ковда В.А., Розанов Б.Г. Почвоведение. Почва и почвообразование.Ч.1.-М.:Наука, 1988.

2. Зубкова Т.А., Карпачевский Л.О. Матричная организация почв. – М.: РУСАКИ, 2001. – 296 с.

3. Минералы почв: генезис, география, значение в плодородии и экологии: Науч. Труды. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1996. – 340 с.

4. Водяницкий Ю.Н., Добровольский В.В. Железистые минералы и тяжелые металлы в почвах. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1998. – 216 с.

5. Самойлова Е.М. Почвообразующие породы. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. – 173 с.

6. Тонконогов В.Д. Глинисто-дифференцированные почвы Европейской России. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1999. – 156 с.

7. Горбунов Н.И. Значение минералов для плодородия почв//Почвоведение,№7, 1959.

8. Горбунов Н.И. Передвижение колоидов и ила в почвах с разрушением и без разрушения//Почвоведение,№7, 1961.

9. Минералы и горные породы СССР.-М., 1970.

10. Минералогия почвенных новообразований.-М., 2001.

4. Критерії успішності

Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (залік)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

50

100

М1

П1-3

Σ

М1

П4

Σ

М1

П5-6

Σ

М1

П7

Σ

9

2Х3

15

8

2Х1

10

11

2Х2

15

8

2Х1

10

П1-3, П4, ... П7 – теми практичних робіт

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

• максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом (заліком), становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені (заліку) – 50 балів.

• при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та естs

Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
		Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку		Залік
А	90–100	5	Відмінно	Зараховано
В	81–89	4	Дуже добре
С	71–80		Добре
D	61–70	3	Задовільно
E	51–60		Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ЕСТS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.