ЛІТЕРАТУРА

1.Билай В.И. Основы обшей микологии. – К.: Вища шк., 1988. – 392 с.

2.Градова Н..Б, Бабусенко Е.С., Горнова И..Б, Гусарова Н..А

Лабораторный практикум по общей микробиологии. – М.: ДеЛи принт, 2001. – 130 с.

3.Вербина Н.М., Каптерева Ю.В. Микробиология пищевых производств.

–М.: Агропромиздат, 1988. – 256 с.

4. Квасников Е..И, Щелокова И..Ф Дрожжи. Биология. Пути использования. – К.: Наук. думка, 1991. – 326 с.

5.Методы общей бактериологии. Том 1. Пер. с англ. / Под ред. Ф.

Герхардта. – М.: Мир, 1983. – 536 с.

6.Методы общей бактериологии. Том 3. Пер. с англ. / Под ред. Ф.

Герхардта. – М.: Мир, 1984. – 264 с.

7.Определитель бактерий Берги. – 9-е изд. Пер. с англ. / Под ред. Г.А.

Заварзина. – М.: Мир, 1997. – Т. 1, 2. – 800 с.

8.Пирог Т.П. Загальна мікробіологія. К.:НУХТ. – 2004. – 471 с.

9.Пирог Т.П. Загальна мікробіологія і вірусологія. Конспект лекцій.

К.НУХТ. – 2004. – 245 с.

10.Пирог Т.П., Решетняк Л.Р., Поводзинський В.М., Грегірчак Н.М.

Мікробіологія харчових виробництв. Вінниця: Нова книга, 2007. – 464 с.

11.Практикум по микробиологии / Под ред. А.И. Нетрусова. – М.:

АСАDЕМІА, 2005. – 604 с.

12.Радченко О.С., Сергійчук М.Г., Степура Л.Г. Метаболічна активність бактерій. Методичні рекомендації до спецпрактикуму«Фізіологія мікроорганізмів». − К.: Національний університет ім. Шевченка. − 2000.− 36 с.

13.Сканирующая зондовая микроскопия биополимеров/ Под ред. И.В. Яминского. – М.: Научный мир, 1997. – 87 с.

14.Современная микробиология. Прокариоты / Под ред. Ленгелера Й., Древса Г., Шлегеля Г. Том 2. – М.: Мир, 2005. – 494 с.

15.Шлегель Г. Общая микробиология. – М.: Мир, 1987. – 566 с.

120

Додаток

РЕЦЕПТИ ПРИГОТУВАННЯ СЕРЕДОВИЩ, БАРВНИКІВ, РЕАКТИВІВ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

1.Фуксин основний (насичений спиртовий розчин)

Фуксин основний – 10,0 г; етанол 96° – 100 мл.

2.Фуксин основний карболовий (фуксин Ціля)

5 %-ний водний розчин свіжо перегнаного фенолу– 100 мл; насичений спиртовий розчин фуксину основного– 10 мл. Приготовлену суміш через 48 год відфільтровують. Барвник стійкий.

3. Фуксин основний, водний розчин

Карболовий фуксин Ціля– 1 мл; вода дистильована – 9 мл. Водний розчин готують безпосередньо перед використанням, оскільки він нестійкий.

4. Метиленовий синій, насичений розчин

Метиленовий синій – 3,0 г; етанол 96° – 100 мл. Розчин залишають на 2–3 доби, кілька разів перемішують (збовтують), потім фільтрують. Розчин стійкий.

5. Метиленовий синій 1:40

Насичений спиртовий розчин метиленового синього– 1 мл; вода дистильована – 40 мл.

6. Генціановий фіолетовий карболовий

Розчин 1: генціановий фіолетовий – 1,0 г; етанол 96° – 10 мл.

Розчин 2: 5 %-ний водний розчин свіжо перегнаного фенолу – 100 мл.

Після повного розчинення генціанового фіолетового розчини 1 і 2 змішують.

7. Розчин Люголя у модифікації Грама

Йод кристалічний – 1,0 г; калій йодистий – 2,0 г; вода дистильована – 300 мл. У ступку ємністю30–50 мл поміщають наважку йоду і йодистого калію, розтирають суміш пестиком, добавляють 1 мл дистильованої води, і продовжуючи розтирати кристали, добавляють ще 5 мл води. Йод розчиняється у йодистому калії. Розчин кількісно переносять у склянку і доводять загальний об’єм до 300 мл. Термін придатності розчину не більше 30 діб; зберігають його

утемному посуді.

8.5 %-ний розчин сірчаної кислоти

Концентрована сірчана кислота – 2,7 мл; вода дистильована – 97, 3 мл. 9. Приготування туші для негативного контрастування

Туш чорна – 10 мл; вода дистильована – 30 мл. Розбавлену туш центрифугують, над осадову рідину розливають у пробірки і стерилізують при 0,5 атм. Зберігати туш можна також, добавляючи до неї розчин тимерсолу (1:1000) у співвідношенні 1:2 і твін-80 (1:100) – 1 крапля на 100 мл розчину.

121

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 (6)

1. Розчин Люголя для виявлення глікогену і гранульози

Йод кристалічний – 1,0 г; калій йодистий – 3,0 г; вода дистильована – 300 мл. Розчин готують аналогічно розчину Люголя у модифікації Грама(див. п. 7, лабораторна робота № 1).

2. Розчин метиленового синього за Леффлером

Насичений спиртовий розчин метиленового синього(див. п. 4, лабораторна робота № 1) – 30 мл; вода дистильована – 100 мл; 1 %-ний водний розчин КОН – 1мл.

3. 1 %-ний розчин сірчаної кислоти

Концентрована сірчана кислота – 0,5 мл; вода дистильована – 99,5 мл.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7 1. Дріжджовий автолізат (екстракт)

5 г дріжджового автолізату (екстракту) розчиняють у 95 мл дистильованої води і стерилізують при 0,5 атм упродовж 30 хв.

2. 40 %-ний розчин глюкози

40 г глюкози розчиняють у 60 мл дистильованої води і стерилізують при 0,5 атм упродовж 30 хв.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 1. Середовище ЕНДО

100 мл стерильного МПА(рН 7,4) розплавляють на водяній бані і охолоджують до 70 °С, добавляють 1 г лактози (х.ч.), попередньо розчиненої у стерильній пробірці у невеликій кількості дистильованої води і прокип’яченої.

В окремих пробірках готують: 2–3 мл спиртового насиченого розчину фуксину (див. п.1. лабораторна робота № 1) і 10 мл 10 %-ного водного розчину Na2SO3.

У стерильну пробірку вносять1 мл фуксину і добавляють розчин сульфіту натрію до знебарвлення фуксину(блідо-рожевий колір). Приготовлену суміш

122

MnSO4·4H2O – 0,05; вода дистильована – 1000 мл; рН 6,2–6,5. Середовище стерилізують при 0,5 атм упродовж 20–30 хв.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11 1. Картопляний агар

200 г очищеної картоплі заливають1000 мл водопровідної води і кип’ятять упродовж 15 хв. Відвар зливають у стакан, охолоджують, доводять рН до 7,0–7,2 за допомогою 10 %-ного розчину NaHCO3, фільтрують через ватно-марлевий фільтр та додають агар. Стерилізують при 1 атм упродовж 30 хв.

специфічності

Склад (г/л): пептон – 10,0; NaCl – 5,0; Na2HPO4 – 0,7; глюкоза (або лактоза, або сахароза) – 3,6; феноловий червоний – 0,02; вода дистильована – 1000 мл. Колір середовища має бути червоним. Стерилізують середовище при 0,5 атм упродовж 30 хв.

3. O/F- середовище Хью–Лейфсона

Склад (г/л): пептон – 2,0; NaCl – 5,0; К2HPO4 – 0,3; глюкоза – 10,0;

бромтимоловий синій – 0,03; агар – 3,0; вода дистильована – 1000 мл. Колір середовища зелений, рН 7,1–7,2. Стерилізують середовище при0,5 атм упродовж 30 хв.

4. MRVP-середовище

Склад (г/л): пептон – 7,0; К2HPO4 – 5,0; глюкоза – 5,0; вода дистильована

– 1000; рН 6,9. Стерилізують середовище при 0,5 атм упродовж 30 хв.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12 1. Розчин Люголя

Приготування розчину аналогічно наведеному у п. 1 (лабораторна робота

№ 4).

2. Розчин метилового червоного (метилрот)

0,02 г (0,10) г метилового червоного розчиняють у 100 мл етанолу 60°. 3. Розчин α-нафтолу

5,0 г α-нафтолу розчиняють у100 мл етанолу 96°. Розчин зберігають у темному посуді у холодильнику.

4. 40 %-ний розчин КОН

40 г КОН розчиняють у 60 мл дистильованої води. 5. М’ясо-пептоно-желатинове середовище

До 100 мл МПБ добавляють10–15 г желатини, залишають суміш для набухання желатини, потім розчиняють за повільного нагрівання на водяній бані (температура 40–45 °С). Доводять рН розчину до значення7,0 за допомогою 10 %-ного розчину NaHCO3, фільтрують через паперовий фільтр (у включеній сухо-жаровій шафі або«гарячому» автоклаві, щоб желатина не застигла). Розливають у пробірки і стерилізують дробно текучою парою три рази по 30 хв або один раз при 0,5 атм упродовж 20 хв.

6. Молоко з метиленовим синім

123

Свіже молоко доводять до кипіння, залишають у прохолодному місці на одну добу, звільняють молоко від вершків, знову кип’ятять, залишають на одну добу і вдруге знімають вершки. Для видалення вершків можна користуватися ділильною воронкою. Знежирене молоко фільтрують через товстий шар вати, підлужнюють до рН 7,2 10 %-ним розчином Na2CO3. Далі до молока додають 2 мл 1 %-ного водного розчину метиленового синього. Розливають молоко у стерильні пробірки по 5 мл і стерилізують дробно текучою парою три рази по 30 хв або один раз при0,5 атм упродовж 10 хв. Перегрів супроводжується карамелізацією. Після охолодження середовище має голубий , колірза відновлення метиленового синього набуває кремового кольору.

7. Аргініновий бульйон

Склад (г/л): пептон – 5,0; дріжджовий екстракт – 3,0; глюкоза – 1,0; бромкрезоловий пурпуровий – 0,016; аргінін – 5,0; вода дистильована – 1000 мл. Колір середовища фіолетово-сірий, рН 6,5–6,9. Середовище стерилізують при 0,5 атм упродовж 20 хв.

8. Бульйон Хоттінгера

Основний перевар Хоттінгера розбавляють дистильованою водою 2у–3 рази, додають 0,5 % NaCl і 0,1 % K2HPO4, дововодять рН до 7,4–7,6. Розчин

дистильованої води. У цьому розчині змочують смужки фільтрувального паперу і висушують. Папірці безколірні. За позитивної реакції на сірководень папірці чорніють.

10. Індикаторні папірці для визначення індолу

Готують насичений розчин щавлевої кислоти, У цьому розчині змочують смужки фільтрувального паперу і висушують. Папірці безколірні. За позитивної реакції на індол папірці червоніють.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13 1. Нітратний бульйон

До МПБ додають 0,1 % KNO3, стерилізують при 0,5 атм упродовж 20 хв. 2. Напіврідке нітратне середовище

кількох годин. Якщо мікробним клітинам притаманна оксидазна активність, то

за присутності N,N-диметилпарафенілендиаміндигідрохлориду вона забарвлюється у червоно-бурий колір.

4. 3 %-ний розчин перекису водню

124

Перекис водню концентрований (реактив) розбавляють дистильованою водою у 10 разів, або використовують аптечний розчин.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

1.Реактив Грісса

Сухий реактив.

2.Середовище Гетчинсона

Склад (г/л): NaNO3 − 2,5; KH2PO4 − 0,1; NaCl − 0,1; CaCl2·2H2O − 0,1; MgSO4·7H2O − 0,3; FeCl3·6H2O − 0,001, агар-агар −2 %.

3. Середовище Гільтая

Розчин 1: (г/ 25 мл дистильованої води): KNO3 − 0,2; KH2PO4 – 0,2;

аспарагін – 0,1.

Розчин 2: (г/ 5 мл дистильованої води): лимоннокислий калій чи натрій

(цитрат тризаміщений) – 0,5; MgSO4·7H2O – 0,2; CaCl2·2H2O – 0,02; FeCl3·6H2O

– сліди.

Розчини 1 і 2 зливають, доводять об’єм до 100 мл дистильованою водою. рН середовища – 7,0. Середовище розливають високим шаром у пробірки і стерилізують при 0,5 атм упродовж 20 хв.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15 1. Середовище Ешбі

Склад Ешбі (г/л): маніт (або глюкоза, або сахароза) – 20; K2HPO4 – 0,2; MgSO4·7H2O – 0,2; NaCl – 0,2; K2SO4 – 0,1; CaCO3 – 5,0; рН середовища 6,0−6,5.

125

126

127