- •Важільного механізму
- •Загальні вимоги до змісту проекту1
- •Структурне дослідження важільного механізму
- •Визначення розмірів кулісного механізму
- •Кінематичне дослідження важільного механізму
- •Розрахунок і побудова планів механізму
- •Розрахунок і побудова планів швидкостей
- •Розрахунок і побудова планів прискорень
- •3. Динамічне дослідження машинного агрегату способом Мерцалова
- •3.3. Розрахунок і побудова графіків приросту кінетичної енергії
- •Розрахунок кутового прискорення кривошипа
- •4. Кiнетостатичне дослідження важільного механізму
- •4.2. Силовий розрахунок структурних груп
- •4.3. Силовий розрахунок початкового механізму
- •5. Розрахунок передаточного механізму
- •5.1 Розрахунок параметрів планетарного редуктора
- •5.1. Розрахунок евольвентного зачеплення
- •6.Синтез кулачкового механізму
- •6.1 Розрахунок і побудова кінематичних діаграм штовхача
- •6.2 Визначення мінімального радіуса кулачка
3.3. Розрахунок і побудова графіків приросту кінетичної енергії
За умовами завдання визначені: маси, кг: куліси m3; шатуна m4; повзуна m5=m4; моменти інерції, кг: кривошипа Io1; куліси ; шатуна . Їх значення надані у табл. 2.
Повна кінетична енергія представляє суму кінетичних енергій:
ТI – ланок із сталим зведеним моментом інерції II і
ТII – інших ланок зі змінним зведеним моментом інерції III.
Відповідної цієї енергії змінний момент інерції .
Кінетична енергія ТII розраховується за формулі:
, Дж.
Весь цей розрахунок проводиться у формі таблиці 7. Для побудови графіка кінетичної енергії ТII() у таблиці визначені значення ординат , де Т=А відповідає масштабу робіт (див. табл. 6).
Таблиця 7. Результати розрахунків і побудов діаграм кінетичних енергій
Приріст кінетичної енергії Т= Т-Тпоч.=Ар.-Ао.. Тому, вимірявши відстань між графіками Адв() і Ас(), побудуємо діаграму Т() у масштабі Т = А. Для першої групи ланок з II= const перепад кінетичних енергій ТI/=Т-ТII.
Вирахування ординат графіків Т() і ТII(), побудованих у єдиному масштабі Т1, дозволяє одержати графік ТI/(). Найбільший приріст кінетичної енергії цієї групи ланок на графіку відповідає відрізку CD, мм. Перепад енергій Т1max=(CD)Т, Дж. Наведений момент інерції , за допомогою якого забезпечується необхідна нерівномірність обертання , буде дорівнює: .
Визначення моменту інерції маховика та його геометричних розмірів
Приведений момент інерції першої групи ланок , де – загадне передаточне відношення передачі від двигуна до важільного механізму; – момент інерції маховика, який установлюється на валу кривошипа важільного механізму, –момент інерції ротора асинхронного двигуна. Таким чином, , кгм2
Задамося відносними розмірами: . Вважаючи масу маховика розподіленою по ободу, можна вивести залежність для розрахунку середнього діаметра обода , де – щільність матеріалу маховика. прийнявши як матеріал маховика чавун з щільністю =7100кг/м3, розрахуємо: м.
Рис. 8. Ескіз махового колеса
Розміри обуда: В=bDсер; H=hDсер; Dнар=Dсер+Н; Dунутр= Dсер – Н. Інші розміри: діаметр вала приймається рівним мм; діаметр маточини приймається =2dв ; ширина маточини приймається рівній ширині обода =В; товщина полотнини диска Вп 0,25В; середній діаметр отворів Dотв= 0,5(Dвнутр + dст), мм.
Маса обуда , кг. Масу всього маховика приймаємо: mмах 1,15mоб., кг.
Результати розрахунків маховика внесемо до табл.8.
Таблиця 8. Розрахунки махового колеса та прискорення кривошипа
Розрахунок кутового прискорення кривошипа
Кутове прискорення для заданого положення розраховується за формулою: ,
де – кут нахилу дотичної до графіка залежності ТII(). Для заданих положень усі розрахунки виконані у табличному вигляді (див. табл. 8).
4. Кiнетостатичне дослідження важільного механізму
4.1. Визначення зовнішніх і інерційних навантажень на ланки механізму.
Розрахунок виконується для заданого положення. Зовнішнє навантаження є силою опору, яка визначається згідно завдання (див. рис. 2). До ланок прикладені сили ваги, що визначаються за відомою залежністю , Н, м/с2.
Інерційні навантаження розраховуються відповідно до принципу Даламбера: .
Знак (-) у цих формулах означає, що ці вектора протилежні відповідним прискоренням. Після підстановок і розрахунків одержуємо значення модулів навантажень, яки наведені у табл. 9.