Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Микра (лабы) НЯ.pdf
Скачиваний:
59
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
3.91 Mб
Скачать

6. Аналіз дріжджів після виділення чистих культур(лабораторна робота № 4, завдання № 3). Мікроскопія культур дріжджів.

Контрольні запитання

1.У чому полягає суть методу накопичувальних культур?

2.Яка культура називається накопичувальною?

3. Які умови необхідно створити для одержання накопичувальних культур хемогетеротрофних бактерій?

4.Як одержати накопичувальні культури хемолітоавтотрофних бактерій?

5.Які особливості притаманні одержанню накопичувальних культур фототрофних організмів?

6. Які умови необхідно створити для одержання накопичувальної культури картопляної палички?

7.Як одержати накопичувальну культуру молочнокислих бактерій?

8.Як одержати накопичувальну культуру маслянокислих бактерій?

Лабораторна робота № 6

ВПЛИВ УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ НА РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ ( 4 год.)

Мета роботи: ознайомлення з дією фізичних і хімічних факторів на існування мікроорганізмів, оцінка впливу зовнішніх факторів (рН, температура, концентрація субстрату) на ріст мікроорганізмів.

Матеріали та обладнання: спиртівки, бактеріологічні петлі, предметні і накривні скельця, стерильні піпетки, мікроскопи, досліджувані культури мікроорганізмів, пробірки із скошеним агаризованим середовищем(ГКА), пробірки з м’ясо-пептонним бульйоном (МПБ, значення рН 4, 7 і 9), пробірки з рідким суслом (значення рН 4, 7 і 9), пробірки з рідким суслом і глюкозою (10 і 30 %), пробірки з МПБ і хлористим натрієм(0,5 і 15 %), 5 %-ний розчин хлорного заліза, суміш спирту та ефіру1:1, 96° спирт, розчин метиленового синього за Леффлером, концентрований розчин Люголя, концентрована сірчана кислота, пробірки для відбору проб культуральної рідини.

Загальні відомості

Дія на мікроорганізми зовнішніх факторів

Всі фактори зовнішнього середовища, які впливають на існування мікроорганізмів (їх ріст, розмноження) можна поділити на три групи:

1) фізичні (температура, вологість, осмотичний та гідростатичний тиск, промениста енергія, ультразвук, електрика);

53

2)хімічні (рН середовища, окисно-відновний потенціал, токсичні речовини);

3)біологічні (взаємодія мікроорганізмів між собою, з рослинами, тваринами, людиною).

Фізичні фактори. По відношенню дотемператури мікроорганізми поділяються на психрофіли, мезофіли та термофіли. Для психрофілів оптимальною температурою є5−12 °С, мезофілів − 25−37 °С (у деяких літературних джерелах температурний інтервал росту мезофілів вказаний як

20−42 °С), термофілів − 40−65

°С. Крайніми термофілами називають

мікроорганізми, у яких температурний оптимум становить понад 65 °С.

Вологість і осмотичний

тиск. Для життєдіяльності мікроорганізмів

необхідна вода, яка є одночасно і середовищем, і безпосереднім учасником багатьох біохімічних реакцій у клітині. Вода необхідна мікроорганізмам для розчинення в ній поживних речовин(мінеральних солей та органічних речовин). Велика роль води в процесі дихання. Вода, що міститься по

відношенню

до мікроорганізму у зовнішньому

середовищі, може бути

доступною

і недоступною для нього. Ступінь доступності

води для хімічних

реакцій і мікроорганізмів визначаютьпоказником активності водиaw, що характеризує ступінь зв’язаності її молекул. Активність чистої вільної води дорівнює одиниці. При взаємодії води з поверхнями, аніонами і катіонами, будь-якими гідрофільними групами активність води стає меншою за одиницю.

Мікроорганізми можуть рости на середовищах зі значеннямиa =0,99 – 0,60.

w

Іноді для визначення ступеня доступності води користуються показником відносної вологості (виражається у відсотках). Обидва параметри відносяться до фази пари, яка перебуває у рівновазі з твердим матеріалом чи розчином. Активність води (відносна вологість) – це відношення концентрації води у фазі

пари в повітряному просторі над даним матеріалом до концентрації води в повітрі над чистою водою при певній температурі.

Водна активність розчину може змінюватися двома шляхамиматричним і осмотичним. Осмотична зміна aw відбувається в результаті взаємодії молекул води з розчиненими речовинами. Матрична зміна aw зумовлена адсорбцією молекул води на поверхнях твердих субстратів. Часто вважають, що вплив

концентрації розчинів на ріст мікроорганізмів опосередкований впливом осмотичного тиску. У дійсності цей вплив позначається на зміні водної активності як міри доступної для організму води.

Мікроорганізми, які ростуть у середовищах з високими концентраціями речовин, називають о с м о т о л е р а н т н и м и. Це деякі види дріжджів, що розмножуються у варенні, меді, а також бактерії– в солоній рибі. Деякі мікроорганізми є о с м о ф і л ь н и м и. Вони не тільки витримують середовище з підвищеною концентрацією речовин, а й віддають йому перевагу. Є група

мікроорганізмів, які

потребують

для свого

росту

значної

концентрації

хлористого

натрію.

Це

так званіг а л о ф і л и.

Наприклад,

Halobacterium

найкраще

ростуть

у

середовищі з

вмістом 20 30 % хлористого

натрію.

Галофіли існують у найбільш солоних морях та озерах(Мертве, Каспійське море).

54

Мікроорганізми, які живуть на великих глибинах і пристосувались до

високого гідростатичного тиску, називаються баротолерантними. Більшість

же бактерій, ізольованих з грунтів, невеликих водних глибин, найкраще ростуть

при атмосферному тиску і гинуть при гідростатичному тиску 200–600 атм.

 

Енергія, яка розповсюджується у просторі у вигляді електромагнітних

хвиль, називається променистою

енергією.

Електомагнітні

хвилі –

це

радіохвилі, світлові

промені (інфрачервоні,

видимі

та

ультрафіолетові),

іонізуюча радіація.

 

 

 

 

 

 

Різні спектри променистої енергії по-різному діють на мікроорганізми.

Радіохвилі не чинять біологічної , діїадсорбція організмом інфрачервоних

променів спричиняє його нагрівання. Частина інфрачервоних променів з

довжиною хвилі менше1000 нм і видиме світло

сприятливо

діють на

фототрофні мікроорганізми, оскільки вони є основним джерелом світла.

Нефототрофи краще розвиваються в темноті. Навіть розсіяне світло затримує

розвиток бактерій, а видиме світло значної інтенсивності може спричиняти

пошкодження і навіть загибель клітин. Від згубної дії видимого світла

мікроорганізми захищають пігменти.

 

 

 

 

 

Найбільш згубним для мікроорганізмів

є ультрафіолетове опромінення

(УФ-опромінення), яке

спричиняє

або летальну, або

мутагенну дію в

залежності від дози і природи мікроорганізма.

 

 

 

 

Іонізуюча радіація діє на мікроорганізми менш специфіч, ніжо УФ-

опромінення, хоча також впливає на ДНК і спричиняє або бактерицидний, або

мутагенний ефект.

 

проходження постійного

чи

змінного

струмучерез

 

 

Короткочасне

 

суспензію

мікроорганізмів

спричиняє

лише

слабку.

Аледію

тривале

 

проходження струму високої напруги може спричинити електроліз деяких

 

компонентів середовища і утворення при цьому сполук, які згубно діють на

 

мікроорганізми. Крім того, проходження струму супроводжується виділенням

 

тепла, яке також може впливати на мікроорганізми.

 

 

 

 

 

 

Оскільки бактерії мають відносно малу масу і жорстку ригідну оболонку,

 

низькочастотні коливання (зона звукових коливань 100–10 000 Гц) діють на них

 

слабко. Але якщо бактерії занурити в рідину, в якій поширюються

 

високочастотні коливання (ультразвук УЗ), бактерії руйнуються і гинуть. Дія

 

УЗ

спричиняє

 

не

тільки

механічне

пошкодження .

Приклітин цьому

 

спостерігаються біохімічні та функціональні зміни, які не приводять до загибелі

 

організму (можуть вивільнятися біологічно активні речовини– вітаміни,

 

ферменти та ін.). Тому УЗ використовують для одержання певних клітинних

 

фракцій, для стерилізації субстратів, які пошкоджуються при тепловій обробці.

 

До УЗ чутливі всі мікроорганізми, в тому числі і спорові, але

за ступенем

 

чутливості вони відрізняються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хімічні

 

фактори.

Більшість

організмів

найкраще

ростуть

за

нейтрального

рН,

або

за

значень, близьких

до

нейтрального(рН 6−7).

 

Мікроміцети, дріжджі і деякі бактерії добре розвиваються в кислій області рН–

 

5−6. Їх називають ацидофільними. Серед

бактерій – це лактобактерії,

бактерії

 

роду Acеtobacter,

деякі

види Thiobacillus). Багато

які

бактерії(нітрифікуючі,

 

55

актиноміцети)

краще

 

ростуть

 

у

лужних

середовищах. Їх

називають

 

алкалофільними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Молекулярний

кисень

є

життєво

 

важливим

 

і

 

необхідним

в

мікроорганізмам (але

 

різною

 

мірою). Щодо

кисню

всі

мікроорганізми

 

поділяються на кілька груп:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

облігатні аероби – здатні отримувати енергію тільки шляхом дихання і

 

тому потребують кисень, який є термінальним(кінцевим)

акцептором

 

електронів при аеробному диханні. Вони нездатні одержувати

 

енергію у

 

процесі бродіння;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

облігатні анаероби – можуть рости тільки в середовищі, яке не містить

 

кисню. Більше того, кисень для них є токсичним. Багато які ферменти цих

 

мікроорганізмів денатуруються при контакті з молекулярним киснем. Згубна

 

дія кисню на облігатні анаероби зумовлена тим, що в клітині у присутності

 

кисню утворюється перекис водню, який у великих концентраціях може

 

спричинити загибель клітини. У аеробів є ферменти каталаза або пероксидаза,

 

які розкладають перекис водню. У анаеробів ці ферменти відсутні;

 

 

 

 

 

факультативні

анаероби

ростуть як

у

присутності

кисню, так і

без

 

нього. Серед них розрізняють два типи: аеротолерантні молочнокислі бактерії

 

можуть рости в присутності кисню, але не здатні його використовувати; вони

 

отримують енергію тільки за допомогою бродіння. Факультативні анаероби

 

другого типу (дріжджі, кишкова паличка) можуть переключатися з дихання(у

 

присутності кисню) на бродіння (за відсутності кисню);

 

 

 

 

 

 

 

мікроаерофіли

живуть

 

за

низьких

концентрацій

кисню. Вони

 

потребують кисень для отримання енергії, але не переносять того парціального

 

тиску О2, який існує у повітрі (0,02 МПа): їм потрібно від 0,001 до 0,003 МПа.

 

Дія

хімічних

речовин на

 

мікроорганізми

може

бути

стимулювальна

 

(сприяє росту та розмноженню), бактеріостатична чи фунгістатична (затримує

 

ріст і розмноження бактерій і грибів відповідно),

бактерицидна чи фунгіцидна

 

(спричиняє загибель клітин бактерій і грибів відповідно).

 

 

 

 

 

 

 

Хімічні речовини, які згубно впливають на мікроорганізми, називаються

 

а н т и м і к р о б н и м и (див. лаб. роботу №3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Антимікробні речовини спричиняють такі пошкодження клітини:

 

 

 

 

пошкодження поверхневих структур чи оболонок клітини (етанол, фенол,

 

крезоли, детергенти, поліпептидні

антибіотики –

поліміксин,

бацитрацин,

 

субтілін);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пошкодження

ферментів

 

і

порушення

метаболізму(важкі

 

метали

 

зв‘язують SH-групи білків і тим самим глибоко змінюють їх третинну та

 

четвертинну

структури;

ціанід (дихальний

яд), зв’язуючи

залізо,

блокує

 

функцію

цитохромоксидази;

арсенат

пригнічує

фосфорилювання

на

рівні

 

субстрату; фторацетат блокує цикл трикарбонових кислот);

 

 

 

 

 

 

 

порушення синтезу клітинних компонентів. Існують

 

сполуки,

які

 

називаються с т р у к т у р н и м и

 

а н а л о г а м и,

або а н т и м е т а б о л і-

 

т а м и. Вони схожі за своєю структурою на нормальні клітинні метаболіти.

 

Нормальний

метаболіт

конкурує

зі

 

своїм

структурним

аналогом

 

каталітичний

центр ферменту. Так,

сульфонамід

є

структурним

аналогомn-

 

56

амінобензойної кислоти, яка в свою чергу входить до складу коферменту тетрагідрофолієвої кислоти. У більшості бактерій тетрагідрофолієва кислота синтезується з простіших компонентів. Коли сульфонамід проникає в клітину, він включається у фолієву кислоту. При цьому утворюється кофермент, який нездатний функціонувати, в результаті чого ріст припиняється;

пригнічення синтезу білка антибіотиками. Дія антибіотиків у прокаріот направлена на функцію70S рибосом. Стрептоміцин та неоміцин гальмують процес зв’язування амінокислот, еритроміцин порушує функцію субодиниці 50S. Хлорамфенікол (левоміцетин) пригнічує включення амінокислот у білки;

пригнічення синтезу нуклеїнових кислотантибіотиками. Мітоміцин С перешкоджає синтезу ДНК, актиноміцин Д порушує синтез РНК, ріфампіцин діє на ДНК-залежну РНК-полімеразу і тим самим пригнічує синтез матричної РНК у бактерій;

гальмування синтезу клітинних стінок. Синтез пептидоглікану пригнічується пеніциліном, цефалоспоринами, бацитрацином.

Завдання на виконання

1. Продовження роботи з одержання накопичувальних культур

(лабораторна робота № 5, завдання № 1–3).

1.1. Дослідження морфологічних особливостей картопляної палички.

Після інкубування на картоплі проростають спори і утворюється міцна зморщена плівка, за мікроскопування якої видно рухливі палички завдовжки до 4–5 мкм, часто з‘єднані у ланцюжки. Приготувати препарат фіксованих клітин, промікроскопувати, замалювати.

1.2. Дослідження морфологічних особливостей молочнокислих бактерій.

Після інкубації накопичувальної культури молочнокислих бактерій відзначають згортання молока, характер росту мікроорганізмів (утворення згустка – щільного, рихлого, слизового) і газоутворення.

Приготувати препарат фіксованих клітин, мікроскопувати, замалювати. Враховуючи особливість субстрату(молоко), препарат фіксованих клітин готують так. На предметне скельце з пробірки нанести краплю культуральної рідини, яку рівномірно розмазати накривним скельцем. Мазок висушити на повітрі, фіксувати і одночасно знежирити сумішшю спирту та ефіру(1:1) упродовж 10 хв, яку безпосередньо наносити на мазок. Після випаровування суміш налити повторно. Висушений мазок фарбувати розчином метиленового синього за Леффлером.

1.3. Дослідження морфологічних особливостей маслянокислих бактерій. Для приготування мікроскопічного препарату культуральну рідину з дна

пробірки (біля шматочків картоплі) відбирають піпеткою. Приготувати препарат фіксованих клітин, мікроскопувати, замалювати. При мікроскопуванні видно велику кількість рухливих паличок.

1.4. Дослідження фізіологічних особливостей маслянокислих бактерій (виявлення масляної кислоти у культуральній рідині і гранульози у клітинах).

57

Виявити масляну кислоту у культуральній рідині можна за двома якісними реакціями:

у суху чисту пробірку внести3–5 мл культуральної рідини, взятої з середини пробірки з накопичувальною культурою, добавити 1–2 мл 5 %-ного розчину хлорного заліза, трохи підігріти і спостерігати появу оранжево-бурого забарвлення в результаті утворення маслянокислого заліза;

у суху чисту пробірку внести3–5 мл культуральної рідини, взятої з

середини пробірки з накопичувальною культурою, добавити 1–2 мл 96 º спирту, 1 мл концентрованої сірчаної кислоти. Після охолодження пробірки виявляють ананасовий запах утвореного масляноетилового ефіру.

Відмінною рисою маслянокислих бактерій є здатність накопичувати у клітинах запасну речовину – гранульозу. Для виявлення гранульози в клітинах маслянокислих бактерій на предметне скельце нанести краплю культуральної

рідини, добавити краплю

концентрованого розчину

Люголя, витримати

упродовж 5–10 хв, після

чого накрити накривним

скельцем(вітальний

препарат) і мікроскопувати.

Гранульоза забарвлюється у

темно-коричневий

колір.

 

 

2. Вплив умов культивування на ріст мікроорганізмів.

2.1.Здійснити посів бактерій у пробірки з МПБ та дріжджів у пробірки з рідким солодовим суслом з різним значенням рН(4, 7, 9). Пробірки з засіяним середовищем інкубувати у термостаті при температурі, оптимальній для росту досліджуваних мікроорганізмів.

2.2.Провести посів культури дріжджів у три пробірки з агаризованим середовищем. Одну пробірку інкубувати при температурі+ 4 °С, другу – + 30 °С, третю – + 38 °С.

2.3.Здійснити посів бактерій у пробірки з МПБ і різною концентрацією хлористого натрію (0,5 і 15 %). Пробірки з засіяним середовищем інкубувати у

термостаті

при

температурі, оптимальній

для

росту

досліджуваних

мікроорганізмів.

 

 

 

 

2.4. Провести посів дріжджів у пробірки з рідким солодовим суслом і різною концентрацією глюкози (10 і 30 %). Пробірки з засіяним середовищем інкубувати у термостаті при температурі, оптимальній для росту досліджуваних мікроорганізмів.

Контрольні запитання

1.Які зовнішні фактори впливають на ріст мікроорганізмів?

2.Як поділяються мікроорганізми по відношенню до температури?

3.Які мікроорганізми називаються барота осмотолерантними?

4.Як впливає на мікроорганізми промениста енергія?

5.Як поділяються мікроорганізми по відношенню до рН?

6.Як поділяються мікроорганізми по відношенню до кисню?

7.Як впливають на мікроорганізми хімічні речовини?

8.Що означають терміни«бактеріостатична дія», «бактерицидна дія», «фунгістатична дія», «фунгіцидна дія»?

58