Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Микра (лабы) НЯ.pdf
Скачиваний:
59
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
3.91 Mб
Скачать

молібден, залізо та сірка, і білка, який містить залізо та сірку. Як сам фермент, так і процес азотфіксації є дуже чутливими до молекулярного кисню. Для фіксації азоту необхідні енергія та відновлювальні еквіваленти, які можуть бути одержані в процесі фотосинтезу, дихання чи бродіння.

У багатьох бактерій нітрогеназа утворюється тільки , тодіколи вона необхідна, тобто за відсутності джерела зв’язаного . азІотуни амонію пригнічують синтез нітрогенази.

Перетворення аміаку (амонію) на нітрат – нітрифікація – здійснюється нітрифікуючими бактеріями. Проте немає таких бактерій, які б перетворювали аміак безпосередньо в нітрат. В його окисненні завжди беруть участь дві групи бактерій: одні окиснюють аміак, утворюючи нітрит, інші окиснюють нітрит у нітрат.

 

 

 

Нітрифікуючі бактерії

 

 

 

 

Бактерії, які окиснюють

 

Бактерії, які окиснюють

 

 

аміак (Nitroso-)

 

нітрит (Nitro-)

 

 

 

NH4+ + 1 ½ O2 ® NO2- + 2 H+ + H2O

 

NO2- + ½ O2 ® NO3-

 

 

Nitrosomonas europaea

 

Nitrobacter winogradskyi

 

 

Nitrosococcus oceanus

 

Nitrobacter agilis

 

 

 

Nitrosospira briensis

 

Nitrospira gracilis

 

 

 

Nitrosolobus multiformis

 

Nitrococcus mobilis

 

 

 

Нітрифікатори

 

грамнегативні

бактерії, які

належать

до

родини

Nitrobacteriaceae.

До

 

останнього

 

часу

їх

вважали

обліга

хемолітоавтотрофами, оскільки вони не використовують органічні субстрати,

 

які були добавлені в поживні середовища. Проте нині існує багато сумнівів

 

щодо облігатності нітрифікаторів. Так, виявилося, що Nitrobacter winogradskyi

 

здатний використовувати ацетат для синтезу деяких клітинних речовин(білків,

 

полі-b-оксибутирату).

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль процесів нітрифікації в грунті. У грунті, який інтенсивно аерується,

 

іони амонію, що вивільнюються в результаті мінералізації азотвмісних речовин,

 

швидко окиснюються. Перехід катіону (NH4

+ ) в аніон (NO3ˉ) супроводжується

 

підкисленням грунту

і

підвищенням

 

розчинності

мінералів(солей

калію,

 

кальцію, магнію та фосфорної кислоти). Тому в нітрифікаторах убачають важливий фактор підвищення родючості грунтів. Але нині ця думка змінилася. Виявилося, що іони амонію затримуються в грунті значно довше і краще нітрату, який легко вимивається. У зв’язку з цим з’явилася тенденція до обмеження нітрифікації в грунтах сільськогосподарських угідь. Вишукуються речовини, які здатні специфічно пригнічувати ріст нітрифікуючих бактерій і стати “стабілізаторами” грунтового азоту.

Слід враховувати, що ріст і метаболізм автотрофних нітрифікаторів проходить нормально лише за рН 7–8. Діапазон рН, в якому відбувається повна нітрифікація від аміаку до нітрату, є дуже вузьким, оскільки і аміак (за високих значень рН), і азотна кислота (за низьких значень рН) спричиняють токсичний вплив на Nitrobacter.

115

Нітрифікуючі бактерії опосередковано беруть участь у руйнуванні різних споруд, для яких будівельним матеріалом є вапно та цемент. Це пов’язано з тим, що нітрифікатори окиснюють аміак, який є в атмосфері та екскрементах тварин, до азотної кислоти.

Кругообіг фосфору. У біосфері фосфор представлений майже винятково у вигляді фосфатів. У живих організмів фосфорна кислота існує у формі ефірів. Після відмирання клітин ці ефіри швидко розкладаються, що супроводжується

вивільненням іонів фосфорної

кислоти. Для рослин доступною

формою

фосфору в грунтах є вільні

іони ортофосфорної кислоти(Н3РО4).

Їх

концентрація часто буває низькою; ріст рослин, як правило, лімітується не

загальною недостатністю фосфатів, а

утворенням малорозчинних його сполук

(апатити, комплекси з важкими металами). У багатьох місцях фосфат з добрив потрапляє у проточні водойми. Оскільки концентрація іонів заліза, кальцію та алюмінію в водоймах є невисокою, фосфат залишається у розчинній формі, що супроводжується евтрофізацією водойм, особливо сприятливою для розвитку

азотфіксувальних

ціанобактерій. У

грунтах

же

внаслідок

утворення

нерозчинних солей

фосфати найчастіше швидко

стають

недоступними для

рослин.

 

 

 

 

 

Фосфор та азот як фактори, лімітувальні продукцію біомаси.

Елементами, що обмежують ріст рослин і тим самим продукцію біомаси як на суші, так і в океанах, є фосфор та азот. За даними табл. 15.1 можна розрахувати, скільки біомаси може бути синтезовано з елементів, які містяться в 1 м3 морської води. З 28 г вуглецю може утворитися 60 – 100 г біомаси, з 0,3 г азоту – 6, а з 0,03 г фосфору – лише 5 г. Отже, продукцію біомаси лімітують в основному фосфати. У морській воді навіть азотфіксувальні організми– ціанобактерії – не мають селективної переваги перед іншими.

 

Розподіл біоелементів у морській воді

Таблиця 15.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Елемент

Вміст у сухій речовині

Вміст у морській

 

Відношення

 

організмів (N),

воді (А),

 

А/N

 

 

г / 100 г

г/м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Калій

1

390

 

390

 

Вуглець

30

28

 

~1

 

Кремній

0,5

0,5

 

1

 

Азот

5,

0,3

 

0,06

 

Фосфор

0,6

0,03

 

0,05

 

Сірка

1

900

 

900

 

Залізо

1

0,05

 

0,05

 

Ванадій

0,003

0,0003

 

0,1

 

 

 

 

 

 

 

116

Завдання на виконання

1. Розглянути чашки з середовищем Гетчинсона(лабораторна робота №14). Навкруги зразків грунту на чашці розвиваються колонії

целюлозоруйнівних мікроорганізмів у вигляді жовтих, зелених, оранжевих та

 

коричневих

плям. У

місцях

утворення

колоній

 

фільтрувальний

папір

розкладається,

ослизнюється,

стає

прозорим. За

морфологією

можна

диференціювати колонії мікроміцетів, бактерій та актиноміцетів. Описати

 

морфологію колоній.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Зі зразків грунту одержати накопичувальну культуру денітрифікуючих

 

бактерій.

Для

цього

використовують

синтетичне

середовище

Гільтая

(лабораторна

робота

№14). У пробірки з середовищем Гільтая вносять

шматочок грунту, заливають шаром вазелінової олії (5 мм), щільно закривають

 

резиновими корками і вирощують упродовж 7−10 діб при 30−35 °С.

 

 

3. Зі зразків грунту одержати накопичувальну культуруанаеробних амоніфікаторів. Для виявлення анаеробних амоніфікаторів використовують м’ясний бульйон з добавленням 2 % пептону. Середовище наливають високим шаром у великі пробірки, щільно закривають пробками і стерилізують. Пробірки з середовищем засівають шматочком грунту, під пробку підвішуюють смужку червоного лакмусового паперу(для виявлення аміаку) і смужку фільтрувального паперу, змоченого 10 %-ним розчином оцтовокислого свинцю (для виявлення сірководню). Пробірки інкубують при 25−28 °С упродовж 3−5 діб.

4.

Зі

зразків

грунту

одержати

накопичувальну

ку

азотфіксувальних

мікроорганізмів.

Виявлення

азотфіксувальних

бактерій

здійснюють на синтетичних середовищах, в яких відсутні джерела азотного

живлення. (середовище

Ешбі). Склад

середовища

Ешбі(г/л): маніт (або

 

глюкоза, або сахароза) – 20; K2HPO4 – 0,2; MgSO4·7H2O – 0,2; NaCl – 0,2; K2SO4

 

– 0,1; CaCO3 – 5,0; рН

середовища 6,0−6,5. Нестерильне середовище Ешбі

розливають по 50 мл в колби об’ємом250 мл, вносять шматочок грунту (1/2

 

чайної

ложки), закривають

ватними

пробками

і вирощують на

качалці

при

28−30 °С упродовж 5−7 діб.

 

 

 

 

 

 

 

Контрольні запитання

1.Охарактеризуйте виділені Вами мікроорганізми-деструктори целюлози.

2.Назвіть бактерії, які беруть участь у кругообігу азоту в природі.

3.Охарактеризуйте процес денітрифікації.

4.Яка роль процесів денітрифікації у природі?

5.У чому полягає суть процесу нітрифікації? Які бактерії беруть участь у нітрифікації?

6.Яка роль процесів нітрифікації у природі?

7.Охарактеризуйте азотфіксувальні бактерії.

8.Як відбувається кругообіг фосфору у природі?

117

9.

Як

здійснюється

виділення

накопичувальної

куль

денітрифікуючих бактерій?

 

 

 

10. Як здійснюється виділення накопичувальної культури амоніфікаторів?

 

11.

Як

здійснюється

виділення

накопичувальної

культ

азотфіксувальних бактерій?

Лабораторна робота № 16

УЧАСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ У ПЕРЕТВОРЕННІ РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ У ПРИРОДІ (підсумкове заняття) ( 4 год.)

Мета роботи: проаналізувати результати роботи з одержання накопичувальних культур денітрифікаторів, амоніфікаторів та азотфіксаторів, охарактеризувати властивості одержаних накопичувальних куль (лабораторні роботи № 14–16).

Матеріали та обладнання: реактив Несслера, розчин Люголя, мікроскоп, предметні та накривні скельця, спиртівки, бактеріологічні петлі, піпетки.

Завдання на виконання

1. Розглянути пробірки з середовищем Гільтая(лабораторна робота №15). Розвиток анаеробних денітрифікаторів супроводжується помутнінням

середовища,

виділенням

газів СО2 і N2. Нерідко за розвитку бактерій

Pseudomonas

aeruginosa

спостерігається позеленіння рідини(утворюється

зеленувато-синій пігмент). Описати характер росту денітрифікуючих бактерій.

Протікання процесу

денітрифікації можна контролювати за зникненням

нітратів і нітритів з середовища за якісною реакцієюз дифеніламіном і за

появою

аміаку у

середовищі з

реактивом Несслера. У фарфорову чашку

вносять

3−4 краплі

концентрованої

сірчаної кислоти, добавляють кристалик

дифеніламіну, і після його розчинення −1 краплю досліджуваної рідини. За наявності азотної кислоти рідина забарвлюється у темно-синій .колірДля виявлення аміаку до кількох крапель середовища добавляють краплю реактива Несслера. За присутності слідових кількостей аміаку рідина набуває жовтого кольору, а за вищої концентрації – утворюється коричневий осад.

Провести якісну реакцію на аміак(з реактивом Несслера). Приготувати препарат “роздавлена крапля”, розглянути під мікроскопом, визначити морфологічні особливості бактерій. Замалювати.

2. Розглянути пробірки з амоніфікаторами(лабораторна робота № 15).

Описати якісну реакцію на присутність продуктів амоніфікації: амонію (посиніння лакмусового папірця) та сірководню (почорніння індикаторного

папірця). Приготувати

препарат “роздавлена

крапля”, розглянути

під

мікроскопом, визначити морфологічні особливості бактерій. Замалювати.

 

118