1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України: затверджений Законом урср від 10.12.1971 р. № 322-vііі // Відомості Верховної Ради урср. – 1971. – додаток до № 50. – Ст. 375.

3. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. №803-ХІІ (зі змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – Ст. 170.

4. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. № 875-XII (із змін. та доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252.

5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуван­ня на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ (зі змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради Украї­ни. – 2000. – № 22. – Ст. 171.

6. Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: Указ Президента України від 22.10.1996 р. № 77/96 //Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.ІІ / укладачі: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 258-259.

7. Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді: Указ Президента України від 06.10.1999 р. № 1285/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – №40. – Ст. 1990.

8. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 7 березня.

9. Порядок проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України “Про реалізацію статті 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укра­їні” від 27 грудня 2006 р. № 1836 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 24 січня.

10. Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України “Про реалізацію статті 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 27 грудня 2006 р. № 1836 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 24 січня.

11. Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1996 р. №992 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.ІІ / укладачі: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 259-264.

12. Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 578 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 7 травня (№ 85-86).

13. Болотіна н. Б. Трудове право України: підручник / Болотіна н. Б. – 5-те вид., перероб. І доп. – к.: Знання, 2008. – 860 с.

14. Гаврилина А. К. Законодательство о занятости населения в государствах СНГ (аналитический обзор) / Гаврилина А. К. // Право и экономика. – 1998. – № 6. – С. 111-115.

15. Дей М. Реалізація трудових прав працівниками-мігрантами в Україні: деякі проблеми / Дей М. // Право України. – 2006. – № 8. – С. 48-51.

16. Запара С. Шляхи забезпечення продуктивної зайнятості в Україні / Запара С. // Право України. – 2005. – № 11. – С. 72-75.

17. Заржицький О. Правове регулювання працевлаштування іноземних громадян в Україні / Заржицький О., Сидоренко О., Башмаков В. // Право України. – 1997. – № 2. – С. 55-57.

18. Кучер Г. Механізм забезпечення додаткових гарантій зайнятості соціально вразливих осіб на ринку праці / Кучер Г. // Соціальний захист. – 1999. – № 1. – С. 57-59.

19. Муравьева А. Л. Обучение безработных в странах Западной Европы: некоторые аспекты организации и финансирования / Муравьева А. Л. // Труд за рубежом. – 2001. – № 1. – С. 51-65.

20. Пастухов В. Правові проблеми ринку праці в Україні / Пастухов В. // Право України. – 1996. – № 5. – С. 30-33.

21. Правовое регулирование рационального использования трудовых ресурсов / отв. ред.: А. Р. Мацюк, З. К. Симорот. – К.: Наук. думка, 1989. – 224 с.

22. Ротань в. Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Ротань в. Г., Зуб і. В., Стичинський б. С. – 8-ме вид., доп. І перероб. – к.: а.С.К., 2007. – 944 с.

23. Скачкова Г. С. Труд иностранцев в России: правовое регулирование: науч.-практ. пособие / Скачкова Г. С. – М.: ВолтерсКлувер, 2006. – 264 с.

24. Товарова Н. Европейский рынок труда: противоречия и компромиссы / Товарова Н. // Современная Европа. – 2004. – № 4. – С. 114-122.

25. Трудове право України: підручник / за ред. Н. Б. Болотіної, г. І. Чанишевої. – к.: т-во “Знання”, коо, 2001. – 564 с.

26. Трудовое право: в вопросах и ответах: учеб.-справоч. пособие / под ред. В. В. Жернакова. – 5-е изд., перераб. и доп. – Х.: Одиссей, 2007. – 664 с.

27. Черешнюк В. Регулювання в праві Євросоюзу вільного руху робочої сили / Черешнюк В. // Право України. – 2004. – № 12. – С. 112-114.

28. Яценко В. “Безробіття по-українськи” в цифрах і фактах / Яценко В. // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 6. – С. 17- 22.

Термінологічний словник Зайнятість населення – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Державна служба зайнятості – державний орган, створений для реалі­зації політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідго­товки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацю­ючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Працевлаштування громадян – система організаційних, економічних, правових заходів, спрямованих на забезпечення трудової зайнятості населення, включаючи надання допомоги громадянам в отриманні роботи за їх спеціальністю і кваліфікацією або направлення на виробниче навчання при відсутності у них необхідної підготовки.

Підходяща робота – робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.

Громадські оплачувані роботи – роботи, що організовуються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за участю державної служби зайнятості на підприємствах, в установах і в організаціях комунальної власності і за договорами для осіб, зареєстрованих як безробітні.

Безробітні – громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи?