2.3. Визначення потрібного напору в міському водопроводі

Суму втрат напору від міського водопроводу до будинку та у внутрішньому водопроводі холодної води по розрахунковому напрямку визначають за формулою, м:

∑Н = h_введ + h_ліч + Н_tot,l , (7)

де: h_введ – втрати напору на ділянці від міського водопроводу до будинку, м; h_ліч – втратив лічильнику, м; Н_tot,l – сума втрат напору по розрахунковому напрямку.

Визначають вимагаємий напір в міському водопроводі, м:

Н_вим = Н_геом + ∑Н + Н_в.н., (8)

де: Н_геом – геометрична висота подачі води, яка дорівнює різниці відміток осі труби міського водопроводу та диктуючого водорозбірного пристрою, визначається за формулою, м:

Н_геом = Z_підл + (n - 1) * h_пов + h_д + Z_м.в. , (9)

де: Z_підл – відмітка чистої підлоги першого поверху; n – кількість поверхів в будинку; h_пов – висота поверху, м; h_д – висота розміщення диктуючого водорозбірного пристрою над підлогою поверху, м, (приймаємо по додатку 1); Z_м.в. – відмітка вісі міського водопроводу, м; Н_в.н.- вільний напір, м, санітарно-технічного приладу (додаток 2).

Розрахований вимагаємий напір порівнюють з гарантійним напором Н_гар. При цьому слід добитися повного використання гарантійного напору, дотримуючись наступного співвідношення:

0 ≤ Н_гар – Н_вим ≤ 3,0 м. (10)

Якщо співвідношення виконується, то розрахунок закінчено.

Якщо Н_гар - Н^с_вим > 3,0 м, то необхідно збільшити гідравлічний опір внутрішньої мережі шляхом зменшення діаметрів трубопроводів на окремих дільницях.

Якщо Н_гар < Н^с_вим , то необхідно зменшити гідравлічний опір внутрішньої мережі шляхом збільшення діаметрів трубопроводів на окремих дільницях.

При оптимізації втрати напору у внутрішній водопровідній мережі необхідно, щоб швидкість води у внутрішньому водопроводі не перевищувала 1,5 м/с, у внутрішньо-квартальному – 3,0 м/с.

3. Водовідведення

Внутрішня мережа каналізації будинку влаштовується для відводу господарських стоків від санітарних приладів до внутрішньо-квартальної мережі. Внутрішньо-квартальна мережа служить для відводу стоків до вуличного колектора.

3.1. Конструювання внутрішньої мережі.

Внутрішню водовідвідну мережу проектують з чавунних безнапірних каналізаційних або пластмасових труб та з’єднувальних деталей з відповідного матеріалу. Мережу з чавунних труб допустимо прокладати відкрито і приховано, з пластмасових тільки приховано.

Водовідвідні стояки прокладають в санітарних кабінах біля унітазу. Витяжну частину стояка, яка необхідна для вентиляції каналізаційної мережі, виводять вище пласкої покрівлі, що не експлуатується, на 0.3 м, скатної покрівлі – на 0.5 м. Діаметр витяжної частини стояка дорівнює діаметру стічної частини стояка.

В житлових будинках висотою 5 поверхів і більше на стояках встановлюють ревізії в нижньому і верхньому поверхах та у проміжних поверхах не рідше ніж через три поверхи. Ревізії встановлюють на висоті 1.0 м від підлоги.

У межах санітарно-кухонного вузла вісі відвідних трубопроводів від санітарних приладів прокладають над підлогою з уклоном на середній висоті 150 мм від чистої підлоги. На початку відвідного трубопроводу та на його поворотах під кутом більше 30^° встановлюють прочистки.

У підвалі будинку декілька стояків приєднують до спільного випуску. Випуски з чавунних труб прокладають відкрито на бетонних стовпчиках або в підлозі з уклоном на такій позначці, щоб в землі за межами будинку вони були заглиблені не менше ніж на 0,7 м до верху труби. Довжина випуску від стояка до осі оглядового колодязя повинна бути не більше 8 м при діаметрі випуску 50 мм і не більше 12 м при діаметрі 100 мм. Якщо випуск має більшу довжину, то у підвалі на випуску додатково встановлюють прочистку або ревізію [1, п.15].

Випуски приєднують до внутрішньо-квартальної мережі під кутом не менше 90^° (рахуючи по течії стічних вод). У місці приєднання випусків проектують оглядові колодязі. Допустимо приєднувати випуски з перепадами в оглядових колодязях.

Необхідно відмітити, що на перших ділянках внутрішньо-квартальної водовідвідної мережі не завжди вдається забезпечити самоочищаючі швидкості 0,7 м/с та мінімальне наповнення 0,3 в зв’язку з малими витратами стічних вод.

Глибину лотку першого оглядового колодязя приймають мінімальною. На його глибину впливають наступні фактори (які потрібно враховувати): міцність труби, максимальна глибина промерзання ґрунту, глибина закладання випусків каналізації, інші підземні комунікації, які перетинає внутрішньоквартальна водовідвідна мережа.

Виходячи з умов міцності керамічних труб глибина їх закладання до верху труб повинна бути не менш ніж 0,7 м.

Виходячи з умов глибини промерзання ґрунту мінімальна глибина закладання лотка труби повинна бути на 0,3 м менше ніж максимальна глибина промерзання ґрунту.