Практична робота №2 “Використання матричних функцій і розв’язування економічних задач” Зразок виконання завдань до практичної роботи №2.

Мета роботи. Часто при роботі з таблицями виникає потреба застосувати одну і ту ж операціюдо цілого діапазону комірок або зробити розрахунки за формулами, залежними від великого діпазону даних. У даній роботі розглядаються прості і зручні засоби для роботи з такими діапазонами.

Примітка: Для виконання першого завдання потрібно при самостійній підготовці створити таблицю і копію таблиці на дискеті принести на заняття

1. a)За даними таблиці створити таблицю в EXCEL та заповнити її, використовуючи наведені дані:.

Місяць	Табельний Номер	Прізви- ще	Оклад	Кількість відпрацьова- них днів	Нарахова-но
9	1643	Білик	190	22
9	1644	Герус	200	22
9	1642	Жовтяк	180	22
9	1645	Мазний	210	22
10	1644	Герус	200	18
10	1657	Верес	170	6
10	1645	Мазний	210	22
Усього			Максимум	Середнє	Сума

b) Вирахувати дані по графі "Нараховано".

c) За допомогою функцій знайти дані по підсумковому рядку. Вивести формули, що використовувалися у таблиці.

В Еxcel ми створюємо таблицю, використовуючи наведені дані:

За допомогою функцій знаходимо дані по підсумковому рядку. Розглянемо формули, що використовувалися у таблиці. Найбільш частіше в таблиці використовувалася формула СУММ(). Наприклад, якщо потрібно знайти дані в стовпчику Нараховано, вводимо формулу: F9: =СУММ(F2:F8). Також можна скористатися командою Автосуммирование, яка знаходиться на панелі інструментів. У комірку D9 заносимо формулу =МАКС(D2:D8), у комірку Е9 заносимо =СРЗНАЧ(Е2:Е8).

Комірка – це основний елемент електронної таблиці, лише в ній може міститися якась інформація ( текст, значення, формули).

Для роботи з кількома комірками відразу необхідно виділити блок комірок. Це робиться в такий спосіб: клацнувши на комірці і утримуючи кнопку миші, протягнемо по аркушу покажчиком миші. При цьому буде зроблено виділення суміжних комірок. Блок описується двома адресами, розділеними знаком двокрапки – адресою верхньої лівої та нижньої правої комірок.

2. Розв’язати системи лінійних рівнянь AX=B, A³A^TX=B та обчислити значення квадратичної форми z=Y^TA²A^TY, де

A=, B=, Y=

Для операцій з матрицями в Еxcel застосовують такі засоби:

• Використання масивів у формулах у вигляді діапазонів.

• Спеціальні вбудовані функції: ТРАНСП, МУМНОЖ, МОБР, МОПРЕД. У всіх випадках при роботі з матрицями перед вводом формули потрібно виділити область на робочому аркуші, куди буде виведено результат обчислення.

Масив є прямокутною ділянкою даних, на яку є посилання у зазначених вище операціях. Формули, що обробляють масив, відрізняються від звичайних так:

• Перед уведенням формули виділяється вся ділянка масиву, куди буде виведено результат.

• Завершується введення таких формул натисканням Shift + Ctrl + Enter.

• Формула в результаті буде взята у фігурні дужки і повторюватися в усіх комірках ділянки.

3. Створити функції користувача за функціями:.

y= g= .

Функції в Excel використовуються для стандартних обчислень у робочих книгах. Значення, що використовуються для обчислення функцій, називаються аргументами. Значення, що повертаються функціями як відповідь, називаються результатами. Крім вбудованих функцій, можна використовувати в обчисленнях користувацькі функції, що створюються за допомогою засобів Excel.

Спочатку виконаємо команду Сервис - Макрос – Редактор Visual Basic. Далі у вікні виконуємо команду Insert – Module.

Далі виконуємо команду Insert – Prozedure … У вікні Add Prozedure даємо ім’я процедурі, наприклад У, потім вибіраємо тип Funktion.

Функція – це процедура, яка повертає результуюче значення у своєму імені. Головною перевагою функції перед процедурами є те, що їх можна використовувати безпосередньо у формулі, подібно змінній.

Спосіб створення функцій подібний способу створення процедур, але є певні розходження. Заголовок і кінцівка функції подібні заголовку і кінцівці процедури, але замість слова Sub використовується слово Function:

Function ім’я функції (аргументи).

Заголовок функції повідомляє ім’я функції і деякі аргументи. Крім того, через те, що функція використовується у формулі подібно змінній, то вона має і тип даних подібно змінній. Тип даних визначається в заголовку функції, за заголовком йде тіло функції, яке дозволяє розв’язати покладене на нього завдання. Особливою умовою функції є оператор присвоювання, який прискорює отримане значення імені функції безпосередньо перед закінченням її роботи. Закінчується функція оператором End Function.

Далі переходимо в робочу книгу і користуємося функцією У. Знаходиться вона у категорії Определённые пользователем.

Завдання до виконання практичної роботи №2