2.2 Аналіз діяльності Маневицького центру зайнятості

Економічна характеристика макросередовища. Маневицький район найбільший в Волинській області за територією і єдиний в Україні, де діють три державні і один міжгосподарський лісгоспи та лісомисливське господарство "Феміда-Інтер". У регіоні працює 4 промислових підприємства.

Далеко за межами району відома продукція ДП "Волиньторф", Маневицького, Городоцького, Колківського держлісгоспів. Поряд з ними ефективно діють 9 спільних підприємств з іноземним капіталом. Найбільші з них "POLKO" та "Екома". Обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу 9,9 дол.США. В районі створено (діє) 14 сільськогосподарських підприємства, 3 фермерських господарства, які виробляють продукцію тваринництва, вирощують зернові культури. Крім цього, у Маневичах працює завод з виробництва торфобрикетів, державне підприємство з обробки деревини, приватні пилорами. Спільне польсько-українське підприємство, що займається заготівлею грибів та ягід та експортом їх у країни ЄС.

Політичні фактори. Політична ситуація в Україні характеризується нестабільністю. Постійні політичні чвари між різними політичними партіями завдають досить багато клопотів та хвилювань для бізнесу. У зв’язку з цим, іноземні інвестори досить обережно вкладають свої гроші в українську економіку.

Правові фактори. Маневський центр зайнятості належить до державних установ і діє згідно з трудовим законодавством України. До основних законодавчих актів, які регулюють діяльність цієї державної установи належать Положення про Статутний капітал, Конституція України, Кодекс законів про працю України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про соціальний захист населення», та іншими законами Верховної Ради України, постановами Кабінету Міністрів України, указами Президента України.

Демографічні фактори. Населення Маневського району становить близько 57,4 тис. осіб, в тому числі міського населення близько 14 тис. чол. У районі є чи не найвищий показник народжуваності в Україні, оскільки на кожну тисячу жителів з’явилось на світ 14,9 дітей. Впродовж дев’яти місяців в області народилось понад 1,5 тис. дітей. Серед новонароджених малюків, як правило, переважають хлопчики: в цьому році на кожних 100 дівчаток, що з’явились на світ, припадало по 106 хлопчиків.

Дещо знизився рівень смертності населення (на 6,5 % менше, ніж рік тому). В поточному році зменшилась кількість укладених шлюбів. Впродовж дев’яти місяців поєднали свої долі 839 наречених пар, для порівняння, в минулому році за такий же період одружилась 531 пара. Водночас, поменшало розлучень, їх оформили 447 сімейних пар.

Отже, демографічна ситуація, яка склалась у Маневичах, характеризується позитивними тенденціями. Завдяки природному приросту та позитивному сальдо міграції збільшується загальна чисельність населення, поряд із зростанням народжуваності поступово зменшується смертність населення, дедалі більше громадян обирає для місця постійного проживання Волинську область.

Науково-технічні нововведення. З кожним роком Державні центри зайнятості на місцях поступово освоюють все новіші способи комунікацій із своїми клієнтами, використовуючи при цьому Інтернет-ресурси, мобільний зв'язок, пресу та інше сучасне обладнання. Немалої ваги у освоєнні нових технологій замає закордонний приклад державних центрів зайнятості європейських країн у яких є добре розвинений механізм соціального захисту населення від безробіття.

Природні фактори. Волинська область характеризується досить великим лісовим господарським потенціалом, тому тут досить вдало розвивається лісопереробний комплекс. Це екологічно чистий район, який характеризується досить чистим навколишнім середовищем.

Соціально-культурні фактори. Рівень освіти населення у Волинській області є середнім, однак навчальних закладів порівняно з іншими областями дещо менша кількість. Соціальні умови життя волинян можна вважати задовільними, оскільки, у регіоні досить розвинена інфраструктура соціальних структур, середні доходи населення, задовільна соціальна забезпеченість.

Аналіз споживачів послуг, як компонента безпосереднього оточення підприємства, полягає у:

1. характеристиці цільового ринку установи;

2. визначенні стану попиту на послуги установи;

3. складенні профілю клієнтів, які отримують послуги центру.

До Маневицького центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Працюючі пенсіонери у разі звернення до Маневицького центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться Маневицьким центром зайнятості за місцем їх проживання за умови пред’явлення паспорта і трудової книжки, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання.

Реєстрація громадян у Маневицькому центрі зайнятості проводиться у відповідності до «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 219 від 14.02.2007.

За відсутності трудової книжки громадянин, який уперше шукає роботу, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а військовослужбовці, звільнені з військової служби, також військовий квиток.

Для реєстрації у Маневицькому центрі зайнятості громадяни подають копії документів (трудової книжки, диплома або іншого документа про освіту), які зберігаються в їх особовій справі.

Крім цих документів під час реєстрації пред'являються:

• випускниками вищих навчальних закладів, що навчалися за державним замовленням - направлення на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштуванні або довідка про надання можливості самостійно працевлаштовуватися.

• громадянами, які втратили роботу в колективних сільськогосподарських підприємствах, - довідка про вихід із складу сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства), видана підприємством (кооперативом, товариством);

• громадянами, які отримують пенсію відповідно до законодавства, - пенсійне посвідчення.

Громадяни, які бажають отримати додаткові гарантії щодо працевлаштування, передбачені законодавством, пред'являють такі документи:

• інваліди - посвідчення інваліда, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та індивідуальну програму реабілітації;

• громадяни, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування - довідку з установи, де особа відбувала покарання або проходила примусове лікування (не пізніше, ніж протягом календарного року з дня вивільнення);

• діти-сироти, які залишилися без піклування батьків, - довідку з органу опіки та піклування;

• жінки, які мають дітей віком до 6 років, - копію свідоцтва про народження дитини;

• одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, - довідку з органу соціального захисту про підтвердження, що зазначена особа є одинокою матір'ю, копії свідоцтва про народження та посвідчення дитини-інваліда.

Безробітними, відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Незастраховані особи - особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи.

Допомога по безробіттю призначається та виплачується з восьмого дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів упродовж двох років з дня її призначення.

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Для цих осіб передпенсійний вік визначається на день їхньої реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

Допомога по безробіттю тривалістю 180 календарних днів упродовж двох років з дня її призначення надається: особам, які шукають роботу вперше (незастраховані), в тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання в професійно-технічних закладах та вищих навчальних закладах або звільнились зі строкової військової служби й не мали страхового стажу; іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю інвалідам із числа цих осіб, не призначається.

Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які впродовж 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менш як 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Кабінетом Міністрів України та залежить від страхового стажу (у відсотках до середньої заробітної плати):

- до 2 років – 50%;

- від 2 до 6 років –55%;

- від 6 до 10 років –60%;

- понад 10 років -70%

Залежно від тривалості безробіття виплачується:

- протягом перших 90 календарних днів 100% розрахованої суми допомоги,

- протягом наступних 90 календарних днів – 80%;

- а надалі – 70%

Починаючи з 1 жовтня 2008 року, цю допомогу виплачують у розмірі не менш 500 грн і не більш середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області (постанова Правління Фонду №54)

Застрахованим особам, визнаним безробітними в установленому порядку, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; особам, які бажають відновити трудову діяльність після перерви, що тривала більше 6 місяців; особам, які були звільнені з останнього місця роботи на підставах, передбачених статтею 37, п.п.3,4,7,8 статті 40, статтями 41 та 45 КЗпПУ - допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, що зазначені вище не призначається.

Особам, які в установленому порядку визнані безробітними та звільнилися з останнього місця роботи:

а) за власним бажанням без поважних причин;

б) на підставах, передбачених статтею 37, п.п.3,4,7,8 статті 40, статтями 41 та 45 КЗпПУ.

Виплата починається з 91-го календарного дня.

Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за мінімальний розмір, установлений законодавством.

На ринку праці Маневиський центр працевлаштування займає чи не монопольне становище. Це пов’язано з тим, що у центру зайнятості є більше переваг із кадровими приватними агенціями, оскільки вони не виплачують допомогу по безробітті. Іншою суттєвою перевагою центру зайнятості є те, що право зареєструватися у ньому має кожний громадянин, який шукає роботу, тобто це є право гарантоване законом. По-третє, звернувшись до центру зайнятості людина може бути певна тому, що їй нададуть кваліфіковану якісну допомогу по працевлаштуванні. Разом з цим, не забороняється при цьому, клієнту звертатися, будучи зареєстрованим у центрі зайнятості, до інших кадрових агенцій з приводу пошуку роботи. Хоча таке звернення може йому коштувати певну грошову суму, оскільки усі решта установ, які працюють на ринку праці, працюють на комерційній основі.

Тому можна зробити висновок, що центр зайнятості формує офіційний ринок праці, та займає монопольне становище по наданню послуг по працевлаштуванні. Хоча надані ним послуги можуть не повністю покривати запити звернених громадян, у такому разі вони можуть звертатися до приватних кадрових агенцій. Для покращення функціонування центру зайнятості доцільно було б проводити систематичний моніторинг зміни потреб своїх споживачів та слідкувати за тенденціями змін на ринку праці.

На основі вивчення цільового ринку, можна зробити висновок, про його позитивний стан. Позитивною, можна й назвати, його діяльність по зменшенню безробіття після кризи 2008 року, коли почалось масове закриття приватних підприємств. Завдяки вжитим заходам Державного Центру зайнятості, Волинському обласному центру занятості та центру зайнятості у Маневицькому районі ситуацію вдалося стабілізувати.

Клієнтами Маневицького центру зайнятості є населення Маневицького регіону, це як фізичні особи, так і підприємці, підприємства.

Вік громадян, які звертаються до Маневицького центру зайнятості, від 18 до 65 років, тобто це люди, працездатного віку, яким згідно законодавства України гарантоване працевлаштування та соціальний захист у разі його втрати. Окрім цього, до клієнтів центру відносяться також підприємства, підприємці; іншими словами роботодавці, які шукають працівників та сплачують податки до Фонду соціального захисту від безробіття.

Соціально-психологічні характеристики громадян, які звертаються до Маневицького центру зайнятості, це переважно представники середнього та низького прошарків суспільства, які втратили роботу, або шукають кращу, а також молодь та випускники навчальних закладів.

Ставлення громадян до послуг, які звертаються в центр, позитивне, оскільки вони можуть отримати кваліфіковану консультацію по працевлаштуванню, зареєструвати у центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю, а також можливість підвищити кваліфікацію або перекваліфікуватися.

Як такої періодичності відвідувань центру немає, однак коли потрібно знайти роботу, тоді послуги центру зайнятості стають просто незамінними. Також не малу увагу населення, яке приходить у центр, звертає на якість обслуговування, на додаткові послуги, які може запропонувати центр зайнятості (можливість безкоштовної перепідготовки, можливість безкоштовної консультації у адвоката з трудового законодавства і т.д.).

Для Маневицького центру зайнятості партнерами можна вважати навчальні заклади та підприємства.

Конкурентів, як таких Маневицький центр зайнятості не має, оскільки наявність на ринку праці приватних кадрових агенцій швидше не конкуренція, а взаємне доповнення. Оскільки, не отримавши потрібних послуг населення, яке шукає роботу та перебуває на обліку в центрі зайнятості, може звертатися до приватних установ.

Аналіз конкурентів, як складової мезосередовища підприємства, полягає у наступному:

- оцінці стану конкурентної боротьби на ринку діяльності підприємства;

- оцінці сили конкурентного тиску;

- виявленні дійсних і потенційних конкурентів, вивченні їх стану на ринку;

- виявленні числа активних конкурентів підприємства.

Основними методами конкурентної боротьби є кращі умови працевлаштування, широкий вибір вакантних посад, якість обслуговування.

Оцінка сили конкурентного тиску є надзвичайно малою, оскільки динаміка числа потенційних і діючих конкурентів установи є незначною, а також низький ступінь агресивності політики підприємств в конкурентній боротьбі.

Комерційні центри підготовки, перепідготовки і працевлаштування – це кадрові агенції, центри працевлаштування, які діють як комерційні організації та надають безробітним платні послуги по працевлаштуванні та проходженні певних курсів. У таких центрах працевлаштування надаються послуги по проведенню різних тренінгів, що полегшують працевлаштуватися тим, що шукають роботу, а також рекомендації та тренінги для роботодавців по створенню сприятливого робочого клімату в організації, крім того, організовуються різні курси по оволодінню навиками роботи на персональному комп’ютері від азів до вивчення різних прикладних програм, курси по бухгалтерії, курси офіс-менеджера, торгового працівника тощо. Також бувають і безкоштовні для безробітних кадрові агенції, але вони є орієнтовані на пошук робочого персоналу підприємствам, установам, які до них звертаються, та оплачують послуги по підборі персоналу.

При адаптації до ринкових умов функціонування підприємства як «відкритої системи» реалізація стратегії пов'язана з деяким ризиком. Тому для обґрунтування отриманої оцінки ступеня досягнення цілей необхідно визначати рівень ризику.

Для оцінювання рівня ризику скористаємося формулою Z-фактора Е.Альтмана:

Z-фактор = 1,2 X₁ + 1,44 Х₂ + 3,3 Х₃ + 0,6 Х₄ + Х₅, (2.1)

де Х₁ – вартість оборотних фондів, поділена на "разом активи";

X₂ – сума резервів, фондів спеціального призначення, розмір цільового фінансування і нерозподіленого прибутку, поділена на "разом активи" (ЧП/А);

Х₃ – прибуток до сплати податків і відсотків, поділена на "разом активи" (БП/А);

Х₄ – ринкова вартість статутного капіталу (число акцій, помножене на поточне котирування), поділена на "разом пасиви" (зобов'язання в цілому);

Х₅ – обсяг продажу, поділений на "разом активи".

Підставивши бали підприємства отримаємо:

Z-фактор = 1,2 *0,15 + 1,44 *0,46 + 3,3 *0 + 0,6 *0,86 + 0 = 0,7+0,18+0,52= 1,4

Інтерпретація отриманих результатів розрахунку свідчить, що у Маневицького центру зайятості є досить високий рівень ризику.

Для характеристики діяльності установи вся інформація про Маневицький центр зайнятості зібрана та систематизована у таблиці 2.13. Для зібрання даних було вивчено баланс підприємства (форма №1) та Положення про Статутний капітал.

Аналізуючи організацію управління, можна зробити висновок, що на підприємстві є трьохрівнева система управління – Державна служба зайнятості України, Волинська обласна служба зайнятості та директор Маневицького центру зайнятості. Вид організаційної структури управління є лінійно-функціональний. Управління Маневицьким центром здійснюється директором, а також розпорядженнями та вказівками вище розміщених централізованих ланок Державної служби зайнятості. Даний тип правління оцінюється позитивно, і є досить зручним при виникненні непередбачуваних кризових ситуацій.

У процесі аналізу комунікаційних процесів можна говорити про налагодженість вертикальних і горизонтальних комунікацій, інформованість співробітників установи щодо процесів, які відбуваються в системі управління. Стан використання сучасних засобів комунікації є задовільний.

Маневицький центр зайнятості має свій Відділ статистики, моніторингу та прогнозування, який систематично проводить роботу по відстеженню змін на місцевому ринку працевлаштування.

Науково-дослідна діяльність у Маневицькому центрі зайнятості ведеться досить систематично. Так працівниками центру ведеться детальний аналіз показників надання послуг громадянам, кількість зареєстрованих, ведеться аналіз ринку працевлаштування та аналіз структури затребуваних на ньому кадрів. Центром постійно створюються різні програми, які дозволяють незайнятому населенню знайти роботу – це програми по отриманні нової професій, по підвищенні кваліфікації, по започаткування своїй справи тощо. Однак, потенційні інноваційні можливості установи ще не використовуються на повну силу.

За результатами аналізу ступінь активності установи є вище середньої в галузі НДДКР.

До технології роботи Маневицького центру зайнятості належать інструкції роботи персоналу із тими відвідувачами, як звертаються за пошуком роботи, інструкції роботи із тими, які хочуть стати на облік у Маневицький центр зайнятості та правила роботи із тими, хто перебуває у центрі зайнятості, а також правила роботи при пошуку організацій та підприємств, які потребують працівників.

При оцінюванні персоналу підприємства проаналізуємо динаміку чисельності та склад персоналу, рівень професійної підготовки.

Важливим показником кадрового потенціалу підприємства є стабільність трудового колективу, яка характеризується показниками руху кадрів у центрі зайнятості (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз руху робочої сили

№	Показники	2008	2009	Відхилення 2008 від 2009
				абсолютне	відносне
1	2	3	4	5	6
1.	Оборот по прийому	9	7	2	-0,22
2.	Коефіцієнт обороту по прийому	0,09	0,09	0	1
3.	Оборот по звільненню	26	5	21	0,81
4.	Коефіцієнт обороту по звільненню	0,29	0,07	0,22	0,76
5.	Плинність кадрів	-17	2	-19	1,12
6.	Коефіцієнт плинності кадрів	0,29	0,07	0,22	0,76
7.	Коефіцієнт стабільності	0,87	0,815	0,055	0,06

Проаналізувавши дані таблиці 2.2, бачимо, що плинність кадрів низька, тобто колектив працівників Маневицького центру зайнятості переважно стабільний. Коефіцієнт стабільності 0,87 і 0,815, це досить високий показник.

Таблиця 2.3

Структура трудових ресурсів Маневицького центру зайнятості

Категорії персоналу	2008		2009		Відхилення 2009 від 2008
	Чисельність, чол.	Питома вага, %	Чисельність, чол.	Питома вага, %
Працівники основної діяльності, у т.ч.:	57	100	59	100	-2
- робітники	7	12	7	12	0
- керівники	6	11	6	10	0
- спеціалісти	44	77	46	78	-2

Структура трудових ресурсів Маневицького центру зайнятості у таблиці 2.3 показує, що в установі питома вага робітників та керівників і залишилася незмінною однак у загальному складі персоналу становить досить низький відсоток, що можна пояснити специфікою діяльності центру. Загалом, питома вага працівників по категорія у центрі зайнятості не змінилася, тому структуру кадрових ресрсів в установі можна назвати стабільною.

Таблиця 2.4

Якісний склад трудових ресурсів Маневицького центру зайнятості

За віком, років	Чисе-льність, чол.	Питома вага, %	За ста-ттю	Чисе-льні-сть, чол.	Питома вага, %	За рівнем освіти	Чисель-ність, чол.	Питома вага, %
Від 18до30	11	19	Жінки	46	78	Середня	5	9
Від 30до40	21	36	Чоловіки	13	22	Середня спеціальна	19	32
Від 40до50	16	27				Вища	35	59
Від 50до60	8	14
Старші 60	3	4
Разом	59	100		59	100		59	100

Дані таблиці 2.4 показують, що в установі серед загальної кількості працюючих найбільшу питому вагу становлять жінки. Працівники у віці 30-40 років становлять 36%, а у віці 40-50 років 27%, в загальної кількості працюючих. Спостерігається досить високий процент працюючих із вищою освітою це 59% від загальної кількості працюючих.

Аналізуючи персонал установи, можна відзначити незначну ступінь мотивації діяльності її працівників. Так, для кожного відділу підприємство має розроблений план прийому зареєстрованих у центрі, виконавши який, працівники відділ можуть отримати премію до зарплати. Зарплата кожного працівника формується на основі посадового окладу та вислуги років, а також за понаднормові години. У результаті аналізу можна побачити, що на підприємстві є середня ступінь вмотивованості діяльності персоналу.

Маневицький центр зайнятості належить до державних установ, і фінансується за рахунок спеціально створених державних фондів по страхуванню від втрати безробіття та видатків бюджету.

Згідно Закону України «Про зайнятість населення» Державний фонд сприяння зайнятості населення є самостійною фінансовою системою і формується на державному та місцевому рівнях за рахунок асигнувань із державного та місцевих бюджетів, обов’язкових внесків підприємств, закладів, організацій, які займаються виробничо-господарською діяльністю, засобів служби зайнятості за надані платні послуги фірмам і організаціям. У відповідності з Постановою Верховної Ради України від 21 лютого 1992 року №2147-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств і організацій»» підприємства, організації, заклади роблять обов’язкові вклади в Державний фонд сприянню зайнятості населення із фонду споживання з віднесенням цих затрат на вартість продукції (робіт, послуг). Підприємства, заклади, організації, у яких нема фонду споживання, платять внески із фонду заробітної плати. Відрахування у фонд сприяння зайнятості населення до грудня 1994 року складало 3% Фонду споживання, а з грудня 1994 року і по сьогоднішній час розмір відрахувань скорочений до 1%.

Вільні засоби, які поступають у Фонд сприяння зайнятості населення, в основному зосереджені у закладах Укрсоцбанку та в декотрих інших банках. Вони, у свою чергу, виплачують певні проценти річних за використання засобів. Отримані доходи суттєво поповнюють Державний фонд зайнятості, що дає можливість без застосування засобів Державного бюджету створити матеріально-технічну і фінансову бази служби зайнятості і забезпечити соціальний захист громадян, що не мають роботи.

На державному рівні фінансується розвиток центрів підготовки вивільнених працівників, інформаційно-обчислювальні центри, поліграфічні бази, власні підприємства служби зайнятості, забезпечення міжнародної співпраці по проблемах зайнятості і т.д.

На місцевому рівні фінансується професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка вивільнених працівників і безробітних, організація додаткових робочих місць, залучення безробітних на оплачувані суспільні роботи; виплата допомоги по безробітті, надання безпроцентної позики безробітним для підприємницької діяльності і т.д.

Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не входять до складу Державного бюджету України. За рахунок коштів Фонду зайнятості фінансувалися заходи, передбачені державними та територіальними програмами зайнятості; основним джерелом доходів Фонду були обов’язкові внески підприємств та організацій.

У видаткових статтях Фонду переважають виплати допомоги у зв’язку з безробіттям.

За рахунок Фонду фінансуються:

• на державному рівні – розвиток центрів підготовки навчання і професійної орієнтації вивільнених працівників та незайнятого населення, утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази, власних підприємств служби зайнятості, забезпечення житлом осіб без певного місця проживання; здійснення наукових досліджень і розробок з проблем ринку праці та зайнятості населення; забезпечення міжнародного співробітництва у розв’язанні проблем зайнятості населення; надання допомоги державним центрам зайнятості;

• на місцевому рівні – заходи щодо професійного орієнтування та працевлаштування населення; підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнених працівників і безробітних; організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства; залучення безробітних до виконання оплачуваних громадських робіт; надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю; виплата допомоги у зв’язку з безробіттям та надання матеріальної допомоги членам сім’ї безробітного , які перебувають на його утриманні, а також громадянам, які втратили право на отримання допомоги у зв’язку з безробіттям; видання спеціальних інформаційних бюлетенів про потреби територій у кадрах і можливості працевлаштування.

Загалом, ступінь фінансового забезпечення Маневицького центру зайнятості можна охарактеризувати, як задовільний.

Щодо організаційної культури Маневицького центру зайнятості, то можна зробити висновок, що вона знаходиться на досить високу рівні. Найперше, це пов’язано з тим, що трудовий колектив центру це високо моральні та інтелігентні працівники, у більшої половини з яких є наявна вища освіта. При аналізі організаційної культури можна поставити високу ступінь оцінки.

Маневицький центр зайнятості має позитивний імідж, як серед клієнтів, так і партнерів, оскільки добросовісно виконує свою роботу.

На основі проведеного аналізу ступінь розвиненості організаційної культури є високою, а імідж установи - високий.

Важливе значення для аналізу діяльності установи має аналіз вивчення руху й технічного стану основних засобів.

Для цього розраховують наступні показники (табл. 2.5):

• коефіцієнт вибуття – характеризує суть інтенсивності вибуття основних фондів сфери виробництва його розраховують як відношення вартості основних фондів, що вибули за звітний період до їх вартості на початок цього періоду. При проведенні аналізу необхідно порівняти коефіцієнт вибуття за активною частині з коефіцієнтом вибуття за всіма основними фондами і вияснити, за рахунок якої частини відбувається вибуття. Більш високий коефіцієнт вибуття за активною частиною, ніж за всіма іншими фондами покаже, що їх вибуття на підприємстві здійснюється якраз за рахунок активної частини і це негативно вплине на показник фондовіддачі за інших однакових умов;

• коефіцієнт приросту – характеризує рівень приросту основних фондів чи окремих його груп за певний період, його розраховують як відношення вартості приросту основних фондів до їх вартості на початок цього періоду.

При проведенні аналізу коефіцієнти оновлення, вибуття та приросту основних виробничих фондів потрібно розглядати взаємопов’язано.

Узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів є коефіцієнт зносу та придатності:

• коефіцієнт зносу ­ визначають як відношення суми зносу до початкової вартості основних фондів;

• коефіцієнт придатності – це обернений коефіцієнт до коефіцієнта зносу, його визначають як відношення залишкової вартості основних фондів до початкової.

Чим нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), тим кращий технічний стан, в якому знаходяться основні виробничі фонди установи.

Таблиця 2.5

Наявність, рух і динаміка основних засобів

№ з/п	Основні засоби	2009 рік тис. грн.	2010 рік тис. грн.	Відхилення 2009 від 2010
				Абс.	Відн. %
1	2	3	4	5	6
1.	Вартість О.З. (тис. грн.)	2966	2315	651	0,22
1.1.	Будинки, споруди та передавальні пристрої	2903	2252	651	0,22
1.1.1.	Сума зносу, (тис. грн.)	312	398	-86	-0,28
1.1.2.	Коефіцієнт зносу	0,11	0,18	-0,08	-0,64
1.1.3.	Коефіцієнт придатності	0,89	0,82	0,069	0,078
1.2.	Машини та обладнання	24	23	1	0,042
Продовження таблиці 2.5
1	2	3	4	5	6
1.2.1.	Сума зносу, (тис.грн.)	2,4	3	-0,6	-0,25
1.2.2.	Коефіцієнт зносу	0,1	0,13	-0,03	-0,3
1.2.3.	Коефіцієнт придатності	0,9	0,87	0,03	0,034
1.3.	Транспортні засоби	16	15	1	0,063
1.3.1.	Сума зносу,(тис.грн.)	9	10	-1	-0,11
1.3.2.	Коефіцієнт зносу	0,56	0,67	-0,104	-0,19
1.3.3.	Коефіцієнт придатності	0,44	0,33	0,104	0,24
1.4.	Малоцінні необоротні активи	7	8	-1	-0,14
1.4.1.	Сума зносу, (тис.грн.)	6	5,5	0,5	0,08
1.4.2.	Коефіцієнт зносу	0,86	0,69	0,17	0,198
1.4.3.	Коефіцієнт придатності	0,14	0,31	-0,17	-1,19
1.5.	Інструменти, прилади, інвентар	16	17	-1	-0,063
1.5.1.	Сума зносу, (тис.грн.)	14	15	-1	-0,071
1.5.2.	Коефіцієнт зносу	0,88	0,85	-0,03	-0,008
1.5.3.	Коефіцієнт придатності	0,13	0,12	0,007	0,059
2.	Сума зносу основних засобів (тис. грн.)	343,4	431,5	-88,1	-0,26
3.	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,12	0,19	-0,07	-0,61
4.	Коефіцієнт придатності основних засобів	0,89	0,8	0,07	0,08
5.	Коефіцієнт надходження	0,27	0,24	0,025	0,09
6.	Коефіцієнт вибуття	0,028	0,029	-0,0006	-0,02

За даними таблиці 2.5 можна зробити висновок, що вартість основних засобів зменшилася на 651 тис. грн. у порівнянні з 2009 роком. Сума зносу збільшилася на 86 тис. грн., або на 28%.

Найбільше абсолютне збільшення відбулося у складі другої та третьої груп основних засобів Маневицького центру зайнятості «Малоцінні необоротні активи» і «Інструменти, прилади та інвентар» на 1 тис. грн..

Найбільший коефіцієнт зносу спостерігається у групах «Транспортні засоби», «Малоцінні необоротні активи», «Інструменти, прилади та інвентар». Найменший коефіцієнт зносу спостерігається у групах «Будинки та споруди», а також «Машини та обладнання».

Коефіцієнт зносу середній по всіх видах основних засобів становить:

К_зн.=(0,145+0,115+0,615+0,775+0,86)/5=0,502.

Проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок, що основні засоби Маневицького центру зайнятості знаходяться в досить задовільному стані, однак керівництву підприємства потрібно задуматися над своєчасним їх оновленням.

Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є кількість наданих послуг в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості - фондовіддача.

Ф_в=ТП/ОЗ, (2.2)

де ТП - обсяг наданих послуг;

ОЗ - середня вартість основних засобів за період, що аналізується.

Ф_в2009=21 778/2966*100%=7,34%

Ф_в2010=25 042/2315*100%=10,81%

З 2009 року по 2010 спостерігається зріст фондовіддачі.

Фондовіддача характеризує кількість наданих послуг на одиницю середнього обсягу основних виробничих фондів за період, що аналізується. Фондомісткість – показник, обернений показнику фондовіддачі.

Групування витрат за калькуляційними статтями витрат дозволяє визначити рівень собівартості і ціни окремої послуги.

Класифікація витрат на надання послуг дозволяє визначити структуру собівартості (табл. 2.6).

Під структурою собівартості послуг розуміють процентне відношення витрат, що входять до неї, тобто питому вагу різних видів у собівартості послуг. Структура собівартості зумовлена специфічними особливостями роботи кожного підприємства - технічною чисельністю, ступенем амортизації, кількістю наданих послуг, характером технологічних процесів і використаних матеріалів та робіт.

Таблиця 2.6

Калькуляція собівартості послуг Маневицького центру зайнятості

Статті витрат, грн.	2009 р.	2010 р.	Відхилення
			(+/-)	%
Допоміжні матеріали	15778	13657	-2121	13,44
Основна з/п працівників	3066	2621	-445	14,5
Додаткова з/п працівників	1156	967	-189	16,35
Нарахування на з/п працівників	15778	13657	-2121	13,44
Загальногосподарські витрати	929	745	-184	19,8
Виробнича собівартість послуг	17924	17920	-4	0,02
Адміністративні витрати	993	762	-231	23,26
Інші витрати	2378	129	-2249	94,57
Повна собівартість	21295	18811	-2484	11,66

Як видно з таблиці 2.6, за 2010 рік витрати на здійснення послуг зменшилися на 11,66%, це пов’язано з тим, що у центрі зайнятості стали більш економніше ставитися до раціонального використання матеріалів.

Основними завданням аналізу потенціалу трудових ресурсів будуть: порівняння фактичної середньооблікової кількості працівників у цілому і за окремими категоріями з плановими даними та даними за попередній період, виявлення відхилень і причин змін кількості, та­кож можливі зрушення у структурі працюючих, оцінювання стану загальної забезпеченості підприємства кадрами.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначають такі фактори: величина нормативного робочого тижня, час простою упродовж дня, зафіксований в обліку, час понадурочної роботи, час інших скорочень робочого дня, передбачених законо­давством.

Таблиця 2.7

Аналіз балансу робочого часу Маневицького центру зайнятості

Показники	2009		2010		Відхилення 2010 від 2009
	На весь персонал люд/год	На одного працюючого год.	На весь персонал люд/год	На одного працюючого год.	На весь персонал люд/год	На одного працюючого год.
1	2	3	4	5	6	7
1. Календарний фонд робочого часу (N)	265720	2920	216080	2920	-49640	0
2. Вихідні і святкові	80080	880	65120	880	-14960	0
3. Табельний фонд робочого часу (Ктфрч)	185640	2040	150960	2040	-22440	0
4. Щорічні відпустки	19046	209,3	15549	210,13	-3497	0,83
5. Максимально можливий фактичний робочий час (Кммфрч)	183738	2019,1	135410	1829,87	-48328	-189,23
6. Тимчасова непрацездатність	7597	83,48	6318	85,38	-1278	1,9
7. Відпустки передбачені законом	2533	27,83	1882	25,43	-651	-2,4
9. Корисний фонд робочого часу	173609	1907,8	1272134	1719,1	1098525	-188,7
12. Неявки з дозволу адміністрації	632	6,94	471	6,37	-161	-0,57
14. Фактичний фонд робочого часу	172977	1900,85	126740	1712,7	-46237	-188,15
15. Середня тривалість робочого дня, год.	-	9,45	-	9,55	0,1	+1,06

Аналіз балансу робочого часу з таблиці 2.7 дозволяє зробити висновок, що середня тривалість робочого дня збільшилася на 1,06%, фактичний фонд робочого часу скоротився на 10%, це відбулося за рахунок зменшення показника максимально можливого робочого часу на 26% .

Продуктивність праці — головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності викори­стання трудових ресурсів підприємства. Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці в установі.

Таблиця 2.8

Аналіз продуктивності праці у Маневицькому центрі зайнятості

№	Показники	2009	2010	Відхилення 2009 від 2010
				Абс.	Відн., %
1	2	3	4	5	6
1.	Обсяг наданих послуг (тис. грн.)	21 778	25 042	3264	14,99
2.	Середньооблікова чисельність працюючих (R) (чол.)	57	59	2	3,51
3.	Середньорічна продуктивність праці (Тис.грн)	382,07	424,44	-42,37	-0,11
4.	Відпрацьовано днів всього одним працівником	255,15	254,87	0,28	0,001
6.	Відпрацьовано людино-днів	14543,55	15037,33	-493,78	-0,034
7.	Середньоденна продуктивність праці (грн.)	1,5	1,67	-0,17	-0,11
8.	Середня тривалість робочого дня (год.)	9,45	9,55	0,1	0,011
9.	Відпрацьовано людино-годин	137436,55	143606,5	0,1	-
10.	Середньогодинна продуктивність праці (грн.)	0,16	0,18	0,1	0,64

Наведені дані у таблиці 2.8, свідчать про те, що за 2010 рік установа спромоглася досягти підвищення середньоденної продуктивності праці на 11% порівняно з 2009 роком і досягнути зростання середньогодинної продуктивності праці на 0,64%. Це свідчить, що центру зайнятості вдалося задіяти резерви зростання продук­тивності праці, які враховані при плануванні діяльності на звітний рік.