ментів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Пронумерована, прошнуро­вана книга OPO скріплюється гербовою печаткою ДПІ та завіряється підписом її керівника.

Реєстрація розрахункових книжок (PK) здійснюється в органі податкової служ­би, де СПД зареєстрував відповідну книгу ОРО, не пізніше двох робочих днів з мо­менту подання СПД необхідних документів (письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги ОРО). До реєстрацій приймаються зброшуровані PK, які складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій установленої форми та реєстраційної сторінки. PK повинна бути скріплена виготів- ником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корін­ців розрахункових квитанцій без порушення засобів кріплення.

Посадова особа органу податкової служби здійснює запис у Книзі облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги OPO та заповнює рядки реєстраційної сторінки PK: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу ДПС, серія та номер першого бланка, кіль­кість бланків. Кількість PK, що реєструються одночасно, не обмежується.

Опломбування PPO здійснюється центром сервісного обслуговування перед ре­єстрацією РРО, після ремонту чи технічного обслуговування PPO або за рішенням органу податкової служби. Перед опломбуванням PPO здійснюється перевірка його конструкції та програмного забезпечення на відповідність модифікації, включеній до Державного реєстру РРО, та перевірка переведення PPO у фіскальний режим роботи. При позитивних результатах перевірки здійснюється опломбування РРО, про що складається довідка про опломбування РРО, яка надається СПД.

Опломбування корпусу PPO здійснюється установленням двох засобів контро­лю в місцях стику корпусу PPO з верхньою кришкою на її передньому та задньому боці таким чином, щоб унеможливити доступ до фіскального блоку PPO без по­шкодження засобу контролю.

15.2.5. Правила експлуатації екка

Установлення ЕККА на робочому місці, первинне підготування його до роботи й опломбування проводять спеціалісти сервісної організації. На робочому місці ка­сира повинні бути книга ОРО, PK, реєстраційна посвідка та акти опломбування, розпломбування ЕККА, монетниця, інвентар для догляду за касовим апаратом.

До початку роботи в режимі «Продаж товарів» касир повинен отримати запас розмінних монет, чисту чекову стрічку, ключі від касового апарата, перевірити справність ЕККА, роздрукувати кілька нульових чеків і виконати операцію «Служ­бове внесення готівки». Всі нульові чеки наприкінці робочого дня разом з денним звітом наклеюють у книгу ОРО, а чек службового внесення готівки зберігається на робочому місці до кінця дня.

Виконання загальних підготовчих операцій EPA-IOl відбувається в такій послі­довності: вмикають ЕККА до заземленої розетки; вимикач втоплюють у корпус; ключ «P»(«R») установлюють у замок і переводять з режиму «БР» («OFF») у режим «P»(«R»); якщо конкретний пароль касира попередньо не був запрограмований для даного ЕККА, натискають на цифрових клавішах ліворуч вісім раз цифру 1; в разі потреби заправки чекової стрічки використовують клавішу «ПЧС» («PF»); для отримання нульового чека натискають на клавішу «ОПЛ» («TL»); службове вне­сення залишку готівки виконується натисканням клавіші «ВН/П1» («F1»).

395

При реєстрації операцій продажу через ЕККА касир зобов'язаний: забезпечити введення відповідних грошових сум в ЕККА; за показниками індикатора ЕККА ви­значити загальну суму продажу; отримати від покупця гроші за товар; провести операцію закриття чека в ЕККА і роздрукувати його; видати пЛсупцю чек, суму здачі разом з товаром. Забороняється проводити реєстрацію продажу товару через ЕККА після видачі покупцю товару і здачі.

Операції з реєстрації продажу товарів виконуються таким способом.

При продажу однієї одиниці товару з запрограмованими параметрами необхідно:

а) на цифрових клавішах на клавіатурі ліворуч набрати числове значення коду товару (від 00 до 199);

б) натиснути клавішу із символом «Код товару»(« PLU»);

в) натиснути клавішу із символом «ОПЛ» («TL»).

У тому разі, коли виконується продаж незапрограмованого товару, необхідно:

а) на цифрових клавішах на клавіатурі ліворуч набрати ціну товару;

б) натиснути клавішу відповідного відділу на клавіатурі праворуч;

в) натиснути клавішу «ОПЛ» («TL»).

При продажу з уведенням кількості товару та з підрахуванням суми здачі не­обхідно:

а) на цифрових клавішах на клавіатурі ліворуч набрати кількість товару;

б) натиснути клавішу із символом «х» («QTY») — множення;

в) на цифрових клавішах на клавіатурі ліворуч набрати числове значення коду товару (від 00 до 199).

У тому разі, коли виконується продаж ^запрограмованого товару, то на цифро­вих клавішах зліва необхідно набрати ціну товару;

г) натиснути клавішу з символом «Код tob.»(«PLU») — при продажу запрогра­мованого товару. У разі продажу ^запрограмованого товару¹— використати кла­віші відділу (1-9), розташовані на клавіатурі праворуч;

д) після реєстрації останнього товару — натиснути клавішу із символом «nCM»(«STL»), на індикаторі з'явиться загальна вартість купівлі;

е) на цифрових клавішах ліворуч набрати суму грошей, отриманих від покупця;

є) для завершення оформлення чека з підрахунком суми здачі натиснути на кла­вішу з символом «ОПЛ»(«ТЬ»).

Операції з анулювання реєстрації купівель виконуються таким способом.

Анулювання реєстрації купівлі може відбуватися в разі відмови покупця від придбання товару або припущення касиром помилки:

• до моменту реєстрації купівлі (ще не натиснута клавіша «Код тов.» («PLU») або клавіша відповідного відділу;

• після реєстрації купівлі (але до натискання клавіші «Оплата»(«ТЬ»);

• після завершення оформлення чека (натиснута клавіша «Оплата») або при по­верненні товару в магазин покупцем.

Для анулювання купівлі до моменту її реєстрації касир повинен виконати опе­рацію «Корекція», скориставшись клавішею «C»(«CL»).

Для анулювання купівлі після її реєстрації касир повинен виконати «Анулюван­ня реєстрації». Анулювання може бути повним або частковим.

При повному чи частковому анулюванні продажу товарів з запрограмованими параметрами (після реєстрації товару або натискання клавіші «ПСМ» («STL») по­трібно:

• послідовно натиснути на клавіші «С» («CL») і «Ан.пов.» («VD/ST») і ввести ту кількість товару, яку необхідно анулювати;

39б

• послідовно натиснути на клавіші «,» і «х» («QTY») (у тому разі, коли кількість товару — це число з дрібними одиницями, то перед набором дрібної кількості не­обхідно натиснути клавішу «,»);

• на цифрових клавішах ліворуч набрати код товару, який потрібно анулювати, і натиснути клавішу «Код тов.» («PLU»).

Для анулювання повністю останнього з зареєстрованих товарів одразу після реєстрації цього товару слід натиснути на клавішу «AH.noB.»(«VD/ST»).

При повному чи частковому анулюванні продажу товарів з незапрограмованими параметрами (після реєстрації товару або натискання клавіші «I1CM»(«STL») по­трібно:

• послідовно натиснути на клавіші «C»(«CL») і «AH.noB.»(«VD/ST») і ввести ту кількість товару, яку необхідно анулювати;

• послідовно натиснути клавіші «,»і «х» («QTY»);

• на цифрових клавішах ліворуч набрати ціну товару, який потрібно анулю­вати;

• на цифрових клавішах праворуч натиснути клавішу номера відділу.

Послідовність повернення товарів і грошових коштів у торговельних підприємс­твах, що застосовують для розрахунків зі споживачами ЕККА, передбачена «По­рядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових опе­рацій за товари (послуги)», затвердженим наказом ДПАУ від 1.12.2000 №614 і зареєстрованим у Мін'юсті України 5.02.01 за № 105/5296.

У разі повернення товару або відмови від наданої послуги покупець подає заяву на повернення коштів, до якої обов'язково долучається касовий чек або розрахун­кова квитанція, що підтверджують купівлю товару в данному магазині. На підставі цього складається акт про повернення товару і коштів, в якому вказуються: дані, що підтверджують особу споживача, який повертає товар; відомості про поверну­тий товар; сума, яку необхідно повернути покупцеві.

Матеріально відповідальна особа магазину разом з представником адміністрації підприємства підписує акт і за допомогою операції «Службова видача готівки» проводить через EKICA реєстрацію повернення готівки та видає її покупцеві безпо­середньо зі скриньки ЕККА, а чек службової видачі додає до акта. Чек на поверну­тий товар також додається до акта, але якщо в чеку є інші товари (які покупець не повертає), то чек залишається споживачеві (повернуті товари в такому чеку закрес­люються), а в акті вказується номер, дата і час видачі чеку.

Якщо покупець повертає товар, придбаний в день звернення, то написання заяви не є обов'язковою вимогою, проте покупець у цьому разі повинен підписати акт про повернення коштів у зв'язку з відмовою від купівлі.

У купівлі, коли при проведенні реєстрації операції продажу товару через ЕККА касир помилково визначив загальну суму продажу і натиснув на клавішу оплати, він уже не може виконати анулювання купівлі. В такій ситуації касир разом із представником адміністрації торговельного підприємства складає акт про виведен­ня з ЕККА зайво проведеної суми у зв'язку з помилкою. В акті детально поясню­ються дії касира, які призвели до помилки. До акта додається помилково вибитий чек і чек «Службової видачі готівки», який зберігається в КОРО.

Для службової видачі готівки необхідно:

• на цифрових клавішах ліворуч набрати ту суму готівки, яку необхідно вивести з апарата;

• натиснути на клавішу ВД/П2»(«Р2»). Після цього EKICA надрукує чек, в якому буде така інформація: «ВД»(«Р2») і навпроти — сума виданої готівки зі знаком «-»,

397

T потім сума і знову сума виданої готівки зі знаком «-», а також дата та час видачі чека, заводський і фіскальний номери ЕККА.

У разі коли не застосовуються ЕККА (тимчасового вимкнення електроенергії або виходу з ладу ЕККА), касир зобов'язаний проводити розрахунки зі споживача­ми за допомогою PK з обов'язковою видачею розрахункових квитанцій. Розрахун­кова квитанція складається з двох частин: корінця та відривної частини. Корінець розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити:

• серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції і збігаються із серією та номером відривної частини;

• напис «Сума розрахунку (грн коп.), усього» і загальну суму отриманих за то­вар або послугу (виданих покупцеві) коштів;

• напис «у тому числі за ставкою ПДВ 20 %» — суму коштів, отриманих за то­вари або послуги, продаж яких обкладається ПДВ за ставкою 20 %, або суму вида­них покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов'язання платника

ПДВ. ШчИИД

Відривна частина розрахункової квитанції повинна містити такі обов'язкові рек­візити:

• напис «РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ», серію (чотири літери) і номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

• назву СПД;

• ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний но­мер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літе­ри «ІД»;

• для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером написані (надруковані) великі літери «ПН»; за на­явності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);

• назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи «Найменування товару (послуги), «Вартість одиниці виміру», «ПДВ (%)», «Вартість»;

• рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів за однією операцією виплати), ставки ПДВ у відсотках, варто­сті товару (суми коштів за здійсненими операціями виплати);

• напис «Сума розрахунку (грн коп.) і загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);

• напис «Розрахунок провів», рядок для підпису особи, яка здійснює розрахунки;

• рядок для запису дати (день, місяць, рік) проведення розрахунків. Розрахункова книжка використовується у такому порядку: на кожному місці

проведення розрахунків має використовуватись окрема PK; при проведенні розра­хункових операцій заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розра­хункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо способом проштампування чи друкарським способом; відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцю чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розраху­нкової операції.

Записи в розрахунковій квитанції здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору. Не дозволяється використовувати розрахункову квитанцію по­

398

вторно, виправляти записи у квитанції, вилучати з PK корінці розрахункових кви­танцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитан­ції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині зробити відмітку «Анульовано», завірену підписом особи, яка здійснює розрахунки. Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці PK необхідно зазначити дату її закінчення.

У разі виходу з ладу ЕККА або тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), вимкнення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та PK або із застосуванням належним чином зареєстровано­го резервного РРО. Слід урахувати, що коли період вимкнення електроенергії пере­вищує 72 години (астрономічних, а не робочих годин СПД), то продовжувати тор­гівлю із заповненням розрахункових квитанцій не можна (навіть якщо СПД торгує виключно хлібом або дитячим харчуванням).

Згідно з вимогами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 21.12.2000 № 2156-ІІІ власник ЕККА повинен забезпечи­ти щоденне виконання наприкінці роботи денного звіту з обнулениям інформації в оперативній пам'яті та її занесенням до фіскальної пам'яті; щоденне підклеювання денних звітів у КОРО і заповнення її відповідних граф.

ЕККА мають такі види пам'яті (інформація з якої повністю чи частково може бути виведена): фіскальну (фінансову); оперативну (службову) і програмну.

Процес виведення інформації з тієї чи іншої пам'яті на друк називається звітом ЕККА. Звіти поділяються на службові та фінансові (фіскальні).

Службові звіти можуть бути отримані з оперативної пам'яті — щоденні звіти (одержання яких не призводить до обнуления інформації в оперативній памяті і пе­ренесення ЇЇ до фіскальної пам'яті).

Фінансові (фіскальні) звіти виконуються як з оперативної памяті = щоденні фі­скальні звіти, так і з фіскальної памяті — періодичні фіскальні звіти.

Фіскальний звітний чек — це документ установленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг ви­конаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. Оперативна пам'ять при цьому обнулюється (очищується). При отриманні періодичних фіска­льних звітів на друк виводиться інформація за певний період роботи вже не з опе­ративної, а з фіскальної пам'яті ЕККА.

❖ Визначення результату роботи ♦>

Результат роботи касира за день визначається в такій послідовності. Отриму­ється загальний службовий звіт за день:

• ключ «Х»(«П») переводиться в режим «X». На індикаторі появиться :»П1 П2 2» («Fl F2 2»);

• для вибору режиму «Отримання службових звітів з оперативної пам'яті» по­трібно натиснути на клавішу «ВН/П1» (Fl»). На індикаторі появиться вісім симво­лів тире;

• вводиться пароль. На індикаторі появиться «00 1-9»;

• натиснути на відповідну клавішу 6.

ЕККА видає звіт б ЗАГ— де вказується загальна кількість виданих чеків; зага­льна сума продажу товарів; загальна сума продажу по окремих формах розрахун­

399