Оцінка діяльності б.Хмельницького

Серед істориків ніколи не було єдності в оцінці діяльності і особи Б. Хмельницького. У XVIII-XIX ст. з посиленням залежності України від Росії Б. Хмельницькому почали давати більш стримані і неоднозначні оцін­ки. Так, Т. Г. Шевченко, дорікає йому за те, що віддав Україну під зверхність Росії.

"Амінь тобі, великий муже.

Великий, славний! Та не дуже... "

- пише про гетьмана Кобзар.

П.Куліш критикує Б.Хмельницького за те, що той започаткував добу розрухи, смерті, культурного занепаду.

М.Грушевський, оцінюючи Б. Хмельни­цького як "великого діяча", "героя україн­ської історії" вважає, що все ж таки, геть­ману не вистачало здібностей "для розв'язан­ня історичного вузла українського життя", що його політика була не дуже мудрою.

Радянські історики, як правило, схвалю­вали Б. Хмельницького за те, що він возз'єд­нав Україну і Росію.

* Більшість сучасних українських істо­риків дійшли висновку, що головна за­слуга Богдана Хмельницького полягає у відро­дженні української державності, і що без його діяльності не постала б у новітні часи українська незалежна держава.

Зокрема, відомі українські історики В.Смолій та В.Степанков вважають, що Богдан Хмельницький:

• зумів об'єднати всі патріотичні сили навколо великої ідеї національного ви­зволення;

• спрямував енергію народних мас на розбудову соборної держави та виборення нею незалежності;

• першим виробив наріжні принципи національної державної ідеї, яка стала визначальною у визвольних змаганнях нації наступних сторіч;

• приборкав анархічну стихію охлокра­тії й отаманства старшини, взяв курс на встановлення спадкового гетьманату;

• проявив себе блискучим полководцем, створив боєздатну й добре організовану національну армію, прийняв статут "Статті про устрій Війська Запорозького ", збагатив українське військове мистецтво;

• відіграв вирішальну роль у процесі становлення розвідки й контррозвідки української держави;

• створив дипломатичну службу, що забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України урядами інших країн як суб'єкта міжнародних відносин, виявив себе тонким і дуже вправним дипломатом.

У ході тривалих війн за панування в укра­їнських землях між Московщиною, Річчю По­сполитою, Туреччиною і Кримом, Україна Лівобережжя, Київ і Запоріжжя перебува­ли під владою Московщини; Правобереж­жя - під владою Речі Посполитої і частко­во Туреччини (Поділля). У складі Польщі залишилася Волинь і Галичина.

* Розчленування українських земель було закріплено системою договорів між цими державами. Єдиний народ був розколотий і опинився в сферах впливу різних держав.

(?) Запитання для самоперевірки

1. Якою була роль Зборівського договору у формуванні української державності?

2. Які особливості мала українська державність в період визвольної війни середини XVII ст. ?

1. Які були причини укладення Переяславської угоди 1654 р.?

2. Дайте характеристику "Березневим статтям".

3. Яке значення для України мала діяльність Богдана Хмельниць­кого ?

4. Чому гетьман І. Виговський прагнув до федерації з Польщею?

5. Дайте характеристику Гадяцького трактату.

6. Чому політика гетьмана Виговського зазнала невдачі?

7. Порівняйте "Березневі статті" 1654 р. та їх підроблений варі­ант, прийнятий у Переяславі 1659 р. В чому їх відмінність?

8. Якою була реакція України на Андрусівське перемир'я 1667 р. ?

11. Дайте характеристику політики гетьмана Петра Дорошенка.

12.Які наслідки мала доба "Руїни" для української землі?