Контрольні питання

1. У чому полягає значення логістичного сервісу?

2. Охарактеризуйте «логістику сервісного відгуку».

3. Розкрийте поняття «послуга» і «сервіс». У чому полягає їх взаємозв'язок?

4. Дайте визначення логістичному сервісу. Що є предметом і об'єктом логістичного сервісу?

5. Перелічіть специфічні характеристики послуг.

6. Дайте класифікацію логістичних послуг.

7. Які роль і значення підсистеми обслуговування споживачів у ло­гістичному сервісі?

8. Перелічіть основні принципи логістичного сервісу.

9. Який алгоритм комплексних дій з формування підсистеми логістичного сервісу?

10. Охарактеризуйте метод кількісної оцінки рівня логістичного обслу­говування.

11. Що належить до ключових параметрів якості логістичного обслуго­вування?

Тема 11. Організація логістичного управління

Лекція 2. Система управління комерційної діяльності в торгівлі

План

1. Управління асортиментом та якістю товарів.

2. Управління збутом і розподілом товарів.

3. Управління рекламою та стимулюванням збуту.

Література: Л- 5,6,24,26,51,56.

1. Управління асортиментом та якістю товарів

Система управління асортиментом та якістю товарів народ­ного споживання (СУАЯ) є органічною частиною комплексної сис­теми управління комерційною діяльністю підприємства. У свою чергу СУАЯ включає три функціональні підсистеми: організацію, планування (прогнозування) та виконання, контроль і координацію, кожна з яких складається з кількох елементів.

Розглянемо поелементний склад кожної з підсистем, які вхо­дять до системи управління асортиментом та якістю товарів по підприємству в такій послідовності: організація, плануван­ня (програмування) та виконання, контроль і координація.

Підсистема організації СУАЯ включає: організацію інформацій­ного забезпечення, організацію вивчення вимог споживачів, органі­зацію підвищення кваліфікації працівників, організацію вивчення віт­чизняного та зарубіжного досвіду в області асортименту та якості продуктів, які випускаються та реалізуються, участь у науково-прак­тичних конференціях, організацію пробних продажів, організацію правової та претензійної роботи.

Для реалізації елементів підсистеми планування СУАЯ суттє­ву роль відіграє організація інформаційного забезпечення, яке здійснюється за допомогою створення інформаційних потоків вто­ринних і первинних даних в процесі проведення маркетингових дос­ліджень. При проведенні маркетингових досліджень на основі вто­ринних внутрішніх і зовнішніх джерел інформації використовують­ся, окрім включених до переліку, і додаткові джерела. При необхід­ності отримання первинних даних треба спочатку визначити, які потрібні спеціальні спостереження, експерименти, вибіркові дослі­дження.

Значущість цього елемента підсистеми організації обумовле­на тим, що від якості, своєчасності, достовірності, повноти та реп­резентативності інформації залежить обґрунтованість маркетинго­вих дій і рішень.

Другий елемент розглядуваної підсистеми - це організація вивчення вимог споживачів до асортименту та якості товарів спожив­чого призначення. Доцільність цього елемента пояснюється необхід­ністю вивчення вимог споживачів до асортименту та якості товарів на всіх ланках торгівлі. Його реалізація здійснюється під час про­ведення виставок-продажів, виставок-просмотрів, купівельних кон­ференцій, ярмарок.

В Україні нині з метою вдосконалення управління якістю (яке розглядається як ключ до просування бізнесу) запроваджені нові стандарти якості серії ISO 9000:2000, побудовані та запроваджені системи менеджменту якості за ISO 9001:2000, здійснюється безперервне вдосконалення системи менеджменту якості за ISO 9004:2000. Питаннями якості займаються також Українське това­риство якості, союз спеціалістів-експертів з якості.

ISO (Міжнародна організація зі Стандартизації) — всесвітня федерація національних органів зі стандартизації.

Підготовка Міжнародних стандартів здійснюється за допомо­гою технічних комітетів ISO, в складі яких може бути представле­на будь-яка організація-член ISO. Крім того, в роботі ISO беруть участь міжнародні організації, як урядові, так і неурядові.

Проекти міжнародних стандартів (прийняті технічними комі­тетами) розповсюджуються між організаціями — членами ISO для голосування та затверджуються при їх схваленні не менше як 75 % голосуючих організацій.

Міжнародний стандарт ISO 9001:2000 характеризується тим, що вимоги системи менеджменту якості, які містяться в цьому стандарті, спрямовані не тільки на забезпечення якості продукту, але й на збільшення задоволення споживача, тобто він орієнтує на ефективність системи менеджменту якості при виконанні вимог спо­живача. Ця система менеджменту призначена для внутрішнього застосування організаціями, сертифікації або для конкретних цілей.

ISO 9004:2000 призначений для ширшого діапазону цілей сис­теми менеджменту якості, зокрема з безперервного вдосконален­ня загального функціонування організації, а також її результатив­ності та підвищення ефективності. Однак цей стандарт не призна­чений для сертифікації та використання з контрактною метою.

Міжнародний стандарт ISO 9001:2000 грунтується на таких восьми принципах менеджменту якості: орієнтація на споживача, лідерство керівника, залучення працівників, процесний підхід, сис­темний підхід, постійне покращення, прийняття рішень, які грунту­ються на фактах, взаємовигідні відносини з постачальниками.

Стратегічною метою будь-якого підприємства має бути сис­тематичне управління якістю з урахуванням вимог споживачів.

В Україні створено унікальну систему сертифікації якості — ССЯ (у Держстандарті № РОСС RU. 0001/040008).

Ця система передбачає кількісний підрахунок "рівня якості", який відповідає додатковій корисності на основі врахування інте­ресів споживачів. Введена система досконаліша, ніж традиційні системи сертифікації, які часто враховують тільки галузеві вимоги. Останнім часом, окрім сертифіката якості, розроблено й ви­дається підприємствам ще й екологічний сертифікат, який підтвер­джує кількісно розрахований клас екологічної чистоти товару або в цілому діяльності підприємства. Цей сертифікат необхідний для підприємств, оскільки нині для багатьох покупців екологічна чисто­та продукції є вирішальним фактором в мотивації покупки.

Для реалізації маркетингових дій в області підвищення якості товарів особливе значення нині має підвищення кваліфікації праців­ників торгівлі, рівня їх професіональних знань в області асортимен­ту та якості товарів відповідної номенклатури.

Зауважимо, що навчанню працівників торгівлі прийомам і мето­дам управління асортиментом та якістю товарів сприяє реалізація ще двох важливих елементів підсистеми організації СУАЯ — орга­нізації вивчення вітчизняного та зарубіжного передового досвіду та участі у науково-практичних конференціях з управління якістю то­варів народного споживання.

Важливим елементом підсистеми організації СУАЯ є органі­зація пробних продажів, яка має здійснюватися спільними зусилля­ми промисловості, торгівлі та стати невіддільною частиною про­грами запровадження нової продукції на ринок. Тільки пробний про­даж нового товару може дати відповідь на такі питання: Чи потрібний цей товар споживачу?

Наскільки властивості товару відповідають вимогам конкрет­них споживачів?

Яким є потенційний обсяг його продажу, а отже, необхідні обся­ги його виробництва?

Які умови сприятимуть успішному його впровадженню на ринок?

Пробний продаж дозволяє оцінити різні елементи маркетинго­вої діяльності, які здійснюються в процесі її організації: оптимальні розміри фасування, упаковку, рівень цін, оптимальний обсяг рекла­ми, ефективність її методів і методів стимулювання попиту. Аналіз результатів пробного продажу дозволить розробити прогноз збуту, витрат і прибутку при масовому впровадженні нового товару на ринок, оцінити характеристики нових виробів, визначити напрямки їх покращення, виявити необхідність удосконалення маркетингових програм, як нових, так і традиційних товарів.

При розробленні програми необхідно дотримуватися таких вимог:

• для кожного пробного ринку слід чітко визначити, які ха­рактеристики товару підлягають опробуванню, а також, в які терміни проводити пробний продаж та на яких регіональних ринках;

• програму проведення пробного продажу необхідно пов'яза­ти з фінансовими можливостями;

• програму проведення пробного продажу слід складати з ура­хуванням необхідності забезпечення вибору оптимального варіанта з кількох альтернативних рішень на основі їхньої порівняльної оцінки.

Завершальним етапом організаційного забезпечення СУАЯ є організація правової та претензійної роботи. На сучасному етапі, в умовах розширення самостійності підприємств, розширення госпо­дарських зв'язків з вітчизняними та зарубіжними партнерами, зна­чущість цього елемента зростає, оскільки він, так само як інші еле­менти підсистеми організації, бере участь у забезпеченні ефектив­ності СУАЯ.

Розглянуті елементи підсистеми організації СУАЯ є забезпе­чувальними для іншої підсистеми - планування (прогнозування) та виконання. Ця підсистема складається з таких елементів:

• вивчення внутрішніх і зовнішніх умов функціонування та постановка проблем;

• визначення цілей;

• розроблення та здійснення маркетингових заходів;

• складання кошторису витрат.

Розглянемо їх у вказаній послідовності. Оскільки зовнішнє се­редовище знаходиться у постійному русі, а воно є визначальним при виробленні відповідної маркетингової стратегії щодо управлін­ня асортиментом та якістю товарів, процес планування слід розпо­чинати з вивчення зовнішніх умов, виявлення та аналізу їх змін.

З урахуванням змін умов зовнішнього середовища слід вноси­ти корективи у внутрішню структуру за допомогою таких дій:

• створення гнучких організаційних форм (наприклад, тимча­сових структурних підрозділів, призначених для реалізації спеціаль­них програм);

• підвищення кваліфікації кадрів, їх навчання, перепідготовка та перестановка (перерозподіл функціональних обов'язків);

• внесення змін до системи маркетингової інформації, до спо­собів передавання інформації.

Вивчення зовнішніх і внутрішніх умов дозволяє виявити існу­ючі проблеми в області управління асортиментом та якістю то­варів і встановити конкретні цілі, досягнення яких сприятиме їх ви­рішенню. Як цілі можуть встановлюватися:

• визначення поточних і перспективних потреб споживачів;

• вивчення мотивації покупок і закономірностей поведінки покупців на ринку для їх урахування в програмі маркетингу;

• вивчення реакції ринку на новий товар з метою коригування асортиментної політики;

• визначення напрямків впливу на виробників товарів тощо.

Конкретний перелік цілей підприємства в області управління асортиментом та якістю товарів залежить від проблем, що стоять перед ним. Оскільки встановлені цілі визначають намічені дії, вони самі є критеріями для оцінки досягнутих результатів. Тому вони мають бути чітко сформульованими, реально виконуваними, вказувати на напрям дій, забезпечувати зосередження матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Ми розглянули два елементи підсистеми планування та вико­нання СУАЯ, які забезпечують реалізацію третього елемента цієї підсистеми — розроблення та здійснення маркетингових дій. Та­кими діями, що забезпечують реалізацію підсистеми планування системи управління асортиментом та якістю товарів в комплексній системі управління комерційною діяльністю на основі маркетингу можуть бути:

• формування поточної та перспективної політики підприєм­ства в області асортименту та якості товарів;

• участь у формуванні асортиментної політики товаровироб­ників з орієнтацією на ринок і з урахуванням життєвого циклу ви­робів;

• формування обгрунтованих заявок і замовлень на вироб­ництво та постачання товарів;

• закупка товарів з урахуванням їх споживчих властивостей, довговічності, конкурентоспроможності;

• формування торгового асортименту із забезпеченням пріо­ритету споживача;

• пошук додаткових товарних ресурсів.

Реалізація перерахованих заходів можлива на основі виконан­ня таких маркетингових досліджень щодо управління асортимен­том та якістю товарів:

• визначення поточних і перспективних потреб населення;

• вивчення вимог споживачів до асортиментутаякості товарів;

• вивчення мотивації покупок та закономірностей поведінки споживачів на ринку;

• сегментація ринку та типологія споживачів;

• вивчення споживчих характеристик та конкурентоспромож­ності товарів різних товаровиробників;

• вивчення життєвого циклу товарів;

• вивчення стандартів якості;

• вивчення товарних запасів;

• дослідження дефектної продукції, відбракованої в процесі реалізації;

• вивчення реакції ринку на новий товар;

• аналіз інформації про якість та асортимент реалізованих то­варів, отриманої від споживачів за каналами "зворотного зв'язку".

Представлений перелік маркетингових дій не є вичерпним і обов'язковим, він може змінюватися залежно від проблем, які сто­ять на певному етапі перед підприємством. Однак, він, на нашу думку, включає основні маркетингові дії, реалізація яких забезпе­чить дієвість всієї підсистеми планування та виконання системи управління асортиментом та якістю товарів.

Так, одним з найважливіших маркетингових заходів є форму­вання поточної та перспективної політики торгового підприємства в області асортименту та якості товарів. Сформувати таку політи­ку — значить визначити, в якому обсязі, якого асортименту та якості та на який ринок слід поставити продукцію.

При цьому найважливішим є визначення поточних і особливо перспективних потреб населення, оскільки на їх знанні базується вся маркетингова діяльність з управління асортиментом та якістю товарів.

Управляти асортиментом та якістю товарів на сучасному етапі це значить не продавати те, що виробляється, а виробляти те, що продається, що задовольняє розумні потреби населення, причому конкретні потреби різних соціальних прошарків та суспільних груп. Визначенню таких потреб сприяють сегментація ринку та типоло­гія споживачів. Основою для сегментації можуть бути різні кри­терії: соціально-економічні, демографічні, регіональні, психологічні та ін., кожен з яких можна розглядати як сукупність кількох змінних, які визначають поведінку споживачів на ринку. В кожному конкрет ному випадку підприємство повинно самостійно визначати критерії вибору сегментів залежно від поставлених цілей.

В основі типології споживачів лежить розподіл досліджуваної сукупності споживачів на досить однорідні та стійкі в часі та про­сторі групи одним з таких методів: багатомірного групування спо­живачів залежно від факторів-детермінант (розмір і склад родини, рівень доходу та освіти, місце та умови проживання, рід занять тощо) або розподілом споживачів за параметрами споживчої поведінки.

Іншим важливим маркетинговим заходом, який здійснюється в ході реалізації підсистеми планування та виконання в межах СУАЯ, є участь торгових підприємств у формуванні асортиментної політи­ки товаровиробників з орієнтацією на ринок і з врахуванням життє­вого циклу виробів.

Особливе значення при цьому має вивчення життєвого циклу виробу, оскільки залежно від конкретної його фази має встановлю­ватися маркетингова стратегія.

У динаміці життєвого циклу виробів звичайно виділяють п'ять фаз: впровадження на ринок, розвиток (зростання) попиту, стабілі­зація попиту, насичення ринку, скорочення попиту.

Тривалість життєвого циклу товарів різна та визначається ба­гатьма факторами: ступенем новизни товару, звичками покупців, впливом маркетингових елементів реклами, цін, стимулюванням продажу тощо. Оскільки на ці фактори можна впливати, то шлях вироблення відповідної маркетингової стратегії можна подовжува­ти життєвий цикл товару.

Розглянемо, які види маркетингової стратегії доцільно викори­стовувати на кожній фазі життєвого циклу товарів.

На фазі впровадження товару на ринок, коли необхідно ство­рити основу його визнання, підкреслити його якості, експлуатаційні властивості, переваги у порівнянні з іншими товарами аналогічного призначення, потрібне широке інформування покупців через відпо­відну рекламу. Тому на цей період передбачають високі витрати на рекламу, на створення ефективної системи організації та управлін­ня реалізацією, на надання додаткових послуг. У разі невизнання товару споживачами на ринку доцільніше зняти товар з виробницт­ва, чим налагоджувати його масовий випуск та зазнавати набагато більших витрат і втрат.

На фазі розвитку (зростання попиту на товар) головною ме­тою стає забезпечення якомога більшого обсягу продажу. Тому доцільно передбачити заходи із збільшення обсягів виробництва, створення ефективної системи товароруху. Частку витрат на рек­ламу необхідно зберегти на високому рівні.

Третя фаза характеризується стабілізацією попиту на товар і передбачає проведення заходів маркетингового впливу, які забез­печать прихильність покупців до цього товару. На цій фазі доцільно передбачити вдосконалення збутової мережі, покращення після­продажного обслуговування, заохочення покупців, стимулювання попиту та ін. На цьому етапі слід вживати заходи, спрямовані на подовження життєвого циклу виробу, розширення ринку за допомогою виходу на нові сегменти, залучення нових контингентів покупців. Саме цей етап дає основну частку прибутку від реалізації товару, і вона тим більша, чим інтенсивнішим є маркетинговий вплив.

На четвертій фазі життєвого циклу товару — фазі насичення ринку — слід також передбачити заходи, спрямовані на подовжен­ня життєвого циклу товару: стимулювання попиту, інтенсивна рек­лама, модифікації товарів, маневрування цінами, післяпродажне обслуговування тощо.

На фазі скорочення попиту на товар слід передбачити всі мож­ливі заходи зі стимулювання повторного попиту споживачів, стиму­лювання покупців, які продовжують споживати цей товар. Усі ці за­ходи повинні дещо відтягти зняття товару з продажу та з виробницт­ва. Однак, при різкому скороченні реалізації необхідно припинити випуск товару, оскільки продовження його при відсутності попиту не дає нічого, крім збитків. На всіх етапах життєвого циклу виробів повинна бути органі­зована гнучка система ''зворотного зв'язку", яка забезпечить над­ходження оперативної інформації про зміни становища товару на ринку та реакції на нього споживачів. Тільки в такому разі можна своєчасно вжити необхідні маркетингові дії.

Важливим маркетинговим заходом є формування заявок і за­мовлень на виробництво та постачання товарів, шо є обгрунтовани­ми інструментами впливу торгівлі на промисловість, від обгрунто­ваності яких залежить ступінь ефективності його впливу.

Цікавий досвід у галузі взаємовідношень з постачальниками накопичено однією з найбільших торгових фірм у світі — англійсь­кою фірмою "Маркс і Спенсер", досвід якої є предметом вивчення в країнах Європи, у США та Японії. Дуже корисним було б і творче опанування її досвідом в області формування асортименту та органі­зації комерційної роботи на основі маркетингу і в нашій країні.

Її комерційна діяльність базується на таких основоположних принципах:

• пропонувати покупцям привабливі, добре сконструйовані (з погляду дизайну, моди, рецептури тощо) товари високої якості за доступними цінами під фірмовою маркою "Сейнт Майкл";

• забезпечувати покупцям зручність здійснення покупок, при­ваблювати їх дружнім ставленням торгового персоналу та висо­ким рівнем обслуговування;

• заохочувати виробників до застосування сучасних, ефек­тивних технологій;

• забезпечувати дотримання найвищих стандартів в галузі контролю якості спільно з фірмами-виробниками;

• підвищувати ефективність своєї діяльності шляхом спрощен­ня всіх операцій, процедур;

• встановлювати та підтримувати добрі відносини зі спожи­вачами, постачальниками, торговим персоналом, з населенням тих місцевостей, де розміщені магазини та фірми.

Таким чином, принципи прості й доступні, але, щоб неухильно наслідувати їх у практичній діяльності, необхідні чималі зусилля всіх без виключення працівників. Працівники виявляють потреби різних контингентів споживачів, беруть активну участь у створенні товарів, даючи промисловості конкретні замовлення, зроблені на основі роз­робок власних дизайнерів, модельєрів, технологів. Фірма виходить з того, що розроблення товару — це не тільки технічні можливості, ресурси, технологія, мода та смак, але й комерційне рішення, яке залежить від потреб покупців, від кон'юнктури та тенденцій розвитку ринку, інтенсивності попиту на аналогічні товари фірм-конкурентів, від очікуваного впливу нового товару на попит, від асортименту, що склався тощо. Більше того, розроблення товару — це науково-техніч­не передбачення, вміння використовувати новітні досягнення науки та техніки, здатність передбачити їх вплив на виробництво намічено­го до запровадження товару та на попит на нього.

По-іншому, ніж звичайно прийнято, здійснює ця фірма й закупівлі товарів. Тут розробляються стандарти, які у найменших деталях викладають вимоги до товару, обов'язкові для виробника. Для за­купки кожного товару створюється своя бригада, до складу якої входять спеціалісти в області комерційної діяльності та технології виробництва. Для пробних продажів і вивчення попиту на нові това­ри використовується власна фірмова торгова мережа.

Усі товари виготовляються відповідно до докладних специфі­кацій, розроблених торговою фірмою, вони — основа стабільно ви­сокої якості товарів. У них містяться всі параметри виробу, види матеріалів, застосовувані технологічні процеси. За кожною назвою складається перелік виробників і постачальників. У лабораторії фір­ми технологи здійснюють контроль вимог стандартів.

Таким чином, у роботі з постачальниками ця фірма дотримуєть­ся "технологічного підходу", в основі якого лежать такі принципи:

• вивчення потреб покупців на основі аналізу ходу реалізації та передача результатів аналізу постачальникам;

• формування внутрішньої структури, яка забезпечує співпра­цю з постачальниками в галузі розроблення нових товарів та тех­нологій їх виробництва, підвищення якості, зниження собівартості;

• суворий контроль на всіх етапах виробництва, що забезпе­чує врахування інтересів споживача;

• максимальний ступінь уніфікації та стандартизації продукції, що дозволяє організувати високомеханізоване поточне виробницт­во продукції та постійно знижувати ціни на неї;

• контроль за сировиною, що постачається, напівфабриката­ми з метою застосування нових матеріалів і сучасних способів упа­кування товарів.

Таким чином, досвід торгової фірми "Маркс енд Спенсер" свід­чить про доцільність участі підприємств торгівлі в забезпеченні ста­більно високої якості товарів, яка відповідає запитам споживачів. У вітчизняній торгівлі практикується, в основному, тільки контроль якості вже вироблених товарів, що не дозволяє їй брати участь у створенні товарів високої якості, потрібної споживачам. Іншими словами, функції торгівлі у нашій країні в області забезпечення якості товарів досить обмежені, оскільки контроль якості в торгівлі — це лише складова процесу забезпечення якості товарів, який передбачає:

• участь у розробці стандартів якості та їх перегляді;

• контроль за якістю товарів на всіх етапах виробництва, у тому числі контроль якості сировини та комплектуючих виробів;

• контроль якості на всіх ланках товаропровідної мережі. Контроль та координація - третя, заключна підсистема СУАЯ.

Реалізація контролю в системі управління асортиментом та якістю має починатися з аналізу відповідності встановлених програм мар­кетингових дій умовам зовнішнього середовища. Цей вид контро­лю дозволить своєчасно відреагувати на зміни зовнішнього сере­довища та внести корективи в програму маркетингових дій.

Наступний вид контролю — оцінка відповідності фактичних маркетингових дій прийнятій програмі — дозволяє в разі недостатньої дієвості проведених маркетингових заходів внести відповідні зміни до наміченої програми (передбачити додаткові заходи за ок­ремими напрямами, намітити нові напрями, призупинити проведен­ня заходів, які не виправдали себе).

Третім елементом цієї підсистеми є контроль якості та асорти­менту реалізованих товарів, який дозволяє виявити їх відповідність стандартам якості та вимогам споживачів. Контроль відповідності якості та асортименту реалізованих товарів стандартам передбачає:

• вхідний контроль якості товарів;

• контроль наявності товарів достатнього асортименту в роз­дрібній торговій мережі;

• контроль виконання кожним постачальником угод поставок в асортиментному розрізі;

• контроль зняття з виробництва товарів, які не користують­ся попитом;

• контроль ходу освоєння та постачання виробниками нових товарів, закуплених на ярмарках;

• контроль стану товарних запасів;

• контроль своєчасності та дієвості правової та претензійної роботи.

Контроль відповідності асортименту та якості товарів вимогам споживачів має здійснюватися за допомогою вивчення інформації, отриманої від споживачів "зворотним зв'язком". Це один з найсуттє­віших видів контролю, оскільки думка споживача — це основа фор­мування асортиментної політики. Для того, щоб цей вид контролю був дієвим, необхідний чіткий організаційний механізм отримання докладної інформації. Джерелами такої інформації можуть бути: па­нельні опитування споживачів, опитування відвідувачів виставок-просмотрів, виставок-продажів, купівельних конференцій, спеціальне анкетування тощо. Необхідно щорічно розробляти конкретний перелік таких заходів, передбачаючи відповідальних за їх проведення, об­роблення та передавання керівництву отриманої інформації.

Контроль якості на підприємствах-товаровиробниках - це еле­мент підсистеми контролю, який має важливе перспективне зна­чення в забезпеченні високої якості товарів, оскільки він дозволяє контролювати якість на всіх стадіях виробничого циклу, що сприяє попередженню випуску продукції низької якості.

Контроль якості та асортименту товарів має завершуватися роз­робленням заходів із координації діяльності та коригування програм. Тільки при такому підході мета підсистеми — підвищення ефектив­ності системи управління асортиментом та якістю товарів — буде досягнута.

Серед таких заходів можуть бути передбачені:

• розроблення пропозицій щодо вдосконалення стандартів та іншої науково-технічної документації;

• розроблення пропозицій щодо оновлення та оптимізації асор­тименту;

• розроблення рекомендацій для підприємств-виробників щодо підвищення якості товарів, заміни товарів старих фасонів і моделей, удосконалення упаковки, зниження цін, організації післяп­родажного обслуговування;

• розроблення специфікацій нових або покращених товарів відповідно до вимог споживачів.

Оптовим та оптово-роздрібним підприємствам доцільно вико­ристовувати досвід торгової фірми "Маркс енд Спенсер" щодо впли­ву на виробників, підвищення якості товарів, що випускаються. З цією метою доцільно періодично проводити виставки дефектних товарів, на які запрошувати представників виробників.

Таким чином, підсистемою контролю та координації завер­шується реалізація системи управління асортиментом та якістю товарів (СУАЯ) в межах КС УКД на основі маркетингу. Впровад­ження СУАЯ матиме важливе значення для вирішення найгострішої проблеми сучасного етапу розвитку нашої економіки — проблеми насичення ринку високоякісними товарами у необхідній кількості та відповідно до запитів конкретних споживачів.