5. Поняття і види ревізії як основного методу фінансового контролю

Ревізія – засіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень і крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Види ревізій

За часом здійснення

планові

позапланові

За змістом

фактичні

документальні

За методом

вибіркові (часткові)

суцільні (повні)

За об’єктом діяльності

комплексні

тематичні

Фактична ревізія – перевірка всієї фінансової діяльності об’єкта.

Документальна ревізія – перевірка окремих фінансових документів (платіжних відомостей, ордерів, чеків, рахунків, звітів тощо)

Вибіркова ревізія – перевірка фінансової діяльності об’єкта за певний проміжок часу.

Суцільна ревізія – перевірка фінансової діяльності об’єкта за весь період його існування.

Комплексна ревізія – одночасна перевірка фінансової діяльності об’єкта в різних сферах ревізорами кількох органів.

Тематична перевірка – обстеження будь-якої сфери фінансової діяльності об’єкта (наприклад, правильності сплати податків). За наслідками ревізії складається акт.

Акт ревізії – службо­вий двосторонній документ, який стверджує факт проведення ком­плексної, фінансової чи тематичної ревізії, відображає її результати стосовно наслідків окремих фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому і є носієм доказової інформації про виявлені й систематизовані за економічною однорідністю недоліки в господарюванні і порушення законів та інших нормативно-право­вих актів.

5. Організація та органи проведення фінансового контролю

Система органів державного фінансового контролю

Загальнодержавний фінансовий контроль

Відомчий фінансовий контроль

Фінансовий контроль органів місцевого самоврядування

Державний – призначений для розв’язання складних і

фінансовий контроль різноманітних завдань у різних напрямках господарювання на різних рівнях управління.

Загальнодержавний – здійснюється на рівні центральних органів

фінансовий контроль державного управління.

Загальнодержавний фінансовий контроль

Націо-нальний Банк України

Державна пробірна палата України

Верховна Рада України

Президент України

Кабінет Міністрів України

Державна податкова адмініс- трація України

Міністер-ство фінансів України

Рахункова палата

Державна контрольно-ревізійна служба

Державне казначейство України

Відомчий – передбачає контроль міністерств та інших

фінансовий контроль органів державного управління за діяльністю підвідомчих підприємств, установ, організацій. Такий контроль здійснюють самостійні структурні контрольно-ревізійні підрозділи (групи, відділи, управління) міністерств і відомств, підпорядковані безпосередньо керівникам цих органів.

Основні завдання відомчого фінансового контролю:

• контроль за виконанням державних завдань;

• контроль за економним витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів.

• контроль за зберіганням державної власності;

• контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку;

• боротьба з приписками, безгосподарністю і марнотратством.

Фінансовий контроль – здійснюють органи представницької та вико-

органів місцевого навчої влади місцевих рад народних самоврядування депутатів через відповідні комісії цих рад і міс-

цеві фінансові органи. Об’єктом фінансового контролю є місцеві бюджети, позабюджетні фонди, господарсько-фінансова діяльність підприємств і організацій комунальної власності.