Лекція №2

МЕТОДИ ОБ’ЄМНО – ПРОСТОРОВОЇ РОЗРОБКИ ФОРМИ ОДЯГУ. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ ЗАВДАННЯ І ЗАСОБІВ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛАСТИЧНОЇ ФОРМИ ОДЯГУ. ВИКОРИСТОВУВАННЯ МЕТОДУ НАКОЛКИ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОДЯГУ

До теперішнього часу в швейній промисловості накопичений чималий досвід характеристики форми проектованої моделі одягу, який може бути представлений за допомогою певних способів і засобів (табл. 1).

Таблиця 1.1 - Основні способи і засоби характеристики форми одягу

Способи Представлення форми одягу	Засоби представлення форми одягу
Площинний	Графічні:	ескіз
		рисунок
		технічний рисунок
		креслення конструкції одягу
		розгортки поверхні одягу
	За допомогою фотографії
Об'ємно-просторовий	Наколка
	Муляж
	Макет
	Готовий виріб
	Скульптурне зображення
	Комп'ютерна візуалізація
Вербальний	Який-небудь словесний опис, у тому числі порівняння форми з:	геометричними фігурами
		предметами
		буквами
		цифрами
Комбінований	Об'єднання яких-небудь способів з числа вищезгаданих

До площинного способу відносяться різного роду графічні зображення форми, а також характеристика форми одягу за допомогою фотографії. При цьому якість відтворення площинного зображення моделі одягу в об'ємно-просторову структуру у великій мірі залежить від рівня кваліфікації конструктора.

Представлення форми одягу за допомогою муляжу, наколки, макета, скульптурного зображення є засобами її об'ємно-просторової характеристики. При цьому фахівцям необхідно володіти великою майстерністю, навиками роботи з матеріалами. Високий ступінь складності і трудомісткості визначає використовування характеристики форми одягу за допомогою скульптурних зображень для вирішення вузькоспеціалізованих задач.

Для створення виробу початкова інформація, яку необхідно формалізувати, є тривимірна характеристика будови фігури людини і параметри об'ємно-просторової форми одягу. У зв'язку з цим комп'ютерна візуалізація виробу віднесена до об'ємно-просторового способу характеристики форми одягу.

Вербальний спосіб характеристики форми одягу зводиться до опису її конфігурації набором слів. В цьому випадку частіше за все вдаються до образного порівняння форми з добре відомими геометричними фігурами (прямокутником, овалом, трапецією і т.д.), предметами (ліхтариком, морою і т.д.), буквами і цифрами (форма А, Н, Х і т.д.). Така характеристика вкрай не визначена і умовна, зрозуміла лише вузькому колу фахівців і не містить кількісної оцінки форми одягу.

Звичайно в практиці конструювання одягу про розміри форми вироби судять по величині їх відмінності від розмірів відповідних ділянок фігури людини. При цьому критерієм оцінки форми одягу є надбавки на її основних конструктивних рівнях. Принцип характеристики форми одягу шляхом зіставлення її складових частин з відповідними ділянками або частинами фігури людини встановлений в основу комбінованого способу. В цьому випадку форма одягу представлена або площинним, або об'ємно-просторовим способом, а зіставлення здійснюється вербальним способом. Не дивлячись на те, що при використовуванні комбінованого способу здійснюється кількісна оцінка, визначення величини відмінності форми одягу від розмірних параметрів фігури у великій мірі залежить від досвіду і кваліфікації фахівця.

Безумовно, одним з найвідповідальніших є етап обробки форми одягу на об'ємі з використанням певних матеріалів. Саме на цьому етапі перевіряються об'ємні параметри майбутнього виробу, які при площинному способі дуже складно врахувати; відпрацьовується композиція моделі одягу з урахуванням властивостей матеріалів, що використовуються. Такий спосіб дозволяє більш наочно виразити особливості об'ємної форми одягу, знайти її пропорції, визначити характер конструкції і обробки.

Виходячи з вищевикладеного мета курсу "Проектування пластичної форми одягу" полягає в придбанні теоретичних знань і практичних навиків по створенню художньо виразної форми одягу з різних матеріалів шляхом її об'ємно-просторової розробки.

Об'єктами вивчення в даному курсі є методи, прийоми і засоби проектування об'ємно-просторової форми одягу. До таких методів перш за все відноситься метод наколки і його окремий випадок – муляжний метод.