3. Зовнішні ризики

3.1. Ризик країни. Зовнішньоекономічна діяльність реалізується як на рівні держави, так і на рівні окремих фірм. У першому випадку ЗЕД спрямована на встановлення міждержавних засад співробітництва, створення правових і торгово-посередницьких механізмів, що стимулюють розвиток і підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків. У другому випадку ЗЕД виявляється в укладанні і виконанні контрактів з іноземними партнерами. Ризики, що виникають під час здійснення ЗЕД, залежать від багатьох об'єктивних причин:

- принцип порівняльних переваг,

- умови ЗЕД,

- імпортні квоти.

Ризики країни пов'язані з особливостям країни-партнера і поділяються на політичні і макроекономічні.

Політичні ризики – це можливість виникнення збитків чи скорочення очікуваного прибутку внаслідок державної політики. Їх можна поділити на групи:

- ризик націоналізації й експропріації,

- ризик трансферту, пов'язаний з обмеженнями на конвертування національної валюти,

- ризик розриву контракту через дії країни, у якій перебуває контрагент,

- ризик воєнних дій і громадянських заворушень.

3.2. Банківські ризики. Ризик андеррайтенгу полягає в тому, що банк має пакети акцій чи інші активи, що виставлялися на ринку, але не були продані. Такий ризик може збільшити потребу банку у коштах.

Кредитний ризик – це ризик несплати позичальником основного боргу і (або) відсотків за ним відповідно до термінів та умов кредитного договору.

Ринковий ризик – це ризик щодо операцій із цінними паперами на ринку цінних паперів, зумовлений можливістю коливань як ринкової процентної ставки національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют.

Депозитний ризик – це ризик, пов'язаний з достроковим відкликанням вкладниками своїх вкладів із банку.

В основі лізингового ризику лежить лізинг – особливий вид договору оренди, за яким орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендарю це майно за плату в тимчасове володіння.

Процентний ризик – це можливість зазнати втрат у результаті непередбачуваних, несприятливих для банку змін процентних ставок і значного зменшення маржі, зведення її до нуля чи до негативного показника.

Факторинговий ризик - пов'язаний з факторинговими договорами.

3.3. Митні ризики. У структурі ризиків ЗЕД митні ризики посідають одне з чільних місць. До цієї групи ризиків належать:

- ризики, пов'язані з несвоєчасною сертифікацією товарів,

- ризики неправильного розрахунку митних платежів, акцизів, ПДВ…,

- ризики недотримання вимог щодо заповнення документів ЗЕД,

- ризики вибору транспортного засобу, що не відповідає вимогам Митної конвенції МДП.

3.4. Ризик стихійного лиха (форс-мажорних обставин). Форс-мажор у цивільному праві – це виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, результатом яких є невиконання умов договору. У загальному вигляді його можна розділити на непереборну силу і юридичний форс-мажор.

3.5. Податкові ризики. Ці ризики можна розглядати з двох позицій: підприємця і держави. Для підприємця вони пов'язані з можливими змінами державної податкової політики, і відповідно, розміру податкових ставок. Рівень підприємницького ризику збільшують не тільки високі ставки податків, а й нестабільність податкового законодавства, що у будь-який момент може призвести до зміни податкових ставок (як правило, у бік підвищення). Постійні виправлення і доповнення до чинного законодавства позбавляють підприємців впевненості в надійності своєї діяльності.

Податковий ризик держави полягає у зменшенні податкових надходжень, пов'язаних зі зміною податкового законодавства і зі збільшенням податкових ставок. Як показує практика, держава має встановлювати такі ставки, які не перешкоджають розвитку підприємництва і водночас забезпечують максимальне надходження коштів у бюджет.