6. Соціальна політика. Соціальна робота. Соціальне забезпечення. Соціальні служби.

З огляду на кардинальні зміни в усіх сферах життя українського суспільства, становлення державності України, реформування економіки, складне становище соціальної сфери, переусвідомлення розуміння поняття «соціальна допомога» постала потреба у науково обґрунтованій підготовці фахівців з напряму «соціальна допомога». Влада зосередила увагу на пошуку нових підходів до розв'язання проблем суспільного розвитку, що вимагає, з одного боку, соціальної діагностики, накопичення й аналізу різної соціальної інформації, а з іншого – врахування багатьох, насамперед, суспільних, культурних та психологічних чинників при запровадженні соціальних заходів. Формуванням стратегії розвитку соціальної сфери держави покликана соціальна політика.

Соціальна політика - це об'єднаним образом розроблений і реалізований цільовий комплекс принципових напрямів і завдань щодо поліпшення життєдіяльності людей у певних територіальних межах. Суб'єкти соц. політики: основним суб'єктом соц. політики є держава, державні відомства та установи, партії і профспілки, органи місцевого самоврядування, позабюджетні фонди, громадські релігійні та благодійні організації, непрямими суб'єктами є комерційні структури і бізнес. Україна (1 ст Конституції України) позиціонує себе як соціальна держава, тобто як держава, яка створює умови для гідного життя і вільного розвитку людини. Інтегральним об'єктом соціальної політики виступає соціальна сфера. Соціальна сфера виконує функціональну роль в житті суспільства, тобто в соціальній сфері відбувається відтворення і зміна соціальних зв'язків між людьми, умов і способу життя, можливостей задоволення соціальних потреб. Таким чином, соціальна політика спрямована на створення оптимальних умов для розвитку людини і суспільства. Виділяють 3 рівня розробки та реалізації соц. політики: державний, регіональний, рівень підприємства чи установи. У технології соціальної політики на будь-якому рівні виділяють дві частини: розробка (грунтується на 1.обгрунтованості і 2.реалістичності), реалізація (пов'язана з принципами 1.конкретизації соц. політики в соц. програмах і 2.результативності).

Соціальна робота -- професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню.

Соціальна робота як фахова діяльність є взаємопов'язаною системою цінностей, теорії і практики, її місія полягає у наданні людям можливості якомога повніше розвивати власний потенціал, збагачувати своє життя та попереджувати виникнення дисфункцій. Це система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення. (завдання для мозку на семінар написати (до 1 А4) Ессе «Спільні та відмінні риси соціальної роботи та соціальної допомоги як професійної діяльності» + 2 бали)

Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

З макроекономічної точки зору соціальне забезпечення — це система управління соціальними ризиками з метою компенсації шкоди, зниження або запобігання їх дії на процес розширеного відтворення населення. Як соціально-економічна категорія соціальне забезпечення є відносинами щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення встановлених соціальних стандартів життя для кожної людини в умовах дії соціальних ризиків.

Соціа́льні слу́жби— підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Нині система соціального обслуговування в Україні перебуває на стадії зміни, оновлення, реорганізації, що зумовлено трансформаційними процесами у суспільстві. Відбувається становлення багатопрофільної функціонально-організаційної структури надання соціальних послуг.

Література:

1. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи в Україні. – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – 68 с.

2. Козлов А-А. Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы. —М., 2008.

3. Лукашевич М.П., Мигович І.І., Пінчук І.М. Соціальна робота в Україні: теоретико-методологічні засади. - К.: МАУП, 2001. - 126 с.

4. Социальная энциклопедия /Редкол.:А.П. Горкин Г.Н. Карелова, Е.Д. Катульский и др. – М.: Большая российская энциклопедия, 2000 – 438 с.

5. Фирсов М.В. История социальной работы: Учеб пособие для высшей школы. – М.: Академический Проект: Трикста, 2004. – 608 с.