Практична робота №3 Тема: « Оборотні кошти на підприємстві ».

Мета: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з визначення потреби в оборотних коштах, наявності та ефективності використання оборотних коштів.

Вид заняття: практична робота.

Методи проведення заняття: пояснення, бесіда, самостійна робота студента.

Матеріально - технічне, інформаційне та дидактичне забезпечення: калькулятори, завдання практичної роботи.

Рекомендована література:

1.Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д Білик , Л.Д. Буряк та ін.. (Розділ 5, ст. 186 -222).

2.Фінанси підприємств : Навч. Посібник /Зятковський І.В.(Розділ 4,ст. 99-127)

3.Г.Г.Кірейцева «Фінанси підприємств» Навчальний посібник – Київ, УУП 2002( ст.113-115)

Основні теоретично - розрахункові положення теми.

Оборотні кошти-це грошові ресурси , які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виробничої продукції.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежить від того , в якій сфері він функціонує: виробничій, торгово-посередницькій, сфері послуг.

У виробничій сфері оборотні кошти авансуються в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

До виробничих фондів належать: сировина ,основні й допоміжні матеріали ,напівфабрикати, тара, паливо, запасні частини для ремонтів, малоцінні та швидкозношувальні предмети, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу - це залишки готової продукції на складі підприємств відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках у дебіторській заборгованості, а також укладені у короткострокові цінні папери.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється шляхом їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів ,які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать :

- умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями : кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей ,форми розрахунків за матеріальні цінності;

- організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

- умови реалізації продукції : кількість споживачів готової продукції, їх місцезнаходження ,призначення продукції.

У разі відповідності складу, структури і наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство отримуватиме прибуток з мінімальними витратами.

У разі зниження оборотних коштів можливі потреби в постачанні й виробничому процесі ,зменшення обсягу виробництва та прибутку , виникнення прострочених платежів і заборгованості ,інші негативні явища в господарській діяльності.

Надлишок оборотних коштів призводить до накопичення надмірних запасів сировини, матеріалів, послаблення режиму економії, створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

На підприємствах використовують 2 методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий та економічний.

Прямий метод передбачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних коштів. Обчислений прямим методом норматив щорічно коригується підприємством з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обертання оборотних коштів. Також передбачає розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов’язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції. Він дає змогу робити індивідуального і сукупного нормативів.

Для корекції використовується економічний метод :обчислений прямим методом норматив на поточний рік ділять на 2 частини. До першої частини відносять нормативи оборотних коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, тара незавершене виробництво, готова продукція(виробничий норматив).До другої частини включають ті статті нормативних оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів устаткування, МШП(невиробничий норматив). Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до темпів зростання виробничої програми в плановому році. Невиробничий-збільшується на 50% від зростання виробничої програми.