Рейтингова оцінка знань з курсу «Мінералогія ґрунтів»

Загальна кількість годин – 54, з них лекцій – 36, лабораторних занять (ЛР) – 18.

Кількість кредитів за курс – 12.

Семестровий курс поділяється на три змістові модулі, за кожен з яких студент може отримати від 14 – 21 до 29 – 41 бали, а разом це один модуль, оцінений у 50 – 100 балів.

№	Тематичний розділ	Вид контролю	К-сть видів контролю (кредитів)	Сума балів
Модуль - І
1-6	Основи мінералогії ґрунтів. Генетичні типи пухких континентальних відкладів. Первинні і вторинні мінерали ґрунтів і ґрунтотворних порід. Мінерали-солі. Основи кристалохімії глинистих мінералів.	Проміжне тестування	4	4 – 8
		Лабораторна робота	2	4 – 8
		Реферативна робота	1	5 – 8
		Колоквіум	1	2 – 5
Модуль - ІІ
7-12	Мінералогія індивідуальних глинистих мінералів у ґрунтах і ґрунтотворних породах	Проміжне тестування	6	6 – 12
		Лабораторна робота	4	8 – 16
		Реферативна робота	1	5 – 8
		Колоквіум	1	2 – 5
Модуль - ІІІ
13-18	Неглинисті тонкодисперсні мінерали ґрунтів. Мінерали гідрооксидів Fe і Al. Синтез, трансформація, руйнування і переміщення глинистих мінералів у ґрунтах. Мінералогія ґрунтових новоутворень. Мінералогічний склад основних типів ґрунтів.	Проміжне тестування	4	4 – 8
		Лабораторна робота	2	4 – 8
		Семінар	1	4 – 9
		Польовий практикум	1	2 – 5
Разом				50 – 100

Рейтингова оцінка контролю знань студентів (у балах) за модуль

№	Вид контролю	К-сть форм контролю	Межі балів	Сумарний бал
1	Проміжне тестування	14	1 – 2	14 – 28
2	Виконання лабораторних робіт	8	2 – 4	16 – 32
3	Реферат	2	5 – 8	10 – 16
4	Семінар	1	4 – 9	4 – 9
5	Колоквіум, польовий експрес-практикум	3	2 – 5	6 – 15
Загальна сума балів				50 – 100
Контрольна робота				5 - 10

* За пропущене заняття студентові виставляється нуль балів

Критерії оцінювання знань

За шкалою ЕCST	За національною шкалою	Загальна кількість балів за результатами поточного і підсумкового контролю
A	Відмінно (5)	90 – 100
B	Дуже добре (4)	80 – 89
C	Добре (4)	70 – 79
D	Задовільно (3)	60 – 69
E	Посередньо (3)	50 – 59
FX	Незадовільно з можливістю складання іспиту	35 – 49
F	Незадовільно (повторний курс)	0 – 34

1. Студентам, котрі за результатами оцінювання модуля набрали 50 і більше балів, виконали і захистили всі лабораторні роботи, здали всі кредити зараховується контрольна робота.

2. При отриманні 50 балів і більше, студент претендує на відповідну оцінку, згідно критеріїв оцінювання знань.

3. Студенти, котрі набрали 35 – 49 балів здають контрольну роботу обов’язково.

4. Студенти, котрі набрали менше 35 балів обов’язково проходять курс повторно.

Вага у загальній оцінці: І модуля – 29%, ІІ модуля – 41%, ІІІ модуля – 30%.

Критерії оцінки:

Оцінка за модуль складається з кількох частин:

1) оцінка засвоєння дисципліни у процесі аудиторних занять (28%);

2) оцінка виконання лабораторних робіт (32%);

3) самостійна підготовка до семінару і оформлення реферату (25%);

4) підсумкова оцінка засвоєння модуля (15%).

Додаткові бали надаються за:

а) відвідування лекційних занять, в межах кількості годин, охоплених модулем, за умови конспектування й активності на заняттях – 1 бал;

б) курсова робота містить розділ, присвячений мінералогічному складу досліджуваних ґрунтів – 1-5 балів.

Колоквіум (польовий експрес-практикум) з програмних питань модуля, винесених на самостійну роботу:

Питання розкрито повністю: 5 балів – «відмінно»;

Питання розкрито повністю, але допущені незначні помилки: 4 бали – «добре»;

Питання розкрито частково, допущені незначні помилки: 3 бали – «задовільно»;

Питання розкрито частково, допущені грубі помилки: 2 бали – «посередньо»;

Питання не розкрито: 0 балів – «незадовільно».

Перевірка виконання завдань на лабораторну роботу:

Завдання виконано повністю: 4 бали – «відмінно»;

Завдання виконано повністю, допущені незначні помилки: 3 бали – «добре»;

Завдання виконано частково, допущені грубі помилки: 2 бали – «задовільно»;

Завдання не виконано: 0 балів – «незадовільно».

Проміжне тестування:

Відповідь на запитання чітка і вірна: 2 бали – «відмінно»;

Відповідь на запитання в цілому вірна, але з грубими помилками: 1 бал – «задовільно»;

Відповідь на запитання не вірна: 0 балів – «незадовільно».

Оформлення реферату:

Реферат добре структурований, зміст відповідає темі, яка розкрита повністю: 8 балів – «відмінно»;

Реферат структурований, зміст відповідає темі, яка розкрита не повністю: 7 балів – «добре»;

Реферат погано структурований, зміст не повністю відповідає темі: 6 балів – «задовільно»;

Реферат погано структурований, а зміст частково відповідає темі: 5 балів – «посередньо»;

Реферат не підготовлено: 0 балів – «незадовільно».

Підготовка семінару:

Питання розкрито повністю: 9 балів – «відмінно»;

Питання розкрито повністю з незначними помилками: 8 балів – «дуже добре»;

Питання розкрито повністю, допущені окремі грубі помилки: 7 балів – «добре»;

Питання розкрито не повністю, часто допущені грубі помилки: 6 балів – «задовільно»;

Питання розкрито частково, а доповідь плутана: 5 балів – «посередньо»;

Питання не розкрито: 0 балів – «незадовільно».

Програму склав

доцент кафедри ґрунтознавства

і географії ґрунтів І.Я. Папіш

Рис. 15. Структура галіту (NaCl)

Рис. 16. Різні способи зображення індивідуального тетраедра (А); поєднання тетраедрів у просторі – тетраедрична сітка: вигляд збоку (Б), вигляд зверху (В). Складено за Dixon, 1989

Рис. 17. Різні способи зображення індивідуального октаедра

(складено за Dixon, 1989)

Рис. 18. Поєднання октаедрів – октаедрична сітка.

Триоктаедрична сітка: вигляд збоку (А), вигляд зверху (Б);

диоктаедрична сітка: вигляд збоку (В), вигляд зверху (Г).

Складено за Dixon, 1989

Рис. 19. Схематичне зображення фрагменту бокової частини часточки іліту з клиноподібними обмінними позиціями

(складено за Brady, 1998)

Рис. 20. Будова кристалічної решітки вермикуліту.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989

Рис. 21. Будова кристалічної решітки хлориту.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989

Рис. 22. Будова кристалічної решітки ґрунтового хлориту.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989

Рис. 23. Електронна мікрофотографія скупчень сферичних часточок алофанів (А) та імоголіту (Б) в ґрунтах на вулканічних відкладах

Рис. 24. Будова трубчастої часточки імоголіту на зрізі.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989

Рис. 25. Будова кристалічної решітки гібситу (А) і беміту (Б).

Зображення у вигляді поєднання поліедрів. Складено за Dixon, 1989

Рис. 26. Будова кристалічної решітки гетиту.

Зображення у вигляді поєднання поліедрів. Складено за Dixon, 1989

Рис. 27. Будова кристалічної решітки ліпідокрокіту.

Зображення у вигляді поєднання поліедрів. Умовні позначення такі ж, як на рис. 26. Складено за Dixon, 1989

Рис. 28. Шестичленне кільце алюмогідроксильних октаедрів (А) і часточка Al₁₃ (Б). Зображення у вигляді поєднання поліедрів.

Складено за Dixon, 1989

75