
- •1.Провести досліди згідно інструкції.
- •2.Дати відповідь на запитання до дослідів.
- •3.Записати рівняння реакції та спостереження.
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Окиснення амоніаку. Амоніак маючи низький ступінь окиснення Нітрогену -3, поводить себе як відновник.
- •Взаємодія з водою. Амоніак добре розчиняється у воді, утворюючи амоніачну воду.
- •Солі амонію
- •Хід роботи:
- •Техніка безпеки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Лабораторна робота № 8
- •Лабораторна робота № 10
- •Теоретичні відомості
- •1.Фізіологічні дії реактивів, що використовуються:
- •2. Міри безпеки:
- •3.Правила першої допомоги:
- •Роль озону в збереженні життя на Землі
- •Харчові добавки
- •Розділ II
- •Пам'ятка:
- •Хімічна пауза «Най-най...»
- •«Нам відходи не страшні»
- •Екологічні сторінки
- •Корисні поради
- •Література
- •Додаткова література
Лабораторна робота № 10
Тема: Порівняння властивостей мила і СМЗ. Видалення забруднень із поверхні тканини.
Мета: Порівняти властивості мила і СМЗ. Навчитися виділяти забруднення із поверхні тканин.
Теоретичні відомості
Милом
є солі вищих карбонових кислот. Як і
жири, мило можна класифікувати за
агрегатним станом у звичайних умовах.
Так, розрізняють тверде мило (натрієві
солі вищих карбонових кислот) і рідке
мило (калієві солі вищих карбонових
кислот). Відповідно, формула мила:
С
Н₃₅COONa
– натрій стеарат та C₁₇H₃₅COOK
– калій стеарат.
Для добування мила з жиру в промисловості замість лугу використовують соду Na₂CO₃. Мило, добуте безпосередньо внаслідок цієї реакції, називається ядровим милом і відоме як господарське. Туалетне мило відрізняється від господарського наявністю добавок: барвників, запашних речовин, антисептиків тощо.
Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними часточками бруду, нерозчиненого у воді. Якщо позначити вуглеводний радикал буквою R , то склад мила виражається формулою R – COONa. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Крім полярної частини – COO⁻ Na⁺, у його складі є неполярний радикал –R , до складу якого можуть входити 12-17 атомів Карбону. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи зведені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часточок бруду. Останні ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.
Синтетичні мийні засоби, за всієї різноманітності їх хімічного складу, мають подібну до мила будову молекул, в яких є розчинена у воді полярна частина і нерозчинений неполярний вуглеводневий радикал. Але вони, на відміну від мила, є солями іншої хімічної природи й у твердій воді не утворюють нерозчинних сполук. У цьому полягає перевага синтетичних мийних засобів над звичайним милом.
Мило і синтетичні мийні засоби належать до так званих поверхнево-активних речовин (ПАР). Їхнє широке застосування часто пов’язують із забруднення навколишнього середовища, зокрема водойм. Річ у тім, що до мийних засобів додають фосфати, які у водоймах перетворюються на речовини, що живлять мікроорганізми, чиє бурхливе розмноження може спричинити заболочення водойми. Через це сучасні ПАР повинні хімічно й біологічно розкладатися після використання на нешкідливі речовини, що не забруднюють стоки.
Реактиви та обладнання: пробірки, господарське мило, пральний порошок, дистильована вода, тверда вода, соняшникова олія, бромна вода, перманганат калію.
Дослід 1. Порівняння властивостей мила і синтетичного мийного засобу.
Приготуйте в колбі або хімічному стакані по 20-25 мл розчинів (1%-х) господарського мила і будь-якого прального порошку в дистильованій воді. У дві пробірки налийте по 2-3 мл твердої води. Добавте в одну пробірку розчин мила, в іншу – розчин прального порошку, струсіть вміст пробірок.
Дослід 2. Відношення рідких жирів до бромної води і водного розчину перманганату калію.
Дослід проводять у двох пробірках, в які попередньо вносять по 2-3 краплі соняшникової олії(або іншого рідкого жиру). Потім у одну пробірку добавляють 3-4 краплі 1%-го розчину перманганату калію. Реакційні суміші в пробірках енергійно перемішують. Спостерігають, як знебарвлюються бромна вода і розчин перманганату. Отже, рідкий жир(олія) – це складний ефір гліцерину і вищих ненасичених кислот, тому він має властивості ненасичених сполук.
Запитання для захисту лабораторної роботи:
1. Де утворюється стійкіша піна?
2.Якого засобу добавляти більше для утворення стійкої піни?
Техніка безпеки