Тема 9. Облік процесу виробництва.

Питання, яке виноситься на самостійне вивчення:

Калькуляція, методика визначення прямих та накладних витрат.

Література: Ф.Ф.Бутинець “ теорія бухгалтерського обліку” с.298

Методичні рекомендації:

Для правильної оцінки господарських засобів важливе зна­чення має калькуляція, тобто визначення фактичної собівартості і придбаних предметів праці, виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).

При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на особливості складання калькуляції.

Вивчивши дане питання студенти повинні

Знати:

- Порядок формування калькуляції;

Вміти:

• застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності ;

Питання для самоконтролю:

1. Яка інформація необхідна для формування калькуляції?

2. Що є джерелом інформації для формування калькуляції?

3. Які статті калькуляції ви знаєте?

Завдання для самостійної роботи:

Самостійне вивчення з розробкою конспекту.

Форми контролю самостійної роботи:

Поточний контроль: Перевірка конспекту.

Підсумковий контроль: Співбесіда по питаннях:

1. Яка інформація необхідна для формування калькуляції?

2. Що є джерелом інформації для формування калькуляції?

3. Які статті калькуляції ви знаєте?

Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та прийнятих Положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку загальним принципом оцінки господарських засобів (активів) підприємства є їхня фактична собівартість. Цим забезпечується реальна основа для відобра­ження в обліку майнового становища підприємства і фінансо­вих результатів його діяльності. Так, залишки виробничих запасів матеріалів, палива, напівфабрикатів тощо, а також за­лишки готової продукції в балансі відображаються за фактич­ною собівартістю їх придбання або виробництва. Проте, в по­точному обліку для спрощення техніки облікової реєстрації та одержання деякої іншої додаткової інформації матеріальні цінності можуть відображатися не за фактичною собівартістю, а за прийнятими обліковими цінами — плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення фактичної собівартості від планової) або за купівельними цінами (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат).

Основні засоби та інші необоротні активи обліковуються за первинною вартістю (тобто фактичною собівартістю їх спорудження або придбання) з відокремленим обліком зносу (на окремому рахунку). В балансі первинна вартість основних засобів та нематеріальних активів і сума їх зносу показуються довідково; в підсумок балансу включається залишкова вартість основних засобів — як показник реальної цінності на звітну дату.

Залишки дебіторської і кредиторської заборгованості в балансі показують в сумах, визнаних господарюючими суб'єктами (дебіторами і кредиторами).

Для правильної оцінки господарських засобів важливе зна­чення має калькуляція, тобто визначення фактичної собівартості і придбаних предметів праці, виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).