2. Загальна характеристика методів впливу на ризик

Всі способи впливу на ризик можна розділити на три основні групи - зниження, збереження та передача ризику (рис. 2.2).

Зниження ризику передбачає зменшення або розмірів можливого збитку, або ймовірності настання несприятливих подій. Найчастіше воно досягається за допомогою здійснення попереджувальних організаційно-технічних заходів, під якими розуміються різні способи посилення безпеки будівель і споруд, встановлення систем контролю та оповіщення, протипожежних пристроїв, проведення навчання персоналу способам поведінки в екстремальних ситуаціях і т.д.

Збереження ризику на існуючому рівні не завжди означає відмову від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку. Підприємство може створити спеціальні резервні фонди (фонди самострахування або фонд ризику), з яких буде проводитися компенсація збитків при настанні несприятливих ситуацій. Такий метод управління ризиком називається самострахуванням.

До заходів, які здійснюються за збереження ризику, можуть бути також зараховані одержання кредитів і позик для компенсації збитків та відновлення виробництва, отримання державних дотацій та ін.

Заходи з передачі ризику означають передачу відповідальності за нього третім особам при збереженні існуючого рівня ризику. До них відносяться страхування, яке передбачає передачу ризику страховій компанії за певну плату, а також різного роду фінансові гарантії, поручительства і т.д.

Рис. 2.2. Основні групи методів впливу на ризик

Передача ризику може також бути здійснена шляхом внесенням в текст документів (договорів, торгових контрактів тощо) спеціальних застережень, що зменшують власну відповідальність при настанні непередбачених подій або передавальних ризик контрагенту.

Усі заходи з управління ризиком можуть бути розділені на доподійні та післяподійні. Перші, як випливає з назви, плануються і здійснюються завчасно, а другі - після того, як непередбачена подія вже відбулась. До доподійних заходів належать: страхування, самострахування, попереджувальні організаційно-технічні заходи, юридичні, договірні та інші заходи з передачі ризику. Післяподійні заходи - це отримання коштів на ліквідацію збитків у вигляді фінансової допомоги, позик і т.д.

Багато заходів щодо збереження і передачі ризику є за своєю суттю фінансовими механізмами і ніяк не впливають на частоту виникнення несприятливих подій і масштаби збитків до їх компенсації. Специфічним методом управління фінансовими ризиками є хеджування, яке, ніяк не впливаючи на частоту настання збитків у вигляді зменшення вартості портфеля активів, шляхом спеціальних заходів зменшує їхній масштаб.

3. Організація управління ризиком на підприємстві

В ідеалі для управління ризиком в організації має бути створено спеціальний підрозділ - відділ (або відділення) управління ризиком, очолюване так званим ризик-менеджером, тобто керівником, який займається виключно проблемами управління ризиком і координує діяльність всіх підрозділів у плані регулювання ризику і забезпечення компенсації можливих втрат і збитків.

Можна виділити три основних організаційних аспекти створення структури управління ризиком:

• діяльність провідного ризик-менеджера;

• діяльність підрозділу (відділу) управління ризиком;

• взаємозв'язок підрозділу з іншими структурами організації.

Функції ризик-менеджера на підприємстві досить великі. У його віданні знаходяться питання забезпечення безпеки і контролю над ризиком, а також контролю і забезпечення якості продукції, що випускається. Він формує організаційну структуру управління ризиком на підприємстві і розробляє основні положення та інструкції, пов'язані з цією діяльністю.

Ідеологічне завдання ризик-менеджера і його підрозділу-розробка стратегії та принципів управління ризиком на підприємстві, які повинні бути викладені у внутрішніх нормативних документах, основні з яких - Положення з управління ризиком та Керівництво з управління ризиком.

Положення з управління ризиком містить результати аналізу ризику на підприємстві та виклад ключових моментів управлінських стратегії підприємства в даній області. У ньому може бути зроблений наголос на зниження рівня можливих ризиків аварій, створення спеціальних резервних фондів для компенсації впливу крупних збитків або створення системи страхування. На відміну від нього Керівництво з управління ризиком - це документ, що визначає конкретні дії. У ньому мають зазначатися вказівки про те, яким чином буде вирішуватися кожна конкретна задача управління ризиком, а також дані відповіді на низку запитань.

Функції відділу з управління ризиком полягають у практичній реалізації обраної стратегії підприємства в даній області, а саме: виявлення ризику, ведення реєстрації інцидентів, що відбулися, та їх статистична обробка, управління страховими програмами, реалізація заходів щодо підвищення самостійного рівня безпеки підприємства, реалізація програм з підвищення кваліфікації персоналу. Одна з найбільш істотних функцій пов'язана з виявленням ризику, тобто з розробкою та використанням методології виявлення та оцінки рівня ризику, пристосованої до умов підприємства, а друга - з плануванням і здійсненням страхування. Управління портфелем страхових договорів для великої організації є досить трудомісткою роботою, що включає в себе:

• оцінку необхідності страхових покриттів різних типів;

• вибір страховиків і страхових брокерів;

• переговори про розмір страхових премій і страхового покриття;

• вироблення формулювань договорів про страхування;

• ведення справ, пов'язаних з поданням позовів;

• ведення всіх реєстраційних записів по страхуванню.