Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України

ВСТУП

Розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу здобуття освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків в ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та Інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного простору.

Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти і обміни та поширення інформації.

Основними цілями реформ в Україні є підвищення життєвого рівня населення, передусім завдяки переходу до ринкової економіки, забезпечення захисту громадянських прав І розширення індивідуальних свобод особи. Ринок праці і соціальна політика є найважливішими компонентами досягнення цих цілей, тому що вони необхідні для забезпечення продуктивності сучасної економіки.

У цьому контексті реформування вищої освіти і науки в Україні передбачає:

• перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовільняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці;

• формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б потреби кожної людини і держави в цілому;

• підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання впродовж усього життя;

• запровадження в системі вищої освіти і науки України передового досвіду розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство;

• пошук рівноваги між масовою фундаментальною та елітарною освітою, з одного боку, та вузькою спеціалізацією і професіональною досконалістю, з іншого.

МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Головною метою Програми дій є вжиття заходів для входження національної системи освіти і науки в європейський простір з реалізацією таких вимог, критеріїв і стандартів:

• постійне навчання впродовж усього життя;

• мотивоване залучення студентів до навчання;

• сприяння привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти і науки для інших регіонів світу.

Для реалізації концептуальних засад Болонського процесу в Україні необхідно:

• удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

• прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій;

• використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома;

• врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти;

• підтримувати і розвивати європейські стандарти якості;

• ліквідувати перепони для розширення мобільності студентів, викладачів і дослідників;

• запровадити сучасні підходи інтеграції вищої освіти і науки у справі підготовки магістрів та аспірантів;

• забезпечити подальший розвиток автономності та самоврядування вищої освіти та науки.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ

Реалізація Програми дій надасть можливість:

• провести системну модернізацію системи освіти в цілому;

• наблизити якість освіти до вимог стандартів, що напрацьовані європейською спільнотою для впровадження до 2010 р.;

• запровадити в Україні загальноєвропейську систему наукових ступенів;

• запровадити систему кредитів сумісну із Європейською кредитно-трансферною системою навчання;

• сприяти мобільності громадян України, які здобувають освіту або надають освітні послуги.

ПІСЛЯМОВА

Соціальні перетворення, що відбуваються у процесі розбудови Української правової держави, передбачають утвердження у діяльності вищої школи нових підходів до виховання студентів, саморозвитку їх естетичних здібностей, становлення гармонійно розвиненої особистості майбутнього фахівця, актуалізують проблему людини як суб'єкта творчості. Відбувається зміна концептуально-світоглядного ставлення до людини, а саме – перехід від психології людини-виконавця до дійсно гуманістичного усвідомлення сутності особистості як людини-творця. Сучасна вища освіта не лише виконує свою основну функцію – формування професіонала, а й стає обов’язковим етапом в житті людини. Рейтинг будь-якої країни в цивілізованому світі визначається рівнем інтелектуалізації нації. Входження України у систему світових економічних, політичних культурних зв’язків, практика сучасних інтеграційних процесів гостро ставить проблему якості вищої освіти, а у зв’язку з цим – найповнішого врахування проблем глобалізації, інформатизації, орієнтації на підготовку конкурентноспроможного фахівця на ринку праці як в умовах України, так і у світовому контексті.

В умовах переходу України до ринкової економіки особливого значення набувають питання інтелектуальної власності, її правової та соціальної захищеності. Потребують глибокого науково-теоретичного обґрунтування і практичного розв’язання проблеми гуманізації суспільства, в тому числі освіти, як способу творчої орієнтації особистості. Творчість у філософському розумінні – це передусім духовна активність людей, утвердження загальнолюдських цінностей.

Гуманітарні науки (економічна теорія, естетика, етика, національна та світова культура, педагогіка, політологія, право, риторика, соціологія, соціальна психологія, історія, логіка, філософія тощо) сприяють формуванню цілісного уявлення про людину і суспільство. Гуманітарні знання створюють основу подолання обмеженості вузькопрофесійного, технократичного мислення. І це має особливе значення для практики сучасного оновлення суспільства. Гуманізація освіти, відродження національної культури, глибоке оволодіння її мовним багатством створює ґрунт для виховання справжнього патріотизму, культури міжнаціонального спілкування. Під впливом мистецтво і, зокрема, поезії, набувають розвитку такі елементи творчого мислення, як асоціативність, образність, уява, фантазія. Безпосередньо діючи на почуття, а через них на інтелект, мистецтво глибоко впливає на соціальну практику. Універсальну функцію виконує продуктивна (творча) уява, об’єднуючи чуттєве і логічне пізнання, активізуючи пошуки нестандартних рішень у будь-якій сфері практичної діяльності. Отже майбутній фахівець фінансово-економічного спрямування, у якого розвинені уява і фантазія, орієнтований на творче мислення. Емоції та почуття стимулюють розумову діяльність, а за допомогою почуттів і мислення людина утверджує себе в навколишньому світі.

Провідна ідея цього навчального посібника полягає в тому, що від рівня психолого-педагогічної підготовки фахівця, розвитку молоді (розумового, естетичного, практичного) залежать можливості її впливу на прогресивний поступ суспільства та внесок у світовий соціальний процес. Тому розвивати творчість особистості означає посилювати інноваційний потенціал молодого покоління, нагромаджувати сили для входження незалежної України у світовий освітньо-культурний та економічно-політичний простір.

Додаток № 1