Основна література:

1. Бандурка А.М., Горбачев А.В. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ. – К.: РИО МВД Украины, 1994. – 160 с.

2. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина 1: Підручник. – Х.: Вид-во НУВС, 2002. – 336 с.

3. Бараненко Б.І. Психологія оперативно-розшукової діяльності. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 272 с.

4. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М.,1991.

5. Белкин А.Р. Теория доказывания: научно-методическое пособие. – М.: Норма. – 2000. – 420 с.

6. Берекашвили Л.Ш. Обеспечение прав человека и законности в деятельности правоохранительных органов: Учеб. пособие - М.: Щит-М, 2002.- 164 с.

7. Громов Н.А., Пономаренко В.А. Гущин А.Н., Францифоров Ю.В. Доказательства, доказывание и использование результатов оперативно-розыскной деятельности. – М.: ПРИОР, 2001. – 208 с.

8. Дидоренко Э.А., Бараненко Б.И., Глазков В.И., Курочка Н.И., Силюков В.А., Цветков А.Г. Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Учебное пособие. – К.: Центр учебной литературы, 2007. – 264 с.

9. Дидоренко Э.А., Кириченко С.А., Розовский Б.Г. Процессуальный статус ОРД в уголовном судопроизводстве. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000.

10. Доля Е.А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности. – М.: «Спарк», 1996. – 111 с.

11. Ермолович В.Ф., Ермолович М.В. Построение и проверка версий / Под ред. И.И.Басецкого. – Минск, 2000.

12. Захарцев С.И. Оперативно-розыскные мероприятия. Общие положения. – СПб, 2004.

13. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Х.: КримАрт, 1998.

14. Зеленецкий В.С., Козьяков И.Н. Ведомственный контроль и прокурорский надзор за законностью ОРД. – Харьков, 2003.

15. Кореневский Ю.В., Токарева М.Е. Использование результатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам. Методическое пособие. – М.: Юрлитинформ, 2000. - 144 с.

16. Сілюков В.О., Черков В.О. Засоби оперативно-розшукової діяльності: Навчально-методичний посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 96 с.

Додаткова література:

1. Бараненко Б.І. Психологія оперативно-розшукової діяльності. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 272 с.

2. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М.,1991.

3. Белкин А.Р. Теория доказывания: научно-методическое пособие. – М.: Норма. – 2000. – 420 с.

4. Берекашвили Л.Ш. Обеспечение прав человека и законности в деятельности правоохранительных органов: Учеб. пособие - М.: Щит-М, 2002.- 164 с.

5. Громов Н.А., Пономаренко В.А. Гущин А.Н., Францифоров Ю.В. Доказательства, доказывание и использование результатов оперативно-розыскной деятельности. – М.: ПРИОР, 2001. – 208 с.

6. Дидоренко Э.А., Кириченко С.А., Розовский Б.Г. Процессуальный статус ОРД в уголовном судопроизводстве. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000.

7. Доля Е.А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности. – М.: «Спарк», 1996. – 111 с.

8. Ермолович В.Ф., Ермолович М.В. Построение и проверка версий / Под ред. И.И.Басецкого. – Минск, 2000.

9. Захарцев С.И. Оперативно-розыскные мероприятия. Общие положения. – СПб, 2004.

10. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Х.: КримАрт, 1998.

11. Зеленецкий В.С., Козьяков И.Н. Ведомственный контроль и прокурорский надзор за законностью ОРД. – Харьков, 2003.

12. Кореневский Ю.В., Токарева М.Е. Использование результатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам. Методическое пособие. – М.: Юрлитинформ, 2000. - 144 с.

13. Сілюков В.О., Черков В.О. Засоби оперативно-розшукової діяльності: Навчально-методичний посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 96 с.

Тема №6

Лекція № 2 (2 години)

Тема: «Результати ОРД, як привід та підстави для порушення кримінальних справ та отримання доказів».

МЕТА:

Загальноосвітня (навчальна) – засвоївши матеріал теми, студенти повинні: знати привіди та підстави для порушення кримінальних справ, які отрманні в процессі здійснення ОРД, порядок використання матеріалів ОРД в процесі доказування по кримінальним справам, порядок здійснення відомчого, судового контролю та прокурорського нагляду, гарантії законності під час здійснення ОРД.

Розвивальна: засвоївши матеріал теми студенти повинні вміти: правильно тлумачити поняття контролю за здійсненням ОРД, привідів та підстав для порушення кримінальних справ, законності при здійсненні ОРД.

Виховна: поглиблення і розширення знань студентів про гарантії законності при здійсненні оперативно – розшукової діяльності, готовність до захисту прав і свобод людини та громадянина.

ПЛАН:

1.Результати ОРД, як привід та підстави для порушення кримінальних справ та отримання доказів.

2.Використання матеріалів ОРД в процесі доказування по кримінальним справам.

3.Судовий контроль та прокурорський нагляд за дотриманням законності при здійсненні ОРД.

1. На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили (ст. 103 КПК).

Вжиття оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, є однією з основних функцій органів дізнання.

Діяльність оперативних підрозділів по безпосередньому виявленню ознак злочину починається з отримання інформації про протиправну поведінку чи подію. Зміст такої інформації після перевірки може дати підстави, які свідчать про наявність ознак злочину, що готується чи вже скоєно. Інформація може поступити в будь-якій формі, але вона повинна містити сукупність відомостей про кримінальну подію та умови її скоєння.

На стані реалізації оперативної інформації однією з найважливіших умов ефективного проведення оперативних та слідчих дій є належна організація взаємодії оперативних та слідчих підрозділів та дотримання конспірації, що забезпечується виконанням наступних правил:

• використання оперативно-розшукової інформації гласним шляхом допускається тільки у випадках належної зашифровки істинного джерела інформації, засобів і методів її отримання;

• легалізація матеріалів оперативно-розшукової діяльності допускається тільки шляхом проведення процесуальних дій для такої цілі;

• до реалізації потрібно приступити лише у разі забезпечення безпеки конфідентів, що беруть участь у роботі по оперативно-розшуковій справі.

З метою повного використання оперативної інформації на стадії порушення кримінальної справи проводяться різні оперативні заходи, які направлені на спонукання осіб, що перевіряються і розробляються, до дій в несприятливій для них обстановці, забезпечення умов, що перешкоджають досягненню підозрюваними злочинних результатів; створення обстановки, що сприяє документуванню злочинних і інших протиправних дій підозрюваних (негласне фотографування, відеозйомка епізодів і фактів злочинної діяльності, візуальне спостереження і т.п.), дезорієнтація і дезінформація учасників злочинної організації, створення серед них конфліктної обстановки, забезпечення належного шифрування джерел оперативно-розшукової інформації, закріплення додаткової інформації, створення умов для проведення процесуальних дій і забезпечення їх результативності.

2. Використовуючи матеріали оперативно-розшукової діяльності як приводи та підстави для порушення кримінальної справи та для проведення невідкладних слідчих дій, з метою отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі, необхідно дотримуватись певних вимог, що забезпечить ефективне досягнення завдань оперативно-розшукових заходів, для чого необхідно:

- дотримуватись законності;

- своєчасно реалізовувати інформацію, не перетримати її зволіканням;

• підтримувати взаємодію з слідчим, органом дізнання, судом;

• забезпечувати конспірацію походження інформації;

• раптово та наступально проводити оперативні та слідчі дії по виявленню і затриманню злочинців, оформленню доказів;

Процесуальна діяльність і оперативно-розшукова діяльність поєднуються при проведенні дізнання і попереднього слідства, але вони не повинні протирічити між собою. Оперативно-розшукова діяльність оперативних підрозділів повинна супроводжувати, забезпечувати процесуальну діяльність протягом усього попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи. Оперативно-розшукова інформація не може підміняти відомості, отримані процесуальним шляхом, особливо при прийнятті процесуальних рішень і так же недопустима підміна слідчих дій оперативно-розшуковими заходами і навпаки. Оптимальне поєднання методів гласної і негласної роботи застерігає від суб'єктивної однобічності при використанні оперативно-розшукової інформації в процесі дізнання, попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи.

3. Дієвими гарантіями додержання законності органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, є судовий контроль і прокурорський нагляд та відомчий контроль. Правовою основою здійснення контролю суддями і нагляду прокурорами у цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність» «Про прокуратуру» та інші. Зокрема, Конституцією України згідно із міжнародними принципами додержання прав людини значно підвищено роль судів у здійснені контролю щодо законності застосування спеціальних оперативно-розшукових заходів, які обмежують права і свободи громадян.

Окремі обмеження цих прав і свобод мають виключний і тимчасовий характер і можуть застосовуватись тільки за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого злочину. Аналіз прав підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, наведений у статті 8 вищезгаданого Закону дозволяє віднести до заходів, які обмежують права і свободи фізичних і юридичних осіб такі, як: витребування, збір та вивчення документів і даних, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або скоєнні злочину, джерела і розміри їх прибутків (п. 4, 6); одержання розвідувальної інформації, в тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки (п.7); прийняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів одержання інформації (п. 9); контроль шляхом відбору по окремим ознакам телеграфно-поштових відправлень (п. 10); здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням фото,- кіно і відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів (п. 11).

Згідно із вимогами ч. 2, 3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в разі необхідності негласного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації начальник або заступник керівника відповідного оперативного підрозділу складає подання до суду.

Суддя, розглянувши подання, виносить мотивовану постанову про дозвіл або відмову в застосуванні відповідного оперативно-розшукового заходу. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому керівник підрозділу чи його заступник повідомляють протягом доби відповідному прокурору. Оскарженню постанова судді не підлягає, але може бути опротестована відповідним прокурором до вищестоящого суду (п.10 ст. 14).

Прокурорський нагляд представляє собою особливий вид діяльності, уповноважених державою на її провадження посадових осіб - прокурорів - метою якого є забезпечення додержання і правильного застосування законів державними органами, суспільними організаціями, підприємствами установами і організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами і громадянами.

Нагляд за додержанням законів органами, які зазначає ця ж ст.29 вищеназваного Закону, має своїм завданням сприяти:

1. розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2. виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за скоєний злочин;

3. запобіганню незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності;

4. охороні прав і законних інтересів громадян, що перебувають під слідством;

5. здійсненню заходів по попередженню злочинів, усуненню причин і умов, що сприяли їх скоєнню.

Виходячи із цих завдань, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, приймає заходи до того, щоб вони додержувалися передбаченого законом порядку проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, заведення і закриття оперативно-розшукових справ (ст.30 Закону України «Про прокуратуру»).

Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державним Комітетом по охороні державного кордону, Управлінням охорони вищих посадових осіб України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань.

Відомчий контроль здійснюється з метою:

- дотримання законності і обґрунтованості оперативно-розшукових заходів у відповідності до вимог законів та відомчих нормативних актів з питань організації оперативно-розшукової діяльності;

- своєчасного виявлення та усунення недоліків під час здійснення оперативно-розшукових заходів та попередження можливих відхилень від вимог законів і відомчих нормативних актів;

- реагування на порушення законності під час проведення оперативно-розшукових заходів, відновлення порушених прав і свобод особи, відшкодування моральних і матеріальних збитків, притягнення винних до відповідальності.

Повсякденний і поточний контроль за дотриманням законності в проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснює керівник оперативного підрозділу.