Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вуйцик_2009_42.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
129.02 Кб
Скачать

УДК 338.48

Вплив туризму на економіку україни о. Вуйцик

Львівський національний університет імені Івана Франка

Україна, м.Львів, вул. Дорошенка, 41/4

e-mail: olha_vuytsyk@ukr.net

У статті розглянуто підходи щодо вимірювання впливу туризму на економіку України; на основі експертних оцінок, здійснених спеціалістами Всесвітньої Ради з подорожей та туризму, проаналізовано основні показники, що характеризують економічний вплив туризму – частку туризму у ВВП, кількість створених робочих місць, динаміку рівня урядових витрат на розвиток туристичної індустрії України тощо.

Ключові слова: туризм, Всесвітня Рада з подорожей та туризму, туристична індустрія, туристичне господарство, частка туризму у ВВП, рівень зайнятості в туризмі.

У наступному десятилітті Україна має усі шанси стати однією із провідних держав у сфері подорожей та туризму. Багаті природні туристичні ресурси країни, її повна перипетій історія та багатство культурного й етнічного різноманіття уже давно дивують світ - до певної міри, мабуть, внаслідок того, що довгий період Україна перебувала за «залізною завісою».

Однак болісний перехід від планової до ринкової економіки після краху Радянського Союзу наніс важкий удар інфраструктурі туристичного комплексу, транспорту, системах зв’язку тощо.

В науковому середовищі все частіше і частіше можна почути дискусії навколо ролі і місця туризму в економіці, впливу туризму на економіку як на загальнодержавному, так і на регіональному чи навіть місцевому рівнях.

Вагомість туризму для національної економіки є нечітко визначеною, оскільки в загальній кількості спожитих у певному періоді товарів та послуг (а також окремо за кожною з галузей економіки) неможливо виокремити ту їх частку, що припадає на споживання туристів (туристське споживання), тобто забезпечене лише завдяки туристичній діяльності і залежить від грошових витрат туриста. Ці питання вирішуються шляхом розрахунків на підставі наявних статистичних даних, статистичних досліджень та експертних оцінок, виходячи з нормативів споживчих витрат туристів.

Оцінка впливу туризму на економіку базується на загальноекономічних підходах. Ці підходи розвивались, модифіковувались та удосконалювались для найбільш придатного використання у туризмі. Методами, що використовуються для вимірювання впливу туризму на економіку, є:

  1. Моделі, базовані на аналізі «затрати-випуск» (Input-output analysis). Це математичні моделі, які описують рух коштів між різними секторами економіки. Ці потоки можна передбачити, знаючи, що саме кожна з галузей економіки купує в інших галузей для того, щоб виготовити одиницю власної продукції. При використанні цієї моделі необхідно враховувати відтоки (імпортовані товари і послуги, які використовуються в туризмі, готельне обладнання і постачання матеріалів, виплати іноземним компаніям, що управляють готелями тощо) шляхом розмежування між товарами та послугами, що виготовляються місцевими підприємствами, та тими, що імпортовані, оскільки імпортовані компоненти не входять до ланцюга місцевого випуску. У випадку рекреаційно-туристичного комплексу, застосування моделей «затрати-випуск» є доволі-таки ускладненим, оскільки розрахунки повинні базуватися не лише на розвинутій системі туристичних рахунків, але й на розвинених національних рахунках. Окрім того, необхідною є детальна інформація по імпортованих ресурсах кожної з галузей, що входять до рекреаційно-туристичного комплексу. [ 6, с.97]

  2. Обчислювані моделі загальної рівноваги (Computable General Equilibrium Models). Незважаючи на те, що ці моделі базуються на схожих припущеннях та даних, що й модель «затрати-випуск», проте в них упускаються певні обмеження, що присутні в попередніх моделях. Туризм спричиняє вплив на різні змінні, і модель вираховує новий стан рівноваги в умовах зміни в туристичному попиті та пропозиції. Ці взаємозв’язки моделюються. Ці моделі можуть враховувати вплив зміни попиту на, до прикладу, ціни на ресурси, працю, капітал тощо. На відміну від моделей «затрати-випуск», моделі загальної рівноваги значно відрізняються вхідними даними, гіпотезами та структурою. Більшість з них не знайшли широкого застосування на практиці, що робить їх малопридатними для використання для міжнародних співставлень.

  3. Однією із найавторитетніших теорій визначення впливу туризму на економіку є теорія мультиплікатора. Визначення мультиплікатора ґрунтується на кейнсіанському аналізі. Теорія мультиплікатора базується на визнанні того, що різноманітні сектори економіки є взаємозалежними. Іншими словами, так само як придбання первинних факторів виробництва (наприклад, праці), туристичний комплекс також купуватиме допоміжні товари, що виготовляються різними галузями (наприклад, готелі потребуватимуть продукти харчування, напої тощо). А це означає, що будь-яка зміна туристичного попиту не тільки впливатиме на галузі, що безпосередньо займаються обслуговуванням туристів, але також зачепить постачальників тих галузей, що пов’язані з туризмом, постачальників цих постачальників. Зважаючи на взаємозалежність секторів економіки, будь-яка зміна в кінцевому попиті призводить до змін в обсягах виробництва, доходів, зайнятості тощо, які (зміни) можуть бути більшими, рівними чи меншими за первинні зміни.

Термін «мультиплікатор» позначає відношення зміни однієї з вищезгаданих змінних (доходи, зайнятість тощо) до зміни кінцевого попиту.

Виділяють три типи мультиплікаторів:

  • мультиплікатор виробництва – відношення змін у загальному обсязі виробництва в економіці до початкових змін у туристичних витратах;

  • мультиплікатор доходів – вимірює зміни в доходах (заробітній платні, прибутках тощо), що відбуваються в економіці як результат змін або обсягу, або розподілу туристичних витрат;

  • мультиплікатор зайнятості – демонструє зміни в чисельності зайнятих на умовах повної зайнятості, що спричинені зміною або обсягу туристичних витрат, або їх розподілу. [4, с.356]

Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) схематично проілюструвала ефект мультиплікатора (див. Рис. 1.)

Туристи витрачають Підприємства туризму Кінцеві вигодонабувачі:

кошти на: витрачають на:

Проживання

Харчування

Розваги

Одяг

Подарунки та сувеніри

Фотографії

Особиста гігієна, лікарства, косметика

Внутрішній транспорт

Екскурсії

Інше

Заробітні плати працівникам

Премії

Податки на зарплату

Музика і розваги

Адміністративні та загальні витрати

Професійні послуги

Продукти харчування, напої

Купівля матеріалів та комплектуючих

Витрати на ремонт та обслуговування обладнання

Реклама, промоція, зв’язки з громадськістю

Комунальні послуги – газ, світло, вода

Транспорт

Патенти, ліцензії

Страхові внески

Оренда приміщень та обладнання

Відсотки за кредити

Податки

Бюджетні платежі

Автомобільні підприємства

Адвокати

АЗС

Арт-галереї

Архітектори

Банківські працівники

Бухгалтери

Видавництва

Електрики

Інженери

Кінотеатри

Кондитерські

Культурні установи

Курорти

Лікарі

Магазини меблів

Магазини одягу

Магазини побутової техніки

Магазини подарунків

Народні ремісники

Пекарні

Підприємства з прокату автомобілів

Портьє

Пральні

Прибиральниці

Ресторани

СТО

Стоматологи

Страхові компанії

Транспортні підприємства

Уряд:

Освіта

Охорона здоров’я

Транспортна інфраструктура (дороги)

Фермери

Художники

Інші

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.