
- •Тема 1. Методика викладання юридичних дисциплін
- •Тема 2. Лекція як форма викладання юридичних
- •2. Поняття стандарту вищої юридичної освіти
- •3. Юридична освіта в Україні і Болонський процес
- •4. Методика викладання юридичних дисциплін як наука і навчальний курс
- •Тема II. Лекція як форма викладання юридичних дисциплін
- •1. Поняття лекції як форми викладання у вищій школі
- •2. Загальні дидактичні вимоги до лекції
- •3. Структура лекції
- •4. Підготовка до лекції
- •5. Види лекцій
- •6. Лекція і підручник
- •7. Темп лекції
- •8. Мова лекції
- •Література:
- •Тема III. Семінарські заняття з юридичних дисциплін
- •1. Історія виникнення семінарів
- •2. Семінар як форма навчального процесу у вищій школі
- •4. Типи семінарів
- •5. Форми семінарів
- •6. Підготовка до семінару
- •7. Методика проведення семінару
- •1. Коні а.Ф. Поради лекторам
- •2. Елементи ораторської майстерності
- •3. Десять правил швидкого читання
- •4. "Методичні рекомендації" з проведення першого семінарського заняття на початку семестру
- •Методика викладання юридичних дисциплін у вищій школі
4. Методика викладання юридичних дисциплін як наука і навчальний курс
Для розгляду цього питання необхідно пригадати зміст понять:
Педагогіка - це наука про освіту, навчання, виховання лю дей.
Дидактика - це теорія освіти і навчання, яка охоплює всі ступені навчального процесу.
Виховання коротко можна визначити як керівництво роз витком людини, вплив на її розвиток.
Освіта - це процес і результат оволодіння систематизова ними знаннями і розвитку пізнавальних здібностей людини.
Навчання у вузькому значенні слова означає викладання, тобто керівництво учінням. У широкому розумінні навчання є засобом здійснення завдань освіти (викладання + учіння).
Термін „методика" походить від давньогрецького „методос" („шлях дослідження", „спосіб пізнання"). Методика викладання юридичних дисциплін - педагогічно-правова наука, яка досліджує процес викладання і вивчення права у вищій школі, розробляє зміст, організацію, методи і форми навчання. Як наука вона покликана дати відповідь на наступні практичні питання:
для чого вчити, тобто які цілі треба і можна ставити;
чого вчити, тобто яким має бути оптимальний набір зміс ту і якою має бути його структура, щоби з найбільшим успіхом здійснити цілі навчання;
3) як вчити, тобто якими способами найбільш ефективно здійснювати навчальну діяльність, якими засобами і методами досягати оптимальних результатів в освіті, вихованні і розвитку пізнавальних здібностей студентів.
Отже, предметом методики викладання юридичних дисциплін є сукупність методичних прийомів і засобів правового навчання, формування вмінь і навиків поведінки у правовій сфері. Основні завдання цієї науки:
- визначення змісту відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня вищої юридичної освіти;
- створення освітньо-професійних програм, структурно- логічних схем і освітньо-професійних характеристик, підручни ків і методичних посібників;
- відбір оптимальних засобів навчання, визначення системи методичних прийомів і організаційних форм викладання юри дичних дисциплін.
Методика викладання юридичних дисциплін - наука динамічна. І не тільки тому, що міняється законодавство, розвивається юридична наука, міняється рівень правової культури суспільства, а й тому, що змінюються форми організації навчального процесу, зокрема, у зв'язку із європейською інтеграцією у сфері освіти.
Функції методики викладання юридичних наук:
практико-організаційна (вироблення рекомендацій щодо створення сучасної системи юридичної освіти в країні, узагаль нення і систематизація кращого досвіду організації навчального процесу в вузах, викладання окремих юридичних наук);
світоглядна (формування сучасних поглядів студентів на питання правової дійсності, розуміння суспільної цінності права, необхідності поваги прав особи, поваги до законів і їх дотримання;
евристична (виявлення прогалин у процесі вивчення юри дичних дисциплін, вироблення нових ідей, підходів, засобів йо го оптимізації);
прогностична (передбачення можливих результатів проце су навчання в юридичних вузах у вигляді моделей юридичної освіти, рекомендація доцільних корективів).
В рамках методики викладання юридичних дисциплін розглядається питання організації конкретних навчальних занять, діагностики знань і вмінь студентів, наукової організації праці викладача і студента. Кожен вузівський викладач зобов'язаний намагатися створити свою власну методику викладання, навіть якщо вона не буде чисто авторською, бо неможливо абсолютно повторити щось унікальне, видатне, новаторське.
Методика викладання юридичних дисциплін базується на таких принципах:
професіоналізації;
науковості;
природодоцільності навчання (навчання у відповідності з психолого-педагогічними закономірностями пізнання і засвоєн ня знань, навиків і вмінь, навчання з розумінням особистісних залежностей його результату;
єдності освітніх, виховних і розвиваючих завдань;
створення сприятливих психолого-педагогічних умов для навчання;
свідомості;
всебічної активізації самостійної роботи студентів;
систематичності і послідовності;
доступності і доказовості;
наочності;
єдності навчальної, наукової і практичної роботи виклада чів і студентів;
індивідуального підходу у навчанні.
Тільки опираючись на всі перелічені принципи, орієнтуючись на них, як на науково-педагогічні норми, і реалізуючи їх у своїй діяльності, всі учасники навчального процесу здатні повністю реалізувати завдання формування юриста, майстерність
якого складається із спеціально-юридичної, професійно-психологічної і професійно-педагогічної підготовки.
Викладання юридичних дисциплін передбачає цілий ряд методів навчання. Вони розглядаються як способи впорядкованої взаємопов'язаної праці викладача і студента, направлені на досягнення цілей навчання. В реальній практиці склалася велика кількість методів навчання. Тому спеціалісти рекомендують класифікувати їх за різними основами.
За джерелами отримання навчальної інформації:
словесні методи (лекція, бесіда, пояснення, дискусія, ін структаж);
наочні методи (ілюстрація, демонстрація, показ);
- практичні методи або методи навчальних дій (вправа, практичне заняття, ділова гра, самооцінка виконаних дій, на вчання в практичній діяльності під час практик).
За характером пізнавальної діяльності:
пояснювально-ілюстративний;
репродуктивний;
проблемного викладу;
частково-пошуковий або евристичний;
дослідницький.
За цілями навчального процесу:
методи стимулювання і мотивації навчальної пізнавальної діяльності;
організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
методи контролю і самоконтролю ефективності навчальної пізнавальної діяльності.
Ефективність методів забезпечується застосуванням методичних прийомів (самі методи часто визначають як сукупність методичних прийомів). Так, при застосуванні словесних методів застосовуються прийоми усного викладу, жестикуляції, обґрунтування, привернення і утримання уваги, пробудження інтересу, образності, постановки питань, відповідей на питання, обміну думками, узагальнення і т.д. Для наочних методів характерні методичні прийоми показу схем, таблиць, фотографій, кіно- і відеофільмів, прослуховування аудіозаписів та ін. Методи на-
вчальних дій передбачають використання методичних прийомів постановки і роз'яснення завдань; пояснення порядку виконання дій; розповіді студента про порядок дій, які йому належить виконати; призупинення дій; виправлення помилок; самоаналізу дій; групового аналізу дій; багатократного повторення дій; бага-товаріантності способів виконання дій і т.п.
Важливе місце в методиці викладання юридичних дисциплін належить засобам навчання. До них належать мова, наочність, технічні засоби навчання (ТЗН), навчальні, друковані, відео- і аудіоматеріали, техніка, зброя, використовувана в процесі викладання художня література.
Методика конкретного виду занять, вирішення того чи іншого педагогічного завдання завжди складається із відбору і певного компонування різних методів, методичних прийомів і методичних засобів.
Ще одне важливе завдання методики викладання юридичних дисциплін - вдосконалення організаційних форм методичної роботи, яку проводить кожна кафедра, і яка покликана забезпечити найбільш ефективне використання методів, методичних прийомів і методичних засобів викладання. Сюди належать вироблення і виконання планів методичної роботи кафедр, кафедральних методичних комісій (на факультетах і в вузах діють науково-методичні ради), навчально-методичних кабінетів, методична робота викладачів і т.д. В розгорнутому вигляді методична робота направлена на детальне вироблення:
програм, структурно-логічних схем;
методик викладання окремих навчальних дисциплін;
методичних посібників, рекомендацій, завдань студентам, роздаткових матеріалів;
аналізів поточної і підсумкової успішності, успіхів і недо ліків у діяльності випускників, відгуків з місць роботи випуск ників;
рекомендацій з використання кращого вітчизняного і зару біжного досвіду викладання юридичних дисциплін.
Література:
Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник / За ред. В. Г. Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - Р. У-УП.
Нормативні документи з питань організації навчання у вищих навчальних закладах України. - К.; Мін-во освіти України, 1991.-39 с.
Задорожний О. Юридична освіта в Україні, якою вона є на сьогодні? // Юридичний вісник України. - 2000.- 4-17 травня. -С. 6.
Шульженко Ф., Невмержицький Є. Юридична освіта в Україні в контексті Болонського процесу: соціальні аспекти // Юридична Україна. - 2004. - № 12. - С. 75-81.
Певцова Е.Н. Теория и методика обучения праву. Учеб. для студ. вьюш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛА-ДОС, 2003:-Р. 1-2.
Яворська Г. X. Педагогіка для правників: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - Р. 6.
Андрейцев В. Сучасна правнича наука та освіта: на шляху до Болонського процесу // Вища школа. - 2005. - №3. - С.36-54.
Юридична наука і освіта на Україні. - К.: Наук, думка, 1992. -304 с.