- •Важільного механізму
- •Загальні вимоги до змісту проекту1
- •Структурне дослідження важільного механізму
- •Визначення розмірів кулісного механізму
- •Кінематичне дослідження важільного механізму
- •Розрахунок і побудова планів механізму
- •Розрахунок і побудова планів швидкостей
- •Розрахунок і побудова планів прискорень
- •3. Динамічне дослідження машинного агрегату способом Мерцалова
- •3.3. Розрахунок і побудова графіків приросту кінетичної енергії
- •Розрахунок кутового прискорення кривошипа
- •4. Кiнетостатичне дослідження важільного механізму
- •4.2. Силовий розрахунок структурних груп
- •4.3. Силовий розрахунок початкового механізму
- •5. Розрахунок передаточного механізму
- •5.1 Розрахунок параметрів планетарного редуктора
- •5.1. Розрахунок евольвентного зачеплення
- •6.Синтез кулачкового механізму
- •6.1 Розрахунок і побудова кінематичних діаграм штовхача
- •6.2 Визначення мінімального радіуса кулачка
Розрахунок і побудова планів прискорень
При 1=const прискорення точкиА1 дорівнює нормальному: , м/с 2 Це прискорення і збігається із прискоренням точки А2: .
Масштаб плану прискорень а, . У цьому масштабі , мм.
Прискорення точки А3 (на кулісі): , де , м/с2 .Нормальне прискорення спрямоване до центра В: . На плані це прискорення зображується відрізком , мм. Тангенціальна складова . Відносне прискорення . Величина прискорення Кориоліса , м/с2. У масштабі це відрізок kа2 = = , мм.
Таблиця 3. Розрахунок планів швидкостей важільного механізму
За результатами побудови в масштабі а знаходимо, у м/с 2: ; ; .
По теоремі подоби розраховуються розміри векторів на плані у мм і дійсні значення прискорень у м/с2: ; ; ; ; ; .
Прискорення точки D перебуває по теоремі про плоскопаралельний рух твердого тіла: , де , м/с2; ; ; . Відрізок через малу величину на плані не показаний.
За результатами побудови визначаються лінійні прискорення у м/с2: ; ; . Точка s4 на плані прискорень розташована посередині відрізка cd, тому , м/с2.
Кутові прискорення: куліси 3 ; шатуна 4: .
Таблиця 4. Розрахунок прискорень у наданому положенні механізму
3. Динамічне дослідження машинного агрегату способом Мерцалова
3.1. Розрахунок і побудова діаграми зведених моментів Мо і Мр.
Для побудови діаграми зведених зовнішніх моментів по куті вибирається масштабний коефіцієнт =2/360=0,0175 радий/мм. Ділянка l = 360мм осі абсцис ділиться на робітник і холостий хід: lp, мм, lх, мм. Кожний із цих відрізків ділиться на 6 відрізків. На ділянках 0-1 і 5-6 відкладаються додаткові положення 1/ і 6/, що відповідають початку й кінцю процесу різання ( ). Величина зведеного моменту Мо сил опору розраховується по формулі . Розрахунок виконується відповідно до табл.5. В останньому рядку таблиці приводяться значення ординат , що зображує моменти в масштабі .
Таблиця 5. Розрахунок зведених моментів зовнішніх навантажень
3.2. Розрахунок і побудова діаграми робіт
Для побудови графіка робіт уліво від осі моментів на відстані h= 60мм по осі абсцис відкладається точка Р, прийнята як полюс плану. На вісь ординат послідовно переносяться усереднені на кожній ділянці значення моментів. Ці точки з'єднуються з полюсом.
На графіку робіт вісь розбивається на ділянки аналогічно графікові моментів. У початок осі паралельно самому собі переноситься перший промінь Р-1/ і на границі ділянки виходить точка1//, у яку переноситься наступний один по одному промінь і так до останньої точки 12/. З'єднуючи ці точки, можна одержати графічну залежність робіт Ао=Ао(). Масштабний коефіцієнт по осі робіт: А=Мh, . При сталому рушійному моменті Мр = const графічна залежність Ар() має лінійний характер. Цю функцію можна одержати, з'єднавши початок координат і точку 12/ прямою лінією, тому що на сталому режимі роботи Ар(2)=Ао(2). результати графічного інтегрування діаграми моментів наведені у табл. 6.
Таблиця 6. Результати побудови діаграми робіт зовнішніх навантажень
Рушійний момент можна визначити по графіках А() і М(). Перенесена із графіка робіт лінійна залежність Ар() у полюс Р відтинає на осі моментів відрізок, що визначає в масштабі М рушійний момент. Його значення надане у табл. 5.