5.3. Контрольні запитання

1.	Визначити ступінь окиснення Фосфору в речовинах: H4P2O7; Ca(H2PO4)2; PH3; Mg3P2: PCl5
2.	Визначити ступінь окиснення Купруму в речовинах: Cu2O; Cu(NO3)2; (CuOH)2CO3; CuCl; Cu(OH)2.
3.	Методом електронного балансу проставити коефіцієнти в окисно-відновній реакції, вказати процеси окиснення та відновлення: KMnO4 + Na2SO3 + H2O → MnO2 + Na2SО4 + КОН
4.	Вказати кількість електронів, відданих чи приєднаних атомами згідно схем: KMnO4 → MnSO4; FeBr3 → Fe; H2SO3 → H2SO4; HNO3 → NO2
5.	Який процес (окиснення чи відновлення) протікає під час переходу: HNO2 → HNO3; NaBrO3 → Br2; KMnO4 → MnO2; KJ → J2; HNO3 → NH4+
6.	Методом електронного балансу проставте коефіцієнти в окисно-відновній реакції, вкажіть процеси окиснення та відновлення: HJ + KMnO4 + H2SO4 → J2 + MnSO4 + К2SО4 + H2O
7.	Визначити ступінь окиснення Хрому в сполуках: CrO3; CrO; Cr2(SO4)3; Cr(OH)2; K2Cr2O7.
8.	Визначити ступені окиснення кожного елемента у наступних сполуках: CaC2; KA1(SO4)2; SiC; SnCl4; КС1О3; As2S3.
9.	На основі електронного балансу розставити коефіцієнти в окисно-відновній реакції, вказати окисник та відновник: SO2 + К2Сr2О7 + Н2SO4 ® К2SO4 + Сr2(SO4)3 + H2O.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ

6.1. Теоретична частина

Номенклатура комплексних сполук

Першу раціональну номенклатуру комплексних сполук розробив Вернер. Ця теорія з незначними змінами використовується і в наш час.

Спочатку називають аніон (в називному відмінку), а потім катіон (в ровому відмінку).

Якщо в сполуку входить комплексний катіон, тоді спочатку називають ліганди – нейтральні молекули, які входять до комплексу. При цьому амоніак називають амін (його називають першим), воду – акво (називають після амоніаку); якщо лігандів декілька, тоді спочатку називають їх кількість на грецькій мові: 2 – ди, 3 – три, 4 – тетра, 5 – пента, 6 – гекса. Наступними називають ліганди-іони, які входять до комплексу (частіше – залишки кислот), додаючи закінчення «о», наприклад, ціано- (CN^-), нітро- (NО₂^-), хлоро- (С1^-), гидроксо- (ОН^-), гідридо- (Н^-), оксо- (О^2-), тіо- (S^2-), родано- або тіоціанато- (SCN^-), оксалато- (С₂О₄^2-) і т. і. Далі називають комплексоутворювач (назва елемента українською мовою). В дужках показують його ступінь окиснення. Наприклад:

[Ag(NH₃)₂]Cl – хлорид диамінсрібла (I)

[Сu (NH₃)₄]SО₄ – сульфат тетраамінміді (II)

[PtCl(NH₃)₅]Cl₃ – хлорид пентаамінхлорплатини (IV)

Якщо в сполуку входить комплексний аніон, тоді також спочатку називають ліганди – нейтральні молекули, а потім ліганди-іони з використанням в назві грецьких чисельників (якщо необхідно), як і у випадку комплексного катіона. Після цього називають комплексоутворювач, використовуючи латинську назву елемента з додаванням -ат, а перед назвою елемента в дужках вказується ступінь його окиснення. Далі називають катіон зовнішньої сфери в родовому відмінку. Наприклад:

К[Ag(CN)₂] – диціаноаргентат (I) калію

К₃[Fe(CN)₆] – гексаціаноферат (III) калію

Назву нейтральних комплексів (комплексів неелектролітів) складають із назв лігандів (в указаній вище послідовності) і звичайних назв центральних атомів на українській мові в називному відмінку. При цьому ступінь окиснення не вказується. Наприклад:

[PtCl₄(NH₃)₂] – диамінтетрахлороплатина

[Со (NО₂)₃(NH₃)₃] – триамінтринітрокобальт