Тема 12. . Регістри і форми

бухгалтерського обліку.

Питання, яке виноситься на самостійне вивчення:

Форми бухгалтерського обліку їх характеристика, недоліки та переваги.

Література Ф.Ф.Бутинець “ теорія бухгалтерського обліку” с. 388.

Методичні вказівки:

В процесі історичного розвитку форми бухгалтерського обліку істотно змінювались відповідно до змін економічних умов, в яких застосовувався облік. Вивчаючи дане питання слід звернути увагу на особливості форм бухгалтерського обліку які є актуальними в сучасних умовах ведення бухгалтерського обліку.

Вивчивши дане питання студенти повинні :

Знати:

• Суть та особливості форм бухгалтерського обліку;

Вміти:

• застосовувати теоретичні знання на практиці

Питання для самоконтролю:

• Що являє собою форма бухгалтерського обліку?

• Які особливості журнально – ордерної форми обліку ?

• Які особливості меморіально – ордерної форми обліку?

• Яка характеристика автоматизованої форми обліку?

Завдання для самостійної роботи:

Самостійне вивчення з розробкою конспекту.

Форми контролю самостійної роботи:

Поточний контроль: Перевірка конспекту.

Підсумковий контроль: Співбесіда по питаннях:

1. Поясніть суть журнально – ордерної форми обліку?

2. Що являє собою автоматизована форма обліку?

3. Які особливості меморіально – ордерної форми обліку?

4. Яка форма бухгалтерського обліку на вашу думку переважає в сучасних умовах?

Характеристика автоматизованої форми обліку.

Великий обсяг облікової інформації, який постійно збільшується, потребує подальшого вдосконалення облікової роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, продовжуються строки її оцінювання.

На сучасному етапі удосконаленню і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів обчислювальної техніки для обробки облікової інформації. У нашій країні проходить масове переобладнання обчислювальної техніки.

Основне завдання сьогодні – це раціональне застосування персональних комп’ютерів для автоматизації бухгалтерського обліку.

Технологічний процес обробки інформації можна поділити на три етапи:

• Початковим етапом є збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері.

• На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

• Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображення на екрані дисплею потрібної інформації.

Автоматизована система обліку – це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп’ютерів, які дозволяють отримати необхідну для управління іс оперативного контролю інформацію.

Характеристика журнально-ордерної форми обліку

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку є найбільш прогресивною серед інших форм обліку. Вперше основні принципи жур­нально-ордерної форми обліку були сформульовані у 40-х роках XIX ст. Необхідність в її виникненні і застосуванні була викликана вимогами удосконалення управління, підвищення оперативності бухгалтерської звітності. Були знайдені нові форми регістрів і принципово змінена методика відображення господарських операцій у цих регістрах. Було запроваджено два вили бухгалтерських регістрів - журнали-ордери і допоміжні відомості.

Основними регістрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери. Вони є накопичувальними відомостями, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках.

Журнали-ордери призначені в основному для синтетичного обліку господарських операцій. Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти кореспонденцій з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку можуть бути в різних журналах-ордерах.

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображає господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. Записи в накопичувальні відомості здійснюють на основі первинних документів.

По синтетичних рахунках з великою номенклатурою облікових об'єктів, що мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах. побудованих, в основному, за дебетовою ознакою. Дані цих регістрів потім переносять у журнали-ордери.

Для узагальнення і первинного групування деяких облікових даних, крім основних реєстрів, застосовуються допоміжні реєстри, на яких господарські операції відображаються на підставі первинних документів по необхідних аналітичних показниках. Записи в облікових регістрах проводять у міру надходження документів або підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операції.

Підсумкові дані в журналax-ордерах по кожному синтетичному рахунку звіряються з даними інших облікових регістрів, в яких відображені записи по відповідних кореспондуючих рахунках.

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки правильності проведення записів по окремих синтетичних рахунках і складання бухгалтерського балансу. У Головній книзі відображають залишки на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця по відповідних синтетичних рахунках. Перевірку правильності записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборогів і залишків по усіх рахунках.

Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними.

Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш.

В основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладені такі принципи:

- здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунка кореспонденції з дебетом інших рахунків;

- поєднання в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку;

- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання періодичної і річної бухгалтерської звітності;

- застосування журналів-ордерів по декількох рахунках, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

- застосування облікових регістрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної і річної бухгалтерської звітності, а в окремих випадках - з номенклатурою статей аналітичного обліку;

- застосування місячних, квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладених аркушів.