2. Моделювання логістичних систем

Основним методом дослідження логістичних систем – є побудова їх моделей. Моделювання базується на подібності систем або процесів.

Під логістичною моделлю розуміють будь-який абстрактний чи матеріальний образ логістичного процесу або логістичної системи, який використовується в якості їх замінника.

Основною метою моделювання в логістиці є прогноз поведінки логістичної системи, а визначальним питанням моделювання: „Що буде, якщо?”

Модель логістичної системи повинна відповідати наступним вимогам:

1. врахування всіх суттєвих процесів;

2. критичність щодо змінюваних параметрів;

3. визначення показника якості або критерію ефективності операції;

4. модель повинна бути максимально простою.

Класифікація логістичних моделей:

1. за рівнем повноти подібності логістичної моделі до модельованого об’єкта:

   • ізоморфні;

   • гомоморфні.

2. за ознакою матеріальності:

   • матеріальні;

   • абстрактні.

Абстрактне моделювання ділиться на:

• символічні (поділяються на вербальні (словесні) і знакові);

• математичні.

Математичним моделюванням називається процес встановлення відповідності даному реальному об’єктові деякого математичного об’єкта, який називається математичною моделлю.

Математичні моделі класифікують:

1. за ієрархічною ознакою:

   • моделі макрологістики;

   • моделі мікрологістики.

2. за характером врахування часу:

   • динамічні;

   • статичні;

   • кінематичні.

3. за кількістю етапів:

   • багатоетапні;

   • одноетапні.

4. за формою математичного описання моделі:

• стохастичні, які враховують випадкові процеси;

• детерміновані, які не враховують випадкові процеси.

5. за цілями дослідження:

• моделі розподілу ресурсів;

• моделі упорядкування;

• моделі управління запасами;

• моделі масового обслуговування;

• моделі вибору оптимального маршруту;

• моделі змагальних задач.

Основними видами математичного моделювання є наступні:

• аналітичне;

• імітаційне.

Аналітичне моделювання – це математичний прийом дослідження логістичних систем, який дозволяє отримати точні рішення. Його основні етапи:

1. формулюються математичні закони, які пов’язують об’єкти системи;

2. розв’язання рівнянь, нерівностей, систем і отримання теоретичних результатів;

3. перевірка на адекватність.

Сіть імітаційного моделювання полягає в багаторазовому проведенні експериментів щодо побудованої імітаційної моделі, при якій змінюються умови протікання процесу і фіксуються отримані результати. При цьому закономірності, які визначають характер кількісних співвідношень всередині процесів залишають непізнаними.

Визначення умов, при яких отриманий результат задовольняє поставлені умови – є метою роботи.

Імітаційне моделювання здійснюється в два етапи:

1. конструювання моделі досліджуваної системи;

2. постановка експериментів на досліджуваній системі.

3. Системний підхід і системний аналіз в логістиці

Методологічною основою наскрізного управління матеріальним потоком – є системний підхід.

Системний підхід – це напрямок методологічного наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об’єктів як цілісної системи. Системний підхід означає, що кожна система є інтегрована цілям навіть тоді, коли вона складається з окремих відособлених підсистем.

Системний підхід дозволяє побачити досліджуваний об’єкт як комплекс взаємопов’язаних об’єднаних однією метою елементів, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні і зовнішні зв’язки. При формуванні логістичної системи повинні враховуватися основні принципи системного підходу:

1. принцип послідовного просування по етапах створення логістичної системи;

2. принцип узгодження інформаційних, надійнисних, ресурсних і інших характеристик системи;

3. принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

Системний підхід в логістиці реалізується через системний аналіз, який проводиться в два етапи:

1. аналіз логістичної системи на макрорівні;

2. аналіз логістичної системи на мікрорівні.

Системний аналіз в логістиці застосовується для розв’язання таких задач:

1. розподіл ресурсів між роботами при складанні планів виробничо-комерційної діяльності;

2. визначення певного комплексу логістичних заходів, які необхідні для досягнення поставлених цілей;

3. визначення способів організації діяльності чи процесів, а також структури управління в логістичних системах;

4. розробка окремих комплексних логістичних завдань.

Процес вирішення проблем в логістичній системі включає такі етапи:

1. виявлення проблем;

2. оцінка актуальності проблем;

3. виділення мети;

4. визначення критерію ефективності вирішення проблеми;

5. аналіз існуючої системи;

6. виявлення обмежень, які перешкоджають виявленню бажаного стану системи;

7. визначення структури можливостей для побудови набору альтернатив;

8. забезпечення визнання рішень;

9. прийняття рішень;

10. реалізація рішень;

11. визначення результатів вирішення проблем.