2. Строки ведення оперативно-розшукових справ Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:

Сутність поняття строк - це установлений, визначений для кого-, чого-небудь, відрізок часу.

Вести - провадити, здійснювати, виконувати, робити що-небудь. Вести - доводити, в тому числі наводити докази.

1. Строки ведення оперативно-розшукових справ щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, здійснюються до їх встановлення

1.1. Ведення оперативно-розшукових справ щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, здійснюється до їх встановлення.

Ведення оперативно-розшукових справ щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, здійснюється у відповідні строки.

Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ст. 14 КК України).

Оперативно-розшукові строки. Заведення та провадження в оперативно-розшукових справах щодо встановлення осіб, які готуються до вчинення злочину, за винятком готування до вчинення злочину невеликої тяжкості або вчинення злочину суб'єктом здійснюється у межах строків давності, передбачених ст. 49 КК України. Вчинення злочину визначається діяння, яке містіть всі ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України. Оперативно розшукові справи у цьому разі заводяться з дозволу начальника органів внутрішніх справ і припиняються на підставі збігу строків давності, також із затвердженням постанови керівника відповідного оперативного підрозділу.

При готуванні та вчиненні злочину, розшуку осіб, які вчинили злочин або осіб, які безвісти відсутні (що буде тлумачитись далі) встановлений єдиний порядок обчислення строку ведення оперативно-розшукових справ. Існує загальне положення обчислення строку ведення оперативно-розшукових справ, який починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.

За наявності даних, отриманих під час проведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до дванадцяти місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України або їх заступниками та узгоджено з прокурором.

Дальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України — начальником податкової міліції, а також Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України та начальником Управління державної охорони України.

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, понад 18 місяців, здійснює Голова Служби безпеки України за погодженням з Генеральним прокурором України.

Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова (тобто обґрунтовується порядок прийняття рішення), яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.

1.2. Ведення оперативно-розшукових справ на осіб, які переховуються від органів розслідування та суду, здійснюється до їх встановлення.

Особи, які вчинили злочини і відносно яких проводиться розслідування, або особи, кримінальні справи яких передані до суду, зникли з місця постійного проживання. Такі особи переховуються від органів розслідування та суду, тобто навмисно уникають зустрічі зі слідчим або судом з метою створення умов, які перешкоджають проведенню розслідування або судового розгляду або роблять цей розгляд неможливим.

Переховувати — ховати кого-, що-небудь від когось, укривати якийсь час.

Відносно осіб, які переховуються, оперативні підрозділи здійснюють оперативно-розшукові заходи до їх встановлення у одній оперативно-розшуковій справі.

1.3. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб, які ухиляються від відбування покарання, здійснюється до їх встановлення.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.

Ухилятися - намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; відсторонятися від чогось, уникати. У цьому разі ухилення слід розуміти так: особа вже притягнута до кримінальної відповідальності і до неї застосовано один із видів покарання.

Особи, які ухиляються від відбування покарання, розшукуються оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, щоб примусити їх відбути покарання, яке призначене судом. Залежно від тяжкості покарання і здійснюється комплекс оперативно-розшукових заходів, націлених на розшук осіб, які ухиляються від кримінального покарання.

2. Строки ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи здійснюються:

2.1. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи здійснюється до набрання законної сили винесеним щодо них вироком.

Розслідувати - робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь, виясняти, з'ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні; добиратися до чогось.

2.2. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи здійснюється до винесення постанови суду про закриття справи.

Справа, в якій слідство зупинено, підлягає закриттю:

1) по закінченні строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, зазначених у статтях 49 КПК України, а у випадках, зазначених у ч. 1 ст. 7 КПК України, - і до закінчення цих строків;

2) у випадках, передбачених п. 4, 8, 9, 10 і 11 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Кримінальна справа закривається:

1. при наявності підстав, зазначених у ст. 6 КПК України;

2. при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

2.3. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи здійснюється до винесення постанови ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру.

Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка передбаченого Особливою частиною КК України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

2.4. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи здійснюється до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання.

Кримінальна справа, по якій проводиться досудове слідство, може бути закрита, підставою до закриття якої є наявність підстав, зазначених у ст. 6 КПК України:

1. за відсутністю події злочину;

2. за відсутністю в діянні складу злочину;

3. за скінченням строків давності;

4. внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб;

5. щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку;

6. за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених ч. 2, 4 і 5 ст. 27 КПК України;

7. за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого (ч. З ст. 27 КПК України);

8. щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;

9. щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави;

10. щодо особи, про яку є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню;

11. якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.

3. Строки ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб переховуються від органів досудового слідства здійснюються:

3.1. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб які переховуються від органів досудового слідства.

Розшук осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду є самостійним специфічним завданням ОРД.

Розшук спрямовано на встановлення місця перебування конкретних осіб, які переховуються, а саме:

осіб, щодо яких у визначеному кримінально-процесуальним законом порядку винесена постанова про притягнення їх як обвинувачуваних;

підсудного, щодо якого повинен здійснюватися судовий розгляд;

осіб, щодо яких судом винесено обвинувальний вирок, що не вступив у законну силу.

Варто зауважити, що розшук, насамперед, спрямовано на виявлення обвинуваченого, відомого органам попереднього розслідування. Встановлення ж особи, яка притягується як обвинувачена, є завданням попереднього слідства.

Розшук може відбуватися паралельно з розслідуванням кримінальної справи або одночасно з ухваленням рішення про призупинення попереднього слідства.

3.2. Ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб безвісно відсутніх здійснюється до їх розшуку або набрання законної сили рішення суду про визнання їх безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими.

Розшук осіб, які безвісно зникли (наприклад, родичів) здійснюється за заявами громадян і адміністрацій відповідних установ не у зв'язку зі скоєним злочином і без порушення кримінальної справи. Мотиви зацікавлених осіб отримати відомості про громадян, які безвісти зникли, полягають, насамперед, у їхньому бажанні пересвідчитись у тому, живий чи мертвий цей громадянин. Відомості, отримані в результаті розшуку громадянина, який безвісно зник, можуть бути подані до суду для встановлення в судовому порядку одного з двох передбачених Цивільним кодексом (ЦК) України юридичних фактів: визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення громадянина мертвим (ст. 18, 21 ЦК України).

Громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування. Порядок оголошення громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим визначається гл. 35 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.

Обставини, через які громадянин може виявитися безвісно зниклим, такі:

злочини (вбивство, доведення до самогубства, викрадення людини, залишення в небезпеці тощо);

смерть від хвороби, нещасного випадку або старості;

зникнення в результаті стихійного лиха;

зникнення в результаті психічного захворювання.

4. Строки ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці або вчиненні злочину.

При надходженні інформації про підготовку або вчинення злочину та наявності даних про осіб, які готують або вчинили (ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"), оперативні підрозділи, які здійснюють ОРД, заводять оперативно-розшукові справи для попередження, припинення або викриття їх у підготовці, замаху або вчиненні злочину. Відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" такі справи заводяться оперативними підрозділами на осіб з метою розшуку і фіксації фактичних даних про їх участь у підготовці або вчиненні злочину, тобто складу злочину, передбаченого КК України.

Оперативно-розшукова справа, заведена за наявності зазначених підстав ведеться на особу або групу осіб - до шести місяців.

За наявності даних, отриманих під час проведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України або їх заступниками.

При наявності достатніх підстав про підготовку та вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, що потребує подальшого здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів строк може бути продовжений, але не більш як до 18 місяців, — Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України — начальником податкової міліції, а також Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України та начальником Управління державної охорони України.

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України за погодженням з Генеральним прокурором України.

Такі справи можуть бути призупинені:

1. якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня;

2. особа вважається тимчасово відсутня, яка вибула за межі України у службових справах, за викликом родичів та близьких, або з метою ухилитися від органів розслідування, за місцем по стійного проживання вона вважається прописаною, майно на лежить їй, а родичі і близькі підтверджують факт тимчасового виїзду.

3. особа, яка тяжко захворіла, і відсутня можливість проводити відносно неї оперативно-розшукову діяльність.