Тема 8. Теорія виховання.

Розпочинаючи самостійну роботу над цією темою необхідно звернути увагу на найважливіші її проблеми:

• об’єктивні й суб’єктивні чинники формування особистості;

• виховання у широкому й вузькому розумінні;

• виховання і розвиток;

• виховання, самовиховання і перевиховання;

• освіта і навчання – провідний чинник виховання фахівця.

На думку академіка А.М.Алексюка, об’єктивні основи виховання закладені в самому суспільстві, природа якого, зрештою, й регулює поведінку людей. Вони закладені у людській природі, в духовному та фізичному світі людини.

Суб’єктивними чинниками виховання слід вважати всю систему соціальних інститутів і, перш за все, таких як: сім’я, засоби масової інформації, різні культурні установи, молодіжні організації. Природно, суб’єктивними чинниками виступають організаторська і виховна діяльність держави, існуючих у ній освітніх систем, навчально-виховних закладів.

Виховання – це соціально і педагогічно організований процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості; вплив вихователя з метою формування в неї бажаних соціально-психічних і фізичних якостей. З цього визначення випливає, що виховання існує в широкому й вузькому розумінні.

Виховання в широкому розумінні – це надзвичайна величезність зв’язків і стосунків особистості в макро- і мікросередовищі. Головною ж ознакою виховання у вузькому значенні слід вважати цілеспрямований і систематично здійснюваний вплив однієї людини (вихователя) на іншу (вихованця) для того, щоб формувати в останньої риси, бажані вихователю. Є підстави стверджувати, що вказана ознака виховання у вузькому розумінні збігається з тим змістом, який вкладав А.С.Макаренко у поняття парної педагогіки. Останню, за умов її абсолютизації, видатний український педагог різко критикував. Доцільно далі проаналізувати суть парної педагогіки, яка розглядає особу як об’єкт виховання. Логіці парної педагогіки А.С.Макаренко протиставив логіку радянської педагогіки: від колективу до особи. Однак це протиставлення має діалектичний характер і не є відношенням типу “або-або”.

З’ясувавши сутність виховання, його розуміння в широкому і вузькому значенні, необхідно перейти до структури виховного процесу та основних форм його організації.

Під структурою виховного процесу слід розуміти логічно взаємопов’язані компоненти, які забезпечують процес формування особистості: оволодіння правилами і нормами поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення вмінь і навичок в поведінці, практичну діяльність у соціальному середовищі.

Слід звернути увагу на те, що виховний процес – це свідомо організований, систематично здійснюваний процес, що реалізується на основі суспільно вагомих мети і умов. Виховний процес передбачає виникнення соціальних відносин між вихователями і вихованцями на основі їх взаємодії. У цьому загальному розумінні виховний процес збігається з поняттям “педагогічний процес”, хоча в цілому поняття “педагогічний процес” вужче, ніж поняття “виховання”. Педагогічна діяльність є складовою частиною виховного процесу.

Далі доцільно зупинитись на з’ясуванні питання щодо форм організації виховного процесу та її сутності.

Логічне завершення вивчення теми забезпечить з’ясування проблеми самовиховання – як систематизованої і цілеспрямованої діяльності особистості, що спрямована на формування і удосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.

Питання для самоконтролю

• Який об’єктивний зміст має категорія виховання?

• У чому полягає суть виховання у широкому та вузькому розумінні?

• Охарактеризуйте парну педагогіку. В чому її переваги та основні недоліки?

• Визначте співвідношення понять “виховання”, “педагогічний процес”.

• У чому полягає провідна роль виховання у розвитку особи?

• У чому полягає сутність національного виховання?

• Яке значення для практичної діяльності має визначення цілей виховання?

• Назвіть основні принципи виховання та поясніть їх призначення у виховному процесі.

• Складіть перелік педагогічних методів виховання, що використовуються викладачами в академії. Які з них є дійсно ефективними? Чому?

• Яку роль у процесі виховання відіграє самовиховання?