- •Тематичний план модуля «Психологія та педагогіка»
- •Тема 1. Природа психіки і предмет психологІчної науки
- •Тема 2. Мозок і психіка
- •Тема 3. Емоційно-вольова xаpaktepиcтика людини
- •Тема 4. Пам’ять
- •Тема 5. Пізнавальні процеси
- •Тема 6. Особистість та її індивідуально-психологічні особливості
- •Тема 7. Поняття «я – концепції» та її вплив на життєдіяльність людини
- •Тема 8. Періодизація психічного розвитку особистості
- •Тема 9. ДіяльніСть та її психологічна структура
- •Тема 10. Особистість у спілкуванні
- •Тема 11. Конфлікти і шляхи їх розв’язання
- •Основними ознаками конфлікту як психологічного феномену є:
- •Конкретними засобами вирішення конфлікту можуть бути:
- •Тема 12. Психологія менеджменту
- •Тема 13. Педагогіка як наука: витоки і сучасність
- •Тема 14. Економічна освіта молоді в галичині на початку хх століття
- •Тема 15. Дидактика як галузь педагогіки
- •Тема 16. Педагогічні методи навчання
- •Тема 17. Теорія виховання
- •Тема 18. Національно-патріотичне виховання
- •Тема 19. Естетична соціалізація особистості
- •Тема 20. Виховання і віра
- •Тема 21. Виховання і свобода людини
- •Тема 22. Система ціннісних орієнтацій у вихованні
- •Тема 23. Вища освіта України і Болонський процес
- •Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України
- •Теми та плани семінарських занять навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка»
- •2012–2013 Навч. Рік
- •Тема 1. Завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця.
- •Тема 2. Форми та рівні вияву психіки.
- •Тема 3. Особистість. Структура особистості.
- •Тема 4. Розвиток особистості та «я-концепція».
- •Тема 5. Діяльність як форма активності особистості.
- •Тема 6. Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування.
- •Тема 7. Освіта в культурі людства. Сучасні освітні тенденції.
- •Тема 8. Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості.
- •Тема 9. Управління та самоуправління навчальною діяльністю.
- •Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка»
- •2012–2013 Навч. Рік
- •Індивідуальна робота студентів з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка»
- •2012–2013 Навч. Рік
- •Тема 9. Освіта в культурі людства. Сучасні освітні тенденції.
- •Тема 10. Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості.
- •Тема 11. Управління та самоуправління навчальною діяльністю.
- •Перелік питань до пмк
- •Список рекомендованої літератури
- •Критерії оцінювання знань студентів з модуля «Психологія та педагогіка» за новою шкалою, адаптованою до естs та шкали Блума
Тема 4. Пам’ять
Важливою особливістю психіки людини є те, що предмети та процеси навколишнього світу, які ми сприймаємо, не зникають безслідно для нашої свідомості, а зберігаються у корі головного мозку. Тільки завдяки збереженню та відтворенню інформації, людина може орієнтуватися у навколишньому середовищі та постійно нарощувати свій інтелектуальний потенціал. Запам’ятовування, зберігання і наступне відтворення інформації називається пам’яттю.
Кожний вид людської діяльності пов’язаний з певним видом пам’яті. Для видової класифікації пам’яті у психології існують три основні критерії: об’єкт запам’ятовування, ступінь вольової регуляції пам’яті, тривалість збереження інформації.
За об’єктом запам’ятовування пам’ять поділяється на: емоційну, образну, словесно-логічну та моторну.
Емоційна пам’ять Зв’язана з почуттями людини. Завдяки їй людина може співчувати та співпереживати.
На основі образної пам’яті людина цілісно відображає навколишній світ. Вона поділяється на зорову, слухову, дотикову, нюхову, смакову. У переважної більшості людей задіяна зорова і слухова пам’ять. Інші види образної пам’яті обслуговують певний вид професійної діяльності.
Словесно-логічна пам’ять – це запам’ятовування і відтворення думок. Цей вид пам’яті притаманний тільки людині.
Моторна пам’ять служить основою для набуття рухових навиків тих, хто вчиться ходити, писати, навчається використовувати інструменти та пристрої професійній діяльності, у спорті.
За ступенем вольової регуляції пам'ять поділяється на мимовільну та довільну. Мимовільне запам’ятовування відбувається без вольових зусиль. Довільне запам’ятовування потребує уваги та зосередженості індивіда.
Поділ пам’яті на короткочасну та довготривалу здійснюється на основі такого показника як її тривалість. Короткочасна пам’ять виникає при миттєвому сприйнятті інформації та негайному її відтворенні. Цей вид пам’яті добре розвинений у перекладачів та різного роду операторів управління. Довготривалість пам’яті – це спроможність людини упродовж довгого часу зберігати сприйнятий досвід.
У функціонуванні пам’яті виділяють процеси – запам’ятовування, збереження, відтворення і забування. Ефективність запам’ятовування залежить від мотивів, цілей і способів діяльності людини. Збереження – це здатність пам’яті утримувані деякий час певну інформацію. Відтворення пов’язане з пригадуванням матеріалу. Відтворення є основним якісним показником пам’яті. Забування – це властивість пам’яті втрачати через певний проміжок часу набуту раніше інформацію. Забування, крім відомих негативних наслідків, має і позитивну сторону, вона захищає наш мозок від перевтомлення. Залежно від особливостей протікання процесів пам’яті людей можна поділити на чотири групи: тих, хто швидко запам’ятовує і довго забуває; швидко запам’ятовує і швидко забуває; повільно запам’ятовує, але довго забуває; довго запам’ятовує і швидко забуває.
Успішне запам’ятовування, збереження та відтворення матеріалу, залежить від багатьох умов. В першу чергу від інтересу людини до того матеріалу, який необхідно запам’ятати. Велике значення для запам’ятовування мають почуття. Емоції та почуття активізують мозок людини і сприяють кращому запам’ятовуванню.
Важливою умовою доброго запам’ятовування є розуміння матеріалу. Те, що зрозуміле, швидше запам’ятовується і довше зберігається у пам’яті. Позитивно впливає на процес запам’ятовування і внутрішня установка людини на міцне і довге засвоєння інформації.
Запам’ятовування проходить набагато успішніше при поєднанні його з діяльністю людини. У процесі діяльності людина порівнює, узагальнює, робить певні висновки і тим самим сприяє більш свідомому закріпленню матеріалу.
Запам’ятовування невід’ємне від вольових якостей людини. Досить часто саме наполегливість, завзятість виступають основними показниками успішного запам’ятовування.
Таким чином, до основних, якісних показників пам’яті належать: місткість, тобто її здатність запам’ятовувати велику кількість інформації, швидкість запам’ятовування, тривалість збереження засвоєного, готовність до відтворення.
Наявність в однієї людини вищеназваних якісних показників пам’яті є швидше ідеалом, ніж реальністю. Найбільш поширеним є підхід, коли береться до уваги лише швидкість запам’ятовування та тривалість збереження інформації.
Отже, пам’ять людини є невід’ємним важливим складником її психіки, що надає людині здатність мислити, розвивати її розумові здібності через утримування потрібної інформації, її аналіз та синтез.