
- •7.2. Плани семінарських занять
- •Тема 3.1. Київська Русь
- •Тематика рефератів:
- •Бодрухін в.М. Українська державність удільної доби (хіі – хiv ст.). – Луганськ, 2002.
- •Тема 3.2. Галицько-Волинська держава
- •Тема 4.1. Українські землі у другій половині XIV- початку XVI ст.
- •Тема 5.1. Доба козаччини
- •Тема 5.2. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького
- •Тема 5.3. Україна на завершальному етапі національної революції (період Руїни)
- •Тема 5.4. Україна наприкінці XVII – у XVIII ст.
- •Тема 6.1. Українські землі під владою Російської імперії (кінець XVIII – хіх ст.)
- •Тема 6.2. Західна Україна в складі Австро-Угорщини
- •Тема 6.3. Суспільно-політичний і національний рух в Україні наприкінці хіх – поч. Хх ст.
- •Тема 7.1. Українська національно-демократисчна революція
- •Тема 8.1. Західноукраїнські землі у 20-30-ті роки хх ст.
- •Тема 8.2. Радянська Україна (1918-1939 рр.)
- •Тема 9.1. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10.1. Україна у другій половині 40-х—поч. 90-х рр. Хх ст.
- •8. Самостійна робота студентів (срс)
- •8.1. Графік виконання самостійної роботи студентів
- •8.2. Завдання для самостійної роботи та методичні вказівки до їх виконання
- •8.2. Тематичний план самостійної роботи студентів
- •9. Індивідуальна науково-дослідна робота студента
- •9.1. Методичні вказівки для написання індз
- •9.2. Тематика індивідуальних науково-дослідних завдань
- •„Руська Правда” – видатна законодавча пам’ятка Київської Русі.
- •10. Перелік питань, що виносяться на екзамен
- •11. Методи оцінювання знань студентів
- •11.1. Таблиця оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студентів за напрями підготовки
- •11.2. Система нарахування рейтингових балів та критерії оцінювання знань студентів
- •11.3. Шкала переводу рейтингових балів за результатами проміжного контролю за чотирибальною системою
- •11.4. Шкала оцінювання успішності студентів за результатами підсумкового контролю
- •12. Методичне забезпечення дисципліни
- •12.1. Методики активізації процесу навчання
- •12.2. Використання навчальних технологій для активізації процесу навчання з дисципліни
- •13. Ресурси мережі інтернет
- •14. Зміни і доповнення до робочої програми
11.3. Шкала переводу рейтингових балів за результатами проміжного контролю за чотирибальною системою
Оцінки |
Відсотки (%%) від набраних балів за результатами проміжного контролю |
5 “відмінно” |
90 – 100 |
4 “добре” |
89 – 75 |
3 “задовільно” |
74 – 50 |
2 “незадовільно” |
Менше 50 % |
11.4. Шкала оцінювання успішності студентів за результатами підсумкового контролю
Рейтинг студента (балів) |
Оцінка за шкалою ECTS |
Визначення |
Оцінка |
|
за національною системою |
за системою ЛДФА |
|||
90 – 100 |
A |
Відмінно (EXCELENT) відмінне виконання з незначною кількістю помилок |
Відмінно |
5 |
82 – 89 |
B |
Дуже добре (VERI GOOD) вище середніх стандартів, але з деякими помилками |
Добре |
4 |
75 – 81 |
C |
Добре (GOOD) – в цілому змістовна і правильна робота з певною кількістю значних помилок |
Добре |
|
69 – 74 |
D |
Задовільно (SATISFACTORI) – непогано, але зі значною кількістю недоліків |
Задовільно |
3 |
60 – 68 |
E |
Достатньо (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям |
Задовільно |
|
35 – 59 |
FX |
Незадовільно (FAIL) – необхідна ще певна додаткова робота для успішного складання екзамену |
Незадовільно |
2 |
1 – 34 |
F |
Незадовільно (FAIL) – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс |
Рівневі бали А, В, С, D, E, є прохідними.
FX означає “незадовільно” і студент може бути допущений до екзамену за умови певної додаткової роботи.
F означає “незадовільно” і необхідна значна подальша робота, без виконання якої студент не допускається до екзамену.
12. Методичне забезпечення дисципліни
“ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”
Викладання курсу “Історія України” супроводжується методичним забезпеченням, наприклад:
опорні конспекти лекцій;
інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД);
методичні рекомендації щодо організації самостійного вивчення курсу студентами тощо.
У таблиці подано використання навчальних технологій для активізації процесу навчання, наприклад:
12.1. Методики активізації процесу навчання
Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми обмежується двома–трьома ключовими моментами. Студентам під час лекції роздається друкований матеріал, виділяються головні висновки з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам даються питання для самостійного обмірковування. Коментарі своїх думок слухачі здійснюють самостійно або за участю викладача.
Робота в малих групах дає гмогу структурувати семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду спілкування.
Семінари-дискусії передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, втробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.
Мозгові атаки – метод розв’язання невідкладних завдань, сутність якого полягає в тому, щоб висловити якомога більшу кількість ідей за обмежений проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію.
Презентації – виступи перед аудиторією, що використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань тощо.
Банки візуального супроводження сприяють активізації творчого сприйняття змісту дисципліни за допомогою наочності:
Архівні документи і матеріали з історії України;
Навчально-методичні матеріали з вивчення навчальної дисципліни;
Інтерактивні посібники, підручники;
Періодичні видання;
Альбом схем і карт з навчальної дисципліни;