2. Опитувальні листи

Існують два типи опитувальних листів. Універсальний (стандартизований) опитувальний лист містить в собі позиції загального характеру і годиться для більшості типів виробництва. Це і перевага, і недолік такої форми опитування. Перевага полягає в тому, що пропонується якась універсальна форма, яка охоплює всі сторони діяльності підприємства. Проте ніякої універсальний опитувальник не в змозі передбачити всі можливі види шкоди для конкретної галузі або підприємства. Спеціалізовані опитувальні листи розробляються зазвичай для конкретних видів діяльності з урахуванням їх особливостей і деталізації окремих положень.

Світова практика показує, що стандартизовані опитувальні листи найчастіше розробляються і використовуються міжнародними асоціаціями консультантів або страховиків для уніфікації статистичних даних, які після цього стають доступними для всіх членів такої асоціації. Зокрема, у США широко поширені опитувальні листи, що розробляються Американською асоціацією менеджерів (American Management Association) і публікуються зі схвалення Товариства управління ризиком і страхуванням (Risk and Insurance Management Society). У такому листі зазвичай міститься більше 500 питань.

Стандартні опитувальні листи містять дані:

1. Загальна інформація.

2. Фінансові й адміністративні дані.

3. Дані щодо управління підприємством.

4. Інформація про територіальну структуру та розміщення об’єкта.

5. Інформація про персонал та населення, яке проживає поряд.

6. Опис технології виробництва.

7. Перелік майна (крім транспортних засобів).

8. Перелік транспортних засобів.

9. Дані про застраховані об’єкти.

10. Інформація про збитки, що виникли в результаті аварії або пошкодженні обладнання.

11. Дані про подані претензії та виплачені компенсації.

12. Додаткова інформація.

3. Структурні діаграми

Метод структурних діаграм призначений для аналізу особливостей структури підприємства і ризиків що із цього випливають. Дані, отримані таким шляхом, корисні для оцінки передусім внутрішніх підприємницьких ризиків, пов'язаних з якістю менеджменту, організацією збуту і реклами і т.д., а також комерційних ризиків.

Розглянемо гіпотетичну фірму, що складається з головної компанії (ГК) і трьох дочірніх (Kl, К2 і КЗ), кожна з яких займається виробництвом деякого асортименту продукції. Структурна діаграма такої фірми зображена на рис. 4.1. У функції головної компанії входить виробництво сировини і закупівля комплектуючих, укладання контрактів, організація фінансування, проведення маркетингової політики і загальна координація діяльності компаній. Загальне керівництво здійснює генеральний директор, йому підпорядковані менеджери з маркетингу, дослідних і проектних робіт, виробництва, фінансів, а також бухгалтерія і секретаріат.

Рис. 4.1. Структура виробничої фірми

На наступному рівні знаходяться дочірні компанії, кожна з яких має свою організаційну структуру.

Як приклад наведемо структурну діаграму дочірньої компанії К1 (рис. 4.2.). Вона багато в чому аналогічна діаграмі для всієї фірми. Компанію очолює директор, якому підпорядковані менеджери і керуючі відділеннями.

Рис. 4.2. Структура дочірньої компанії

Структурні діаграми дозволяють визначити кілька форм можливого внутрішнього ризику: дублювання, залежність і концентрацію. Наприклад, з діаграм, наведених на рис. 1 та 2, можна зробити висновок, що відділи дослідження та проектування передбачені в кожному з чотирьох підрозділів фірми. Проектні роботи, які проводяться в цих відділах, можуть створювати певні ризики як в сьогоденні, так і в майбутньому. Тому ризик-менеджер повинен переконатися в тому, що в нього є можливості контролю за всіма відділами. З цих же структурних діаграм видно, що відділи продажів також присутні у всіх підрозділах фірми. Ризик-менеджер повинен переконатися в тому, що всі менеджери з продажу ознайомлені з вимогами, які передбачають відповідальність за якість продукції, і з умовами страхування відповідальності, якщо таке здійснюється. Дуже важливо мати добре налагоджені зв'язки з усіма підрозділами, а структура діаграма дозволяє визначити відсутність або недостатність таких зв'язків.

Можлива концентрація ризику також виявляється за допомогою структурних діаграм. У наведеному прикладі виробництво сировини і закупівлі інших матеріалів для дочірніх підприємств здійснюється централізовано головною компанією. Очевидно, що це ризикована ситуація, яку слід ретельно проаналізувати. Може виявитися, що не існує інших постачальників сировини, що задовольняють вимогам цих виробництв, або головне підприємство суттєво залежить від доходів дочірніх компаній. Можна також додати до структурних діаграм дані про доходи компаній і побачити, які з них приносять найбільший дохід.

Конкретний вид структурних діаграм залежить від існуючого типу управління та принципів розподілу функцій для компаній. Для великих фірм, що мають у своєму складі безліч різних підрозділів, застосуємо підхід, використаний в наведеному прикладі: спочатку будується базисна діаграма для всієї компанії, а потім структури окремих підрозділів розшифровуються на діаграмах наступного рівня.