- •Неорганічна хімія. Лабораторний практикум
- •Неорганічна хімія. Практикум. Навчальний посібник – Дніпропетровськ, 2011. – 80 с.
- •Неорганічна хімія. Практикум
- •Xiмiчнi властивості
- •Xiмiчнi властивості
- •Xiмiчнi властивості
- •Xiмiчнi властивості
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислоти
- •Хімічні властивості
- •Xiмiчнi властивості
- •1.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 основні закони хімічних перетворень
- •2.1. Теоретична частина
- •Фактори, що впливають на швидкість реакції
- •Енергія активації
- •Поняття про каталіз I каталізатори
- •Необоротні та оборотні реакції
- •Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє
- •2.2. Експериментальна частина Дослід 2.2.1. Взаємодія розчину калію йодиду з гідроген пероксидом у кислому середовищі
- •2.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 розчини
- •3.1. Теоретична частина
- •3.2. Експериментальна частина Приготування розчинів заданої концентрації Дослід 3.2.1. Приготування приблизно 0,1 н розчину хлоридної кислоти
- •3.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 гідроліз солей. Водневий показник
- •4.1. Теоретична частина
- •Дослід 4.2.4. Визначення реакції середовища за допомогою індикаторів
- •4.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 окисно-відновні реакції
- •5.1. Теоретична частина
- •2. Реакції диспропорціонування (самоокиснення-самовідновлення).
- •5.2. Експериментальна частина Дослід 5.2.1. Окисні властивості калій дихромату
- •5.3. Контрольні запитання
- •Дисоціація комплексних сполук
- •6.2. Експериментальна частина Дослід 6.2.1. Дисоціація подвійної солі
- •6.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 хімія s-елементів
- •7.1. Теоретична частина
- •7.2.5.1. Якісна реакція на іон калію
- •7.3. Контрольні запитання
- •У лабораторних умовах со добувають із форміатної кислоти дією на неї концентрованою сульфатною кислотою при нагріванні до 373 к:
- •А в лабораторних умовах – при дії на мармур хлоридної кислоти:
- •8.2. Експериментальна частина Дослід 8.2.1. Одержання і властивості солей карбонатної кислоти
- •8.2.1.1. Властивості карбонатів лужноземельних металів
- •8.2.1.2. Гідроліз натрій карбонату та гідрокарбонату
- •Дослід 8.2.2. Гідроліз солей амонію
- •Дослід 8.2.3. Властивості нітратної кислоти та її солей
- •8.2.4. Гідроліз солей ортофосфатної кислоти
- •8.3. Контрольні запитання
- •9.2. Експериментальна частина Дослід 9.2..1. Якісна реакція на іон хлору
- •Дослід 9.2.2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами
- •Дослід 9.2.3. Окисні властивості пероксиду водню
- •Дослід 9.2.4. Обвуглювання паперу сульфатною кислотою
- •9.3. Контрольні запитання
- •10.2. Експериментальна частина Дослід. 10.2.1. Реакції катіона Мангану з лугами
- •Дослід 10.2.2. Реакції на катіон Цинку
- •Дослід 10.2.3. Реакції катіонів Купруму
- •10.3. Контрольні запитання
- •Додатки
- •Густина водних розчинів кислот, основ та солей різної концентрації (при t 18c), г/см3
- •Константи нестійкості деяких комплексних іонів у водних розчинах при 25с
- •Ступінь гідролізу солей в 0,1 м розчинах при 25 с
- •Електрохімічний ряд напруг металів
- •Ряд електронегативності елементів
- •Список рекомендованої літератури
Дисоціація комплексних сполук
Більшість координаційних сполук у розчинах виявляють властивості сильних електролітів внаслідок дисоціації їх на комплексні іони та іони, що складають зовнішню сферу:
[Ag(NH3)2]Cl [Ag(NH3)2]+ + Cl-;
Na2[Zn(OH)4] 2Na+ + [Zn(OH)4]2-.
Така дисоціація комплексних сполук є первинною. Вона протікає повністю.
Однак комплексні іони здатні також частково дисоціювати на складові іони та молекули. Цей процес має назву вторинної дисоціації і проходить ступінчасто:
[Ag(NH3)2]+ Ag + + 2NH3;
[Zn(OH)4]2- Zn2+ + 4OH-.
Ця дисоціація звичайно протікає незначною мірою.
Дисоціація комплексного іона характеризують за допомогою константи нестійкості:
Кн =
Константа нестійкості комплексного іона характеризує міцність (стійкість) внутрішньої сфери комплексної сполуки.
6.2. Експериментальна частина Дослід 6.2.1. Дисоціація подвійної солі
У три пробірки помістити по 3 краплі розчину залізо-амонійних галунів (NH4)2SO4 ∙ Fe2(SO4)3. В одну пробірку додати 5 крапель розчину натрій гідроксиду. Закрити пробірку ватним тампоном, на який покласти вологий синій лакмусовий папірець. Нагріти. Що спостерігається ? У другу пробір-ку – додати 2 краплі розчину калій роданіду. Відзначити колір розчину. Написати рівняння реакцій. Скласти рівняння електролітичної дисоціаціі залізо-амонійних галунів.
Дослід 6.2.2. Відновлення Fe (III) в іоні [Fe (CN) 6] 3-
до Fe (II) в [Fe(CN)6] 4-
До 2-3 крапель розчину К3[Fe(CN)6] додайте 1-2 краплі ферум (III) хлориду. Спостерігати забарвлення розчину. Додати 2-3 краплі гідроген пероксиду і 1-2 краплі калій гідроксиду. Що відбувається ? Скласти рівняння реакцій у молекулярній і іонній формах.
Дослід 6.2.3. Утворення аміакатів цинку та кадмію
В одну пробірку внести 2-3 краплі розчину солі цинку, в іншу-2-3 краплі розчину солі кадмію. Потім в кожну пробірку додати по одній краплі розчину амоніаку до розчинення осадів основних солей, що утворились, і утворення розчинних аміакатів цинку і кадмію (координаційне число Zn2+ дорівнює 4, Cd2+ – 6). Скласти рівняння реакцій.
Дослід 6.2.4. Утворення аміакату нікелю
До 3 крапель розчину солі нікелю додати по краплях розчин амоніаку до розчинення осаду основної солі, що утворився. Визначити колір отриманого розчину. Записати рівняння реакцій (координаційне число Ni2+ дорівнює 6.)
Дослід 6.2.5. Стійкість іона диамінсрібла (I)
Внести у дві пробірки по 2-3 краплі розчину аргентум нітрату і додати в одну пробірку кілька крапель розчину лугу, в іншу – декілька крапель розчину калій йодиду. Визначити колір осаду, що утворюється. Записати рівняння реакцій. У дві інших пробірки внести по 2-3 краплі розчину аргентум нітрату і потім долити в обидві пробірки концентрований розчин амоніаку до розчинення осадів. До отриманого розчину комплексної сполуки срібла додати: в одну пробірку декілька крапель розведеного розчину лугу, в іншу – декілька крапель розчину калій йодиду. Пояснити відсут-ність осаду в першій пробірці і наявність жовтого осаду в другій. Скласти рівняння реакцій.