W

що обертаються, штангами. Розміри вішал з прямими штангами становлять 900- 1800 мм завдовжки, 500—700 мм завширшки, 1200—2000 мм заввишки. У вішал з круглими штангами діаметр і висота — до 1000 мм.

При доборі оптимального набору торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазину необхідно враховувати товарний профіль підприємства і роз­мір його торгового залу, особливості продажу товарів, обсяг товарообігу і частоту поповнення товарних запасів, кількість товарів, яку можна розмістити на облад­нанні.

Важливим показником, що визначає набір торгових меблів, є розмір демонстра­ційної площі, тобто площі меблів, призначеної безпосередньо дня розміщення і де­монстрації товарів. Ця площа визначається як сума площ і місткості меблів, на яких можуть бути розміщені товари, а також площа, зайнята основами великогабаритних товарів (побутова техніка, мотоцикли, піаніно). Відношення сумарної площі викла­дки до площі торгового залу визначає ступінь використання торгового залу під ви­кладку товарів, яка характеризується коефіцієнтом демонстраційної площі. Він розраховується за формулою

К_д = П_в: II_ra,

де К_д — коефіцієнт використання торгового залу під викладку товарів;

Пв — площа викладки, м²;

Птз'-— площа торгового залу, м².

Оптимальний розмір цього коефіцієнта дорівнює 0,70—0,90.

Показником використання місткості торгових меблів є коефіцієнт місткості меблів (К_м), який розраховується за формулою

K_m = З_т: П_у,

де Зх — запас товарів, який розміщений на торгових меблях, грн;

Пу — установочна площа, м².

Ступінь раціональності добору комплекту меблів визначає також коефіцієнт установочної площі (Ку). Він визначається відношенням сумарної площі, зайнятої торговими меблями, до площі торгового залу:

Ky ⁼ П_у: П_т„

де П_у — установочна площа, м².

Оптимальними параметрами цього показника для кооперативних магазинів са­мообслуговування є 0,27—0,32.

15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів

❖ Визначення потреби в торгових меблях ❖

Потребу в немеханічному обладнанні для конкретного магазину визначають но­рмативним і розрахунковим методами.

Нормативним методом визначається набір обладнання і його кількість при бу­дівництві торгових підприємств, після реконструкції або капітального ремонту, ¹ якщо вони відповідають затвердженому типорозміру. При цьому керуються чин­ними нормами технічного оснащення магазинів споживчої кооперації.

386

Розрахунковий метод визначення потреби в немеханічному обладнанні застосо­вується, в разі коли торгове підприємство після капітального ремонту чи реконст­рукції не відповідає затвердженому типорозміру.

Так, для визначення потреби в торгових меблях для конкретного магазину роз­рахунковим методом необхідно спочатку розробити схему технологічного плану­вання магазину з позначенням стін і перегородок, вікон, дверей тощо відповідно до правил, зазначених у стандартах, а потім розставити на ній меблі.

Кількість основного обладнання визначається виходячи з обсягу одночасного зберігання в торговому залі запасів кожної групи, необхідних для нормальної орга­нізації торгівлі в натуральних показниках. Поділивши необхідний обсяг товарних запасів на нормативну кількість товарів, що припадає на 1 м² установочної площі, визначають приблизну потрібну загальну установочну площу. Потім діленням зага­льної установочної площі на установочну площу одиниці обладнання визначають його кількість. Після цього виявляють відповідність отриманих техніко- економічних показників (К_у, К_в) оптимальним параметрам (0,27—0,32; 0,70—0,90). У позитивному випадку складають специфікації на корпусні, укомплектовані виро­би і деталі (згідно з методичними рекомендаціями, наведеними в каталогах торго­вих меблів ТО-5 та інших) для збирання необхідних композицій торгових меблів.

Загальна потреба торговельного обладнання для торгової організації обчислю­ється за формулою

Пзаг = Пнов + Пдоосн + Пзам,

де Пнов — потреба для оснащення нових торгових підприємств, од.;

Пдоосн — потреба дооснащення діючої мережі, од.;

П_зам — потреба для заміни фізично спрацьованого обладнання, од.

15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації

15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (PPO) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про вне- сення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових опе- рацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 21 грудня 2000 р. №2156-111.

❖ Види PPO ❖

PPO — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіска- льні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при прода- жу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Під фіскальними функціями розуміються здатність PPO забезпечувати одноразо- ве занесення, тривале зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, ви-

387

конаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі- продажу іноземної валюти.

Фіскальна пам 'ять — це енергонезалежний за збереженням інформації, довго­строковий запам'ятовуючий пристрій у складі РРО, призначений для реєстрації і багаторазового зчитування звітної підсумкової щоденної інформації з виключенням можливості її зміни або знищення без пошкодження самого пристрою.

До PPO відносять: електронний контрольно-касовий апарат (EKKA), електро­нний контрольно-касовий реєстратор (EKKP), комп 'ютерно-касову систему (KKC), електронний таксометр (ET) тощо.

EKKA — це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування на­йменування і ціни товарів (послуг) та облік їх у кількості, друкування розрахунко­вих та інших звітних документів.

EKKP — це РРО, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих - товарів (послуг), найменування, друкування розрахункових та інших звітних до­кументів.

KKC — це РРО, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додат­ково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпе­чує друкування розрахункових та інших звітних документів.

ET — це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

Правильна організація обліку грошової виручки — важлива умова переходу до ринкової економіки. Без обліку і контролю готівки неможливі облік і контроль то­варно-матеріальних цінностей, забезпечення їх збереження, попередження зловжи­вань, у тому числі приховування доходів і ухиляння від сплати податків.

Можливість точного обліку торговельної виручки, скорочення до мінімуму по­милок при проведенні розрахунків за товари, підвищення культури торговельного обслуговування, вивчення реалізованого попиту забезпечують електронні контро­льно-касові апарати. Застосування EKKA й інших PPO є обов'язковим для суб'єктів підприємницької діяльності (СПД), які здійснюють розрахунки зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку. Оскільки в торгове­льних підприємствах з PPO переважно використовують ЕККА, основну увагу в підручнику приділено саме цим апаратам.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громад­ського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування EKKA з використанням розрахункових книжок та книг обліку розра­хункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових опера­цій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування EKKA є обов'язковим, затверджений постановою KM України від 23.08.2000 № 1336.

СПД, що мають право не застосовувати PPO (ЕККА), поділються на дві катего­рії. Перша категорія — ті СПД, які можуть не застосовувати ЕККА, але зобов'язані вести розрахункову книжку. Розрахункова книжка — це належним чином зброшу­рована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покуп­цям, коли не застосовуються ЕККА. Законодавець доручив Кабміну доповнити свій Перелік, затверджений постановою від 23.08.2000 № 1336, такими видами діяльно­сті, як торгівля, громадське харчування та послуги на території гірських населених пунктів.

Законодавець розширив і можливості роботи без PPO (але з розрахунковою книжкою) у разі відключення електроенергії до 7 робочих днів.

388