Витрати на імпорт Рис. 1. Ефект мультиплікатора: Як витрати туристів циркулюють в економіці (World Tourism Organization, Madrid, 1982) [5, с.138]

Досліджуючи вплив туризму на економіку України, слід зазначити, що сьогодні такий аналіз в Україні фактично не проводиться, відсутні будь-які ґрунтовні дослідження на предмет економічного впливу туризму, а ті, що наявні, - базуються на основних статистичних показниках туристичної сфери – обсягах виїзних, в’їзних та внутрішніх туристичних потоків, кількості готелів та інших закладів тимчасового розміщення тощо, які, проте не дають відповіді на питання щодо масштабу впливу туризму на економіку нашої держави. Найважливішими характеристиками впливу туризму на економіку держави є рівень зайнятості, вклад туризму у ВВП, рівень капітальних інвестицій, рівень зайнятості та ін.

Однією із найбільш авторитетних організацій, яка займається вивченням впливу туризму на економіку держави та складанням прогнозів щодо ролі і місця туризму в структурі економіки країн світу є Всесвітня рада з туризму та подорожей (WTTC). Так, зокрема, при визначенні економічного впливу туризму на економіку різних країн, у звіті вищезгаданої організації використовуються два різні поняття – туристична індустрія (tourism industry) та туристичне господарство (tourism economy). Термін «туристична індустрія» вживається на означення тих сегментів різних галузей, що належать до туризму у «вузькому сенсі» - заклади розміщення, ресторани, кафе, туристичні агенства та туристичні оператори, тобто підприємства, які повністю або в більшій мірі орієнтовані на обслуговування туристів. Термін «туристичне господарство» використовується на означення туристичного сектору в більш широкому понятті – наприклад, транспорт та інші галузі, які залежать від розвитку туризму.

Особливе місце відводиться туризму у створенні робочих місць і розв'язанні проблеми зайнятості. Туризм охоплює багато секторів економіки і цим ускладнює визначення точної оцінки кількості працівників, зайнятих у сфері туризму. Крім того, вирішення проблеми реальної оцінки ускладнюється ще й специфічним характером праці (сезонність, робота за сумісництвом, тимчасова робота тощо). [3, с. 123]

Облік робочих місць, створених за рахунок туризму, ведеться за такими видами зайнятості:

– пряма зайнятість – особи, що працюють на туристичних підприємствах (готелі, ресторани, магазини для туристів тощо), а також туристичні агентства і бюро подорожей;

– непряма зайнятість – робочі місця, створені в таких постачальних секторах, як сільське господарство, рибальство і промисловість;

– генерована зайнятість – додаткові робочі місця, які підтримуються завдяки витраті доходів, одержаних працівниками сфер прямої і непрямої зайнятості;

– зайнятість у будівництві – робочі місця, які створюються при будівництві туристичної інфраструктури (це, звичайно, тимчасове явище, але може бути і довгостроковим у місцях, де туризм лише розвивається) [1, с.26].

За підрахунками Всесвітньої ради з подорожей та туризму кількість робочих місць, створених завдяки туризму в Україні, залежно від визначення туристичного сектору, коливається у 2008 році від 268,4 тис. (туристична індустрія) до 1571,5 тис. (туристичне господарство), що складає 1,3% та 7,6% відповідно від загального рівня зайнятості. Див. Табл. 1. Слід зазначити, що ці показники є дещо нижчими від аналогічних показників в інших країнах. Під зайнятістю в туристичній індустрії (пряма зайнятість) фахівці WTTC розуміють робочі місця, що безпосередньо, т.зв. «лице-в-лице», контактують з туристами (готелі, ресторани, підприємства з прокату автомобілів, заклади розваг тощо). До зайнятості в готельному господарстві, окрім кількості робочих місць, створених безпосередньо туристичною індустрією, додаються робочі місця, створені постачальниками туристичної індустрії – наприклад, постачальники закладів харчування та розміщення, постачальники авіакомпаній та ін. Як видно з вищенаведених визначень, фактично зайнятість в туристичній індустрії – це пряма зайнятість, а зайнятість в туристичному господарстві – це пряма та непряма зайнятість.

Як очікують фахівці WTTC, у 2009 році українська туристична індустрія генерує 232 тис. робочих місць (пряма зайнятість), що складе 1,2 % від загального рівня зайнятості у 2009 році; за прогнозами, аналогічний показник у 2019 році складатиме 282 тис. робочих місць, тобто 1,4% від загальної кількості робочих місць в країні. У свою чергу, показник зайнятості населення у туристичному господарстві загалом (пряма+непряма зайнятість) у 2009 році складе 1275 тис. місць (6,4 % від загальної кількості робочих місць), або ж кожне з 15,7 робочих місць, а у 2019 році – 1477 тис. (7,3% відповідно), або ж кожне з 13,8 робочих місць. [7]

Таблиця 1.