Джерела формування оборотних коштів

Мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел:

• статутний капітал ;

• відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення;

• цільове фінансування та цільові надходження;

• приріст сталих пасивів.

На вже діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є чистий прибуток, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.

Сталі пасиви - це мінімальна стійка заборгованість із зарплати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців.

Хоча нині в бухгалтерському балансі не відокремлюють сталі пасиви, але вони мають місце на підприємстві.

Розмір мінімальної заборгованості із заробітної плати залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується.

Мінімальна заборгованість резерву майбутніх платежів створюється головним чином за рахунок нарахувань на оплату відпусток.

На підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням за не відвантажену продукцію, нагромадження на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов’язань постачальниками продукції та через інші обставини ,що спричиняють потреби в додаткових коштах. Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливо. Тому підприємство змушене звертатись до залучення короткострокових кредитів, комерційного кредиту та кредиторської заборгованості.

Визначення наявності власних оборотних коштів

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (П(С)БО 2) "Баланс" власні оборотні кошти підприємства становлять різницю між підсумковою сумою розділу 1 пасиву балансу (форма №1) "Власний капітал" з додаванням суми "Довгострокові кредити банків" та підсумок розділу 1 активу балансу.

Отже, із суми рядка 380 розділу 1 пасиву балансу "Власний капітал" та суми рядка 440 "Довгострокові кредити банків" вираховується сума показників розділу 1 активу "Необоротні активи"(рядок 080).

Порівняння наявності власних оборотних коштів з поточною потребою в них дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів. Поточна в оборотних коштах = різниці суми всіх поточних активів (підсумок розділу 2 активу балансу, рядок 260) та грошових коштів (рядок 230 та рядок 240 розділу 2 активу) – короткострокові зобов’язання (підсумок розділу 4 пасиву балансу, рядок 620).

Неможливість покрити поточну потребу в оборотних коштах власними засобами означає нестачу або цілковитий брак власних оборотних коштів.

Це може статися з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання ,не взятих до уваги своєчасно, через стихійне лихо чи з інших причин, зокрема: незадовільної роботи маркетингової служби, невиконання планів прибутку, слабкої відповідальності підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання, наявності значної дебіторської заборгованості покупців.

Причиною цілковитого браку власних оборотних коштів може бути значне підвищення цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в разі перевищення власних оборотних коштів над їхню потребу. Він може виникати внаслідок перевиконання плану прибутку, неповного внеску платежів до бюджету, безплатного надходження (отримання) товарних цінностей від інших організацій, неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом.

Цей надлишок може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, причому тільки тоді, коли темпи зростання нормативних запасів не випереджають темпів зростання обсягів виробництва.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів за вартістю майна підприємства:

=

фактична наявність (вартість) оборотних коштів, грн.;

вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яка частка в майні підприємства належить підприємству.