Будова, функціонування та властивості центральної нервової системи

Для підтримання гомеостазу, для того, щоб, життєдіяльність людини була успішною, необхідно, аби її внутрішні стани, практичні дії та зовнішні умови відповідали одне одному. На фізіологічному рівна функції цієї інтеграції виконує нервова система.

Нервова система (НС) – це одна з систем людського організму, роль якої полягає: в інтеграції всіх психічних і фізичних функцій, в управлінні всіма процесами в організмі та його діями, встановлення зв’язків – організм – середовище. Нервова система становить матеріальну основу психічної діяльності та пронизує весь організм людини.

Суть діяльності нервової системи: одержання – переробка – передача інформації.

Основною анатомічної одиницею нервової системи є нервова клітина (нейрон) зі своїми відростками (нейрити, дендрити – приймають збудження; аксон – передає). У людини їх близько 14 – 15 млрд. (у мурашки – 250; у бджоли – 950).

Існують такі типи нейронів:

• чуттєві (сенсорні, аферентні) нейрони – проводять інформацію про відчуття (імпульс) від поверхні тіла (зір, слух, смак тощо) і від внутрішніх органів до мозку;

• рухові (еферентні, ефекторні) проводять відповідні імпульси (команди) від головного мозку до всіх робочих органів, м’язів та залоз;

• асоціативні (вставочні, ті, що переключають, пов’язують) аналізують інформацію та виробляють рішення. Їх тіла формують масу сірої речовини мозку. Їх також називають «нейронами локальної мережі».

Нервова система складається з двох розділів – центрального та периферичного.

1. Переферична нервова система – це нервові клітини, що закладені в органах чуття, м’язах, внутрішніх органах.

2. До центральної нервової системи належать головний та спинний мозок. Вона регулює всі процеси організму і слугує центром управління всіма системами людини.

Головний мозок – розташований у порожнечі черепа та ділиться на три відділення: переднє, середнє та заднє.

Передній мозок складається з двох відділів:

1. проміжного мозку;

2. великих півкуль.

Спинний мозок – частина ЦНС, у якій зосереджені висхідні та низхідні нервові шляхи; нервові центри, що керують рухом (центри рухових рефлексів) та проміжні нейрони, які передають сигнал до головного мозку або одразу до рухового апарату, тобто здійснюють вроджені форми рефлекторної поведінки (безумовні рефлекси).

Функціональна організація мозку, асиметрія мозку.

За сучасним уявленням, функціонально людський мозок, як саморегулювальна система, має три основні блоки.

1. Енергетичний блок – створює робочий тонус кори (системи відділів мозкового стовбура, ретикулярної формації, утворення давньої кори).

2. Інформаційний блок – приймає, переробляє та зберігає інформацію (задні відділи обох півкуль, тім’яні та потиличні ділянки кори).

3. Регулятивний блок – забезпечує програмування, регуляцію, та контроль діяльності.

У функціональній організації мозку людей і тварин є суттєві відмінності. У тварин обидві півкулі є рівнозначними. У людини мозок асиметричний – права і ліві півкулі неоднакові за будовою і за функціями: ліва півкуля є мовною, абстрактно-мисленнєвою, домінантною; права – німа, наочно-образна.